ЧИТАЙТЕ У РУБРИЦІ:

Український міністр Австро-Угорщини

«Суд історії ще попереду»

«Зоре моя вечірняя»  

Ця стрічка режисера Томаса Вінтерберга здобула 17 нагород на міжнародних кінофестивалях, а Мадса Міккелсена за роль її головного героя Лукаса визнано найкращим актором у Каннах.

Перші кадри «Полювання» пронизані тривожною музикою. Вона про щось натякає. Чи не високого перехожого, що прямує безлюдним тротуаром уздовж паркану, остерігаються хлоп’ята, які за цим парканом то визирають із-за дерев, то зникають за ними? Але напруга спадає, тільки-но чоловік прочиняє хвіртку і заходить на подвір’я: малюки галасливо вистрибують зі своїх схованок і обліплюють його з усіх боків. Так юні змовники замислили налякати нового вихователя дитячого садка, котрого вже встигли полюбити.

За останні п’ять років рівень захворюваності на сухоти на Луганщині вдалося скоротити більш ніж на третину, смертності — на 40%. Зберігається позитивна динаміка основних епідеміологічних показників з туберкульозу, однак область, як і раніше, входить до п’ятірки адміністративних територій країни з високим рівнем захворюваності. 
Донедавна всю боротьбу з епідеміями сухот вели виключно силами держави, однак масштаби захворюваності свідчать про нагальну потребу об’єднання зусиль та співпраці органів влади і профільних структур лікувально-профілактичних установ, а також громадських організацій.

Музей Івана Гончара показав красу кримськотатарської культури на виставці декоративно-вжиткового мистецтва «Зінджір» («Кільця ланцюга»). Відвідувачі вперше побачили твори кримськотатарського мистецтва з приватних колекцій Києва. 

Презентували збірку «Судові справи, які змінюють Україну» адвокати й учасники неурядових організацій, які об’єдналися в Платформу стратегічного судового захисту для співпраці у веденні важливих для суспільства справ. До неї увійшло 20 судових справ, які можна назвати стратегічними. Адже в них, за словами голови Центру інформації з прав людини Тетяни Печончик, розглядаються питання системного порушення прав людини, спричинені недоліками законодавчого характеру та вадами адміністративної судової практики. «Метою видання є поширення інформації про стратегічні судові справи як одного з ефективних інструментів правозахисту», — додає вона.  

Виставкою «Сонячний Великдень — 2014» із 4 квітня готувалися до великого християнського свята у столичному Центрі української культури та мистецтва, а триватиме вона по 23 квітня. Сучасна п’ятиповерхова споруда на Подолі, в якій мешкає центр, не схожа на класичну українську хатинку. Але в ній, немов у велетенській казковій рукавичці, знаходять прихисток народні українські традиції та мистецтво наших мудрих предків за багато століть, а центр заохочує українців їх відроджувати й продовжувати, насамперед дітей. 

З Великодніми святами пов’язані у Лариси Канюки найкращі спогади дитинства. У святково прибраній оселі, коли все дихало очікуванням Пасхи, вона, мале дівча, сідала за стіл поруч із Цецилією Німейчук, найповажнішою у краї писанкаркою, і спостерігала за народженням у руках майстрині веселкового дива. За своє довге життя чернівчанка пані Цецилія досконало вивчила буковинську писанку, запозичивши свого часу майстерність у видатних писанкарок. Розписані нею справжні, тобто шкаралуп’яні, писанки дарували навіть вінценосним особам. Якось їх замовив у пані Цецилії за великі гроші сам митрополит Буковини Віссаріон і попросив зробити якнайкраще, бо призначалися вони у пасхальний дар королю Румунії Міхаю, під короною якого у ті часи перебувала Буковина. Пані Цецилія подарувала потім Ларисі свій альбом, куди все життя замальовувала бачені нею стародавні писанки. 

Попри вік, стать, пору року, погоду, ситуацію в країні, всім хочеться вірити в казку. Бо з неї в дитячому віці починається велика подорож у життя. Здавалося б, який стосунок має «Золотий ключик», «Попелюшка» чи «Троє поросят» до виховання сучасних українців? Хоч би як парадоксально це звучало, — прямий. На жаль, заклопотані щоденними проблемами, у гонитві за матеріальними благами дорослі часто не надають достатньо уваги таким поняттям, як мораль і культура. Та найгірше, що вони не прищеплюють духовних цінностей своїм дітям.

Відомо, що наслідки цього можуть бути сумними. Ось тут на допомогу приходить дитячий театр. Він частково перебирає на себе функцію батьків у вихованні молодого покоління. За допомогою казки в завуальованій, але водночас доступній формі театр підштовхує дітей до правильних висновків, навчає їх мислити, прищеплює ті цінності, які повинна мати кожна людина. Про історичну місію класичної казки, її виховну роль та значення у формуванні світогляду дитини і батьків ми говоримо із заступником директора Київського академічного театру ляльок Костянтином ПІЧУГІНИМ. 

До 200-річчя з дня народження Кобзаря один з українських телеканалів «дослідився» до того, що цілком серйозно доводив: геній українського народу — незаконнонароджений син одного з представників царської родини. Тим самим ненав’язливо стверджували, що без «блакитної крові» нікого путнього жодна українка не народить, а страдницька боротьба Тараса з поневолювачами України звелася до банальної сімейної розбірки. 

Про те, що на землях Полтавської області та частково Сумщини розташовані рештки колись могутнього протоміста часу розквіту полісів Еллади, яке сучасники називають Більське городище, а Геродот вважав однією зі столиць Скіфії — містом Гелоном, знаю не перший рік і бував там. Але ця місцина має здатність причаровувати. І ось я знову в дорозі. Поряд зі мною в авто — археолог і історик Олександр Супруненко.