На початку жовтня у столичних кінотеатрах «Київ» та «Кінопанорама» розпочне свою роботу Шостий міжнародний кінофестиваль кіно для дітей та юнацтва «Крила», що триватиме протягом року та складатиметься з кількох етапів. Саме в жовтні відбудеться його перший етап, означений організаторами як «Дні кіно Нідерландів». Про ці та інші події розповідає голова оргкомітету фестивалю Юрій Черниш.

Уже сама назва доробку Ігоря Піддубного за сценарієм автора книжки «Харків. Звільнений назавжди» Андрія Парамонова мимохіть налаштовує на проведення паралелі з фільмом Михайла Пташука за романом Володимира Богомолова «Момент истины (В августе 44-го)». Чи свідомо вибрана схожа назва харківськими документалістами, чи це простий збіг, судити важко. Напевно можна сказати лише те, що як художнє полотно великого екрана отримало неоднозначні оцінки глядачів, учасників екранізованих подій, так і фільм харків’ян, за умови його перегляду численною теле- та інтернетаудиторіями, безперечно, викличе вкрай протилежні судження та оцінки. Власне, вже в цьому і є його плюс. Чи буде він єдиним, можна стверджувати, лише переглянувши півторагодинну зафільмовану розповідь авторів про визволення Харкова від гітлерівців у серпні 1943-го…  

Написати ці роздуми автора надихнула недавня стаття в «УК» «Бюджет просить допомоги». У ній зокрема йдеться про те, що секвестр державного бюджету за дев’ять місяців цього року може стати реалією. Фахівець Міністерства фінансів застерігала: «Якщо немає необхідних надходжень, то треба секвеструвати бюджет, проте держава повинна чесно сказати пересічним громадянам, які видатки будуть скорочені». А далі аналітики та експерти взялися роздавати поради, від яких пересічному українцеві не холодно й не жарко. 

Українська фармацевтична індустрія — чи не єдина галузь країни, яка практично повністю гармонізувала законодавство у сфері виробництва ліків із нормами Європейського Союзу. 

У  країнах, де дбають про свою незалежність, обов’язково постає питання створення новітніх технологій, підвищення енергоефективності, що, безперечно, є найсуттєвішими складовими національної безпеки. Це добре розуміють і державні діячі, й політики, і науковці. Тож одним із пріоритетних своїх завдань такі провідні наукові установи України, як Інститут електродинаміки НАН України, Київський та Харківський національні технічні університети «КПІ» та «ХПІ», визначили поліпшення якості електричної енергії та підвищення точності її обліку, що є безсумнівним козирем у гарантуванні енергетичної безпеки України.

Коли у квітні 1986 року «мирний атом» вирвався з-під контролю людини, вчені швидше за всіх зрозуміли, що закриванням кватирок та витиранням пилу в помешканнях, як тоді рекомендувало медичне міністерство, не врятуватися. Чорнобильська катастрофа на століття визначила екологічну долю нації. На жаль, влада не передбачила належним чином наслідків цієї жахливої події, майже всю увагу зосередивши на упокоренні залишків зруйнованої АЕС. Тим часом науковці Інституту фізики НАН України у тісній співпраці з колегами харківського Інституту монокристалів ще в перші місяці після аварії розробили і впровадили в медичну практику методику рідкокристалічної термографії. Саме вона стала простим і надійним засобом експрес-діагностики здоров’я ліквідаторів аварії на ЧАЕС. 

Для більшості іногородніх студентів гуртожиток — це другий  дім. Але чи завжди умови проживання в цьому домі відповідають потребам молоді? Адже, ніде правди діти, й досі не у всіх навчальних закладах належно дбають про те, як студенти відпочинуть, підготуються до наступних занять, про побут мешканців гуртожитків. Створити умови не тільки для якісного навчання молоді, а й комфортного проживання — таке завдання поставили перед собою в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини  

Учасник 5-ї антарктичної експедиції — про меню та побут, роботу і відпочинок антарктичних зимувальників на станції «Академік Вернадський».

— Сергію Олександровичу, чи правда, що їсти українським полярникам через обмеження бюджету доводиться пінгвінів? Жарт, звичайно.

— Зрозуміло, жарт! Адже ви, Олеже, чудово знаєте, що нині в Антарктиді заборонено навіть турбувати тварин, а тим більше збирати і вивозити зразки антарктичної фауни. Хіба що наукові: для музею, державної наукової колекції тощо. Вся наука будується на прижиттєвому вивченні об’єктів! 

На волю, на простори Дикого поля, далі від метушливого міста і повсякденних клопотів! З цим непереборним бажанням і сподіваннями дива, незважаючи на мінливу похмуру погоду, тисячі харків’ян, жителів райцентрів і сіл Харківської та навколишніх областей автобусами та власним транспортом вирушали ще зранку на Печенізьке поле, де вдванадцяте проходив традиційний етнічний фестиваль Слобожанщини. Щоправда, правічна земля скіфів та сарматів на берегових схилах величного водосховища аж ніяк не нагадувала безлюдне Дике поле, а очікувала своїх гостей десятками впорядкованих фестивальних майданчиків, ігровою галявиною, зоомістечком, містом майстрів.
 

…Усе літо художник відбілював віск, потім додавав пігменти, розтоплював каніфоль — так власноруч створював фарби. У Леонардо да Вінчі також описані рецепти живописної алхімії, але в українського майстра нашої епохи були ще співучасники творчої містерії — фізики, які науковими знахідками допомогли у створенні панно, що прикрасило їхній столичний науково-дослідний інститут. Вони винайшли електропалітру й електропензлі, які тільки й були придатні для нової живописної техніки, що її застосовував майстер. Невідомо, чи запатентували вони ті унікальні інструменти, а ось художник, завершивши через п’ять років складну і єдину в такій техніці роботу, так і не запатентував свій винахід. Може тому, що часто даровано йому такі осяяння і його шлях у мистецтві постійно супроводжують відкриття.