Такого висновку дійшли учасники колегії  Держкомтелерадіо, де зокрема обговорювали, як державні телерадіоорганізації висвітлювали заходи, спрямовані на патріотичне виховання громадян.
Так, зазначалося, що з цією метою було організовано телемарафони «З вами Бог і Україна», «Усе для Перемоги» (Волинська телерадіокомпанія), «Місто-герой — героям» (Одеська ТРК), «Благодійний прорив» (Полтавська ТРК). Постійну увагу колективи компаній приділяють висвітленню волонтерської діяльності.
Докладніше присутні ознайомилися з діяльністю Чернігівської телерадіокомпанії, яка веде цифрове ефірне телевізійне мовлення 11 годин на добу. Охоплення жителів області становить близько 60%. Аналогове ефірне телевізійне мовлення здійснюється 12 годин на добу на обласній мережі та охоплює близько 87% населення області. 

Кажуть, коли гримлять гармати, — музи мовчать. Учасники муніципального Галицького камерного оркестру з Тернополя вважають інакше. Для них зброя — саме музика. Вона здатна об’єднувати людей, підтримувати моральний дух народу, вселяти надію на перемогу. Тож вирішили свій ХХІІІ концертний сезон відкрити програмою «Музика проти війни».

«Насамперед шукайте сили в собі» — з таким гаслом звернулися до глядачів оркестранти. Бо коли Україна в небезпеці, громадянський обов’язок кожного з нас — мобілізувати власні потуги на захист рідної землі, на допомогу тим, хто захищає східні кордони нашої держави. Тож музиканти вирішили організувати доброчинний концерт, а кошти витратити на потреби бійців. 

Катерина Штанко, яка проілюструвала 37 дитячих книжок, загнуздала цих казкових чудовиськ не тільки як відома українська художниця: ті слухняно виконують її команди, бо народилися саме в її уяві ще й як письменниці Каті Штанко. Чи зачарують вони журі конкурсу Бі-Бі-Сі настільки, що ті виокремлять з-поміж претендентів на премію її прозовий дебют як переможця? Довідаємося пізніше.

Але принаймні те, як сприйняли книгу «Дракони, вперед» двоє читачів — діти приятельок-художниць, пані Катя вже знає. Дев’ятирічний син однієї з них, читаючи з мамою про пригоди драконів кілька вечорів, так реготав, що потім не міг заснути. Хоч авторці здавалося, що в її повісті багато чого страшного й серйозного. А восьмирічна доня другої приятельки після прочитання книги видобула з матусиної шафи сіро-блакитні маленькі цибулинки крокусів, попросила придбати кілька горщиків і сказала, що тепер вирощуватиме свого дракона і вона. За прикладом героя повісті, одинадцятирічного київського школяра. 

В Україні Ірена Коваль написала дві п’єси — для Богдана Ступки і Олексія Вертинського. На це її надихнув людина-театр Михайло Мельник (Дніпропетровський театр «Крик») та вивчення в аспірантурі листування Толстого з дружиною вподовж 48 років. Пані Ірена згадує: «Ступка лише через три роки почав працювати над роллю у «Леві і Левиці», спеціально вивчав матеріали про Толстого». Друга п’єса — «Маринований аристократ» нещодавно відзначила 10-річчя на сцені Молодого театру.

Ми зустрілися з пані Іреною на цьому святкуванні, куди авторка прийшла з чоловіком Ігорем. Вона каже: «Без його любові, підтримки і терпіння мої п’єси залишилися б папірцями на поличці». У її планах — написати ще одну п’єсу «Роздвоєна жінка», яку замовили двоє київських актрис. 

Фахівці наголошують: ефективність лікування туберкульозу в Україні знижується рік у рік. Маємо результати, найгірші серед країн Східної Європи. Що ж робити? Учасники круглого столу «Політичні, економічні, соціальні, культурні та інші актуальні чинники епідемії туберкульозу в Україні» дійшли, на перший погляд, несподіваного висновку: відмовитися від монополії МОЗ та Держслужби соцзахворювань у справі проведення державної політики в цій справі. Чому? Бо, наголошували вони, туберкульоз — передовсім проблема політична, економічна, соціальна, культурна і, за оцінками ВООЗ, лише на 10—15%залежить від медичних заходів. 

Розпашіла молодиця, підхоплена музикою баяна, кинулася в танець. На столі великий пшеничний сніп. Усмішки чоловіків і жінок. Картина «Свято» (1996 рік) наповнена літом, його спекою і сподіваннями на урожай. Тут не тільки грають барви, а й міниться настрій, невловимими нюансами даючи зрозуміти: перепочинок у селян короткий. Адже робота у них така, що тривалих пауз не любить.
Живописні полотна заслуженого художника України Анатолія Шкурка такі мальовничі, що хочеться побувати в зображеному ним світі. Тінисті міські вулиці — Чернігів завжди славився парками і скверами, берег Десни, переправа… Здається, у фарби підмішано сам час, тому так легко і невимушено проявляються на полотні соковиті, наповнені кольором і змістом, мазки. 

У 44-го Міжнародного кінофестивалю «Молодість» є позаконкурсна програма «Спеціальна подія», але фільм «Трубач» належить не до неї. Ще до вечірнього офіційного відкриття кінофоруму в Палаці «Україна» з його показу в столичній «Кінопанорамі» розпочалася в суботу опівдні конкурсна програма «Молодість — дітям». Та все ж ця стрічка стала для її авторів, кінорежисера Анатолія Матешка та сценаристки Анастасії Матешко, своєрідною спеціальною подією в їхньому житті.  

Ювілейний рік Кобзаря відзначати у спокої і мирі не дають російські агресори. Але Тарас Шевченко згуртовує нас, українців, а мої краяни, незважаючи ні на що, підготували вже чимало заходів ушанування пам’яті Великого українця.

Серед них зацікавило відкриття Шевченківської світлиці в Підволочиській гімназії ім. Івана Франка. Як відомо, саме Іван Якович першим узявся закладати основи шевченкознавства.

Над написом «Мінздрав прєдупрєждаєт…», який прикрашав у радянські часи пачки цигарок, хто тільки не стьобався. Хоч попередження було правильним, але воно дуже швидко приїлося і перестало виконувати свою застережну функцію. Тому цивілізований світ пішов значно далі й почав вимагати від виробників цигарок розміщувати на пачках картинки, які наочно демонструють наслідки куріння. Наприклад, бразильці малюють здохлих щурів та тарганів із підписом «Так діє миш’як, який є в цигарках».  

 Важко повірити, що чинною військово-медичною доктриною в Україні є документ майже вісімдесятирічної давності — доктрина Радянського Союзу 1937 року із поправками 1956-го. Над новою почали працювати, коли стало зрозумілим, що ескалація конфлікту з Росією неминуча.  

«Медична служба штабу Національного спротиву почала роботу над документом у березні», — повідомив журналістів учасник АТО доктор медичних наук Всеволод Стеблюк. За його словами, групи фахівців створено в Міноборони, МОЗ, інших відомствах. Нині проект військово-медичної доктрини перебуває в Адміністрації Президента.