Акушерський корпус уже повністю готовий, найближчим часом розпочнеться монтаж обладнання. Залишилося довести гінекологічний корпус, де ще чимало робіт, утім, інженерні мережі та комунікації тут повністю змонтовано. Тож, вважають фахівці, левову частку справи виконано. В цьому переконався головний куратор і керівник національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» Віктор Сірман, особисто побувавши на будівництві Запорізького обласного перинатального центру.
Якщо заглибитися в історію питання, то з’ясується, що цей заклад мав з’явитися не раніше 2015—2016 років, адже спочатку його будівництво в Запоріжжі планували почати тільки 2013-го. Але така лікарня конче потрібна області вже сьогодні, щоб рятувати життя і немовлят і їхніх матерів. Тому керівники області взялися оббивати пороги високих столичних кабінетів і домоглися того, що державну програму відкоригували. 

На Дніпропетровщині в рамках Всеукраїнського тижня серця в громадських місцях облаштували пункти вимірювання тиску. Тут також можна було проконсультуватися з лікарями й отримати рецепти на придбання ліків для гіпертоніків зі знижками. Як наголосив головний лікар Дніпропетровського обласного центру здоров’я Юрій Корягін, найпоширенішим захворюванням серцево-судинної системи є гіпертонія —  на неї страждає кожна четверта людина. Її ігнорування призводить до інфарктів, інсультів та навіть смертельних випадків. Щоб цьому запобігти, слід регулярно вживати ліки та вести здоровий спосіб життя.
— Нині лікування гіпертонії максимально доступне кожному, — підкреслює Юрій Корягін. — Всеукраїнський тиждень серця — це ще одна можливість заохотити людей до лікування. 

Нині майже 3 мільйони українців, котрі страждають від підвищеного тиску, одержали ліки за гарантованими державою знижками. «Це 33% хворих на гіпертонічну хворобу, які вживають гіпотензивні препарати за рекомендацією лікаря, і це дає змогу знизити кількість ускладнень від гіпертонічної хвороби на 30—40%», —  повідомила під час відеоконференції, присвяченої завершенню Всеукраїнського тижня серця, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, нагадавши, що пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою стартував у квітні 2012 року.  

Передовсім про насичену театральну програму.  В ній виокремлювалась «Перукарка» — популярна російська п’єса, яку поставив  іменитий московський режисер Віктор Рижаков. Він оформив задник газетами, що підкреслило публіцистичність чорної комедії, а на куліси вивів проекції титрів. Це, звісно, відволікало увагу від майстерної гри акторів. Високий темпоритм і пластичність акторів збагачувала літературність спектаклю, музичне оформлення зі шлягером Грейс Джонс посилювало враження. Та навіть домінантна виразна режисура не привабила співчуття до героїні, яка чекає з тюрми рецидивіста, що забив до смерті першу дружину. Перукарка народила від нього сина, а він знову потрапив за грати, бо намагався і її спалити задля продажу квартири. Вона врятувалася  завдяки відданому пожежникові. Та їй подавай жагучого в’язня. Незбагненна жіноча душа.  

Сім’ю Ярових, незважаючи на доволі поширене в місті прізвище, добре знають сумчани. По суті, жоден захід, пов’язаний з родинними цінностями, не обходиться без них. Фестивалі, конкурси, творчі турніри тощо завжди раді приймати представників цієї неординарної династії. Ще б пак! Усі п’ятеро — двоє Ярових-старших, двоє синів і невістка — члени Національної спілки художників України, мають у своєму активі персональні виставки, учасники багатьох престижних міжнародних і всеукраїнських заходів. Залюбки відгукуються на запрошення зустрітися чи то у студентській, чи то у шкільній аудиторії — їм є про що розповісти. Про мистецькі та інші вподобання сім’ї кореспондентові «УК» розповідає глава родини Микола Яровий. 

На початку жовтня у столичних кінотеатрах «Київ» та «Кінопанорама» розпочне свою роботу Шостий міжнародний кінофестиваль кіно для дітей та юнацтва «Крила», що триватиме протягом року та складатиметься з кількох етапів. Саме в жовтні відбудеться його перший етап, означений організаторами як «Дні кіно Нідерландів». Про ці та інші події розповідає голова оргкомітету фестивалю Юрій Черниш.

Уже сама назва доробку Ігоря Піддубного за сценарієм автора книжки «Харків. Звільнений назавжди» Андрія Парамонова мимохіть налаштовує на проведення паралелі з фільмом Михайла Пташука за романом Володимира Богомолова «Момент истины (В августе 44-го)». Чи свідомо вибрана схожа назва харківськими документалістами, чи це простий збіг, судити важко. Напевно можна сказати лише те, що як художнє полотно великого екрана отримало неоднозначні оцінки глядачів, учасників екранізованих подій, так і фільм харків’ян, за умови його перегляду численною теле- та інтернетаудиторіями, безперечно, викличе вкрай протилежні судження та оцінки. Власне, вже в цьому і є його плюс. Чи буде він єдиним, можна стверджувати, лише переглянувши півторагодинну зафільмовану розповідь авторів про визволення Харкова від гітлерівців у серпні 1943-го…  

Написати ці роздуми автора надихнула недавня стаття в «УК» «Бюджет просить допомоги». У ній зокрема йдеться про те, що секвестр державного бюджету за дев’ять місяців цього року може стати реалією. Фахівець Міністерства фінансів застерігала: «Якщо немає необхідних надходжень, то треба секвеструвати бюджет, проте держава повинна чесно сказати пересічним громадянам, які видатки будуть скорочені». А далі аналітики та експерти взялися роздавати поради, від яких пересічному українцеві не холодно й не жарко. 

Українська фармацевтична індустрія — чи не єдина галузь країни, яка практично повністю гармонізувала законодавство у сфері виробництва ліків із нормами Європейського Союзу. 

У  країнах, де дбають про свою незалежність, обов’язково постає питання створення новітніх технологій, підвищення енергоефективності, що, безперечно, є найсуттєвішими складовими національної безпеки. Це добре розуміють і державні діячі, й політики, і науковці. Тож одним із пріоритетних своїх завдань такі провідні наукові установи України, як Інститут електродинаміки НАН України, Київський та Харківський національні технічні університети «КПІ» та «ХПІ», визначили поліпшення якості електричної енергії та підвищення точності її обліку, що є безсумнівним козирем у гарантуванні енергетичної безпеки України.