Вражає творче довголіття — шістдесят років. Унікальний творчий доробок, який не піддається обліку, бо втілений не тільки в сотнях оперних вистав, а й у незліченній кількості хорових і ораторіальних творів, у знаних митцях, які вважають себе його учнями, у найвищих мистецьких відзнаках і державних нагородах, і не тільки українських. 

Це про Льва Миколайовича Венедиктова, корифея оперного мистецтва, одного з найяскравіших українських диригентів-хормейстерів нашої доби, талант і майстерність якого мали безпосередній вплив на формування сучасного обличчя Національної опери України, знаної нині як один з кращих музичних театрів Європи. 

Цього року своє найголовніше свято — День чудотворної ікони Божої Матері «Дубовицька», що припадає на Десяту п’ятницю після Великодня, сільська громада вшановувала разом з Олександром-Андрієм Кочубеєм. І хоча родинне село предків громадянин Швейцарії відвідав уперше, про своє враження сказав так: «Я наче тут уже був. І люди мені знайомі, і мене люди знають». 

У фокусі її уваги — інформаційно-пропагандистська діяльність ОУН-УПА. Адже на цю Покрову ще живі колишні вояки Української Повстанської Армії, які об’єдналися у Волинське братство імені Клима Савура, патріоти краю відзначають 72-гу річницю з моменту створення цієї армії без держави.

Представлену до уваги глядачів експозицію створено на унікальних матеріалах, що їх свого часу розсекретила СБУ і передала у державний музейний фонд. На стендах — оригінальні документи, фотографії та речі українських повстанців 1940—1950-х років.

Щойно в столичному музеї «Духовні скарби України» відкрилася виставка «The Parisianer» в Україні» («Житель Парижа» в Україні). Що означає ця назва? Вона стала аналогом назви популярного часопису культурного життя Нью-Йорка The New-Yorker («Житель Нью-Йорка»). Тут представлено ескізи багатьох обкладинок удаваного, але не існуючого журналу «Парижанин». 

Від сивої давнини день Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня був святом українського козацтва. Тож напередодні  знакової дати до Чигирина з’їхалися козаки Шевченкового краю, сотні гостей  з інших областей країни. Молебнем за соборну і незалежну Україну та во здравіє українського козацтва у церкві святих апостолів Петра і Павла розпочалося в Чигирині святкування Дня українського козацтва. 

Біля північного кордону Волинської області, за кілька кілометрів від Республіки Білорусь, розкинулося село Залухів. Воно добре відоме рибалкам і мисливцям. Через нього вони добираються до озера із красномовною назвою Святе, на берегах якого люди, як твердять археологи, жили ще 15 тисяч років тому. Це засвідчують зокрема тонни відщепів із кремнію, бо саме тут була майстерня, де первісні люди робили сокири, ножі, наконечники для стріл, інші інструменти.
Зі Святого човном через Вижівський канал можна вийти на Чорну гору. Тут гідровузол білоруської Дніпро-Бузької водоживильної системи розподіляє стік Прип’яті на дві країни, чим і допомагає підтримувати сусідам судноплавство. Воно, до речі, незабаром із допомогою Євросоюзу може отримати вихід по воді аж до Гданська у Польщі. 

На учнів, які закінчуватимуть школу 2015 року, чекають новації, що стосуються зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації. Зокрема планують поєднати ЗНО та ДПА з української мови. Насправді Міносвіти та Український центр оцінювання якості освіти були готові об’єднати ЗНО та ДПА для всіх предметів, проте через ситуацію на Донбасі довелося обмежитися одним.  

На завершення процедури закупівлі державою ліків та медичних препаратів Кабінет Міністрів виділив для відомства не багато й не мало — три тижні. Cаме через незадовільну ситуацію у цій сфері, точніше, через виконання річного плану лиш на чверть, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на невизначений термін відсторонив від посади міністра охорони здоров’я Олега Мусія та звільнив його першого заступника Руслана Салютіна, який відповідав за держзакупівлі.
Генпрокуратурі було доручено розслідувати бездіяльність керівництва МОЗ із закупівлі медпрепаратів. А нове керівництво відомства разом з Антимонопольним комітетом зобо?в’язане провести публічне засідання з питання організації закупівлі ліків. 

Пам’ятаю, як ще років десять тому Дніпропетровський оперний серйозно трусило. Невдоволення колективу політикою керівництва доходило до такого, що артисти пікетували будівлі обласної влади і виносили до них труну з надписом «оперний театр». Здавалося, що ситуація дійшла межі. Однак театр виявився радше живим, ніж мертвим. Виведенню його з коматозного стану посприяло і призначення нового керівника Олександра Шароварова. 

Відомо, що враження від фільму Мирослава Слабошпицького розділилися антагоністично: від проголошення твору геніальним до повного неприйняття «цієї чорнухи». Так, видання The Hollywood Reporter вважає, що «Плем’я» — «глибокий, незвичайний і дуже оригінальний фільм». The Times додає куті меду словами «захоплюючий і безкомпромісний фільм, визначне кінематографічне досягнення». 
Звісно, про смаки сперечаються, спираючись на цифри. На момент виходу 11 вересня на екрани України «Плем’я» закупила 21 країна світу, в тому числі такі кінематографічні, як США, Японія та Франція, що вже безпрецедентно для національного кінопродукту. Фільм помітили на 43 кінофестивалях світу. Нашій кіно?спільноті довелося 52 роки чекати, поки балувані Канни відзначать українську стрічку аж трьома нагородами. Зокрема Гран-прі «Тижня критики 2014». Згадую, як Юрій Герасимович Іллєнко пишався саме цією нагородою за фільм «Лебедине озеро. Зона».