ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

«Не согрішити протии правди» 

Серед країн-засновниць — Українська держава  

Незламний лідер неокласиків

Від серцево-судинних захворювань щороку помирають близько півмільйона українців. Причиною поширення інфарктів та інсультів є не лише малорухливий спосіб життя і неправильне харчування, а й рівень стресу і хронічної депресії, в якій нині перебувають українці, повідомила на круглому столі «Здорова нація — сильна Україна» голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. 

Вихідний, а в цьому приміщенні по-дитячому гамірно і по-дорослому ділова атмосфера. Пахне свічками, як у церкві. За столами сидять діти і дорослі, у руках — яєчка. Через годину вони стануть великодніми, а поки що — білі кружальця. Легкі, як сніг. 

На зустрічах Анатолій Крим приваблює читачів не тільки текстами, а й європейським шармом: стрункий, із сивими скронями, схожий на актора. Але навіть у фільмі Євгена Євтушенка не захотів зніматися. Письменник декларує непублічність, йому зручніше за друкарською машинкою, хоч, кажуть, у кріслі чиновника Спілки письменників він мав зиск. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ 

Її пісень ми не забули

Проти «України» Кремлівський палац з’їздів — стара конюшня

Українська олива для «Жигулів»

Як відомо, в попередні роки всі абітурієнти, які складали ЗНО, отримували позитивну оцінку. А віднині будуть і ті, які її взагалі не одержать, тобто провалять випробування.

— Ми вже визначили результати пробного ЗНО з української мови та літератури за новою методикою — 11% абітурієнтів його не склали, — повідомив журналістам директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. 

Не випадково місцем проведення розширеної наради з музейниками віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко обрав Національний музей історії України. Поза сумнівом, у цій царині це провідний заклад країни, та, судячи з кадрових змін, йому теж не під силу уникнути численних проблем, які давно прижилися в галузі. Тому представники музеїв різного статусу і підпорядкування, експертного середовища, яких віце-прем’єр запросив на розмову щодо розвитку музейної справи, розуміли одне одного, як то кажуть, з півслова. 

Батоно Вахтанг Костянтинович після концерту у Львові вийшов на сцену Палацу «Україна» в Києві: стильний, мужній, сивина обрамляє фірмову усмішку. Щоправда, хода не така пружна і спина вже згорблена. Виступ, який організував «Квартал концерт», мав певне громадянське спрямування. Майже всі пісні співак виконував напам’ять, тільки кілька — з аркушів на пюпітрі, хоч як дивно, і на власні вірші. Зазначу, що його грузинські пісні лунали з підвищеною енергетикою. А знаменита «Тбілісо» прозвучала майже в роковому аранжуванні. 

Цього року Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини святкує 35-ліття. Від часу свого народження заклад зазнав і радощів, і прикрощів. Та попри все він зберіг атмосферу і порядок речей, як за життя поета, перекладача із 40 мов, міністра освіти Павла Тичини.
У квартирі, що в будинку на вулиці Терещенківській, він оселився 1944 року і споглядав із її вікон на Київ до самої смерті. Заходячи до цієї квартири, почуваєшся не в музеї, а в гостях у Павла Григоровича. Тут можна в добрій компанії випити чаю і навіть відсвяткувати день народження, погортати книжки поета — не всі, звісно, бо руки затерпнуть: їх понад 20 тисяч. Тут час від часу звучить рояль. Тут вивчають українську мову, беруть участь у поетичних марафонах, буккросингу.