Концерт мав унікальний афішний статус, бо називався «MEDITATIO-1a. Ритуал пам’яті Олександра Нестерова (1954—2005)». Нестеров — український музикант-поліінструменталіст, представник джазового авангарду. Програма була важкою, як кажуть, у кубі. По-перше, вкрай складною для виконавця (навіть правильно прочитати нотний текст цих творів — майже подвиг, не доступний більшості піаністів). По-друге,  доволі складною для сприйняття пересічним меломаном. Бо містила виключно твори сучасних композиторів, до того ж  не відомі широкому загалу (хронологічні межі виконаної музики — 1941—2000 роки). По-третє, була дуже великою за обсягом і різноманітна, включала в себе величезну кількість творів семи композиторів різних країн, ставши своєрідною антологією фортепіанної музики ХХ сторіччя. Що спонукало Громова на такий ризикований вибір? 

За всіх недоліків нинішнього медичного обслуговування населення позитивно оцінює пілотний проект здешевлення ліків для лікування гіпертонії. На  черзі — подібний підхід допомоги хворим на цукровий діабет. Таку новацію підтримують не лише пацієнти, а  й вітчизняні виробники. Зрозуміло чому: препарати стають доступнішими, отже,  зростає виробництво, виграє й бюджет. 
А що ж якість — головний  критерій оцінки ліків? Зростання попиту на вітчизняну продукцію, заяви лікарів, що допомога гіпертонікам (а вона набула ширшого розмаху) позитивно позначається на  стані хворих, свідчить про ефективність вітчизняних лікарських засобів. Шлях до цього був складним, затратним. 

Холодно. То тут, то там чути: «Апчхи!» А у відповідь: «Будьте здорові!» Той, кого трусять дрижаки, цього тільки й бажає. Але на нього вже підозріло дивляться щасливчики, що почуваються добре. Мовляв, не підчепити б застуди й собі — он грибів у лісі скільки: щоб зібрати, здоров’я треба. Звичайно, не лише для тихого полювання. А тому на зустрічі з журналістами представники Держсанслужби та Інституту епідеміології Микола Крентовський та Алла Мироненко в один голос запевнили, що грипу поки що в Україні немає, і епідемію раніше кінця грудня не прогнозують.  

Цей черговий подарунок до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка видавництву вдалося зробити за підтримки кількох спонсорів. Його наклад — 425 примірників. У дотеперішніх факсиміле 114-сторінкового варіанта «Кобзаря» 1840 року (тобто з більшими купюрами) немає шмуцтитулу, наявного в оригіналі. Найточнішим є львівське видання Наукового товариства імені Шевченка 1914 року, яке іноді дехто навіть сплутує з оригіналом. Скажімо, до останнього часу вважалося, що в колекції Музею книги і друкарства міститься «Кобзар» 1840 року, однак за ретельнішого огляду він виявився фототипічним передруком. Давно вже на часі й складання вичерпного опису всіх відомих нині примірників прижиттєвих «Кобзарів», адже збереглося їх зовсім мало.  

Недавно в Черкасах на базі обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом відкрився регіональний навчально-тренінговий центр з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу Черкаського медичного коледжу. Як зазначила голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Тетяна  Александріна, яка взяла участь у заходах, Черкащина стала піонером у відкриті такого центру. Відтепер медичні працівники області матимуть змогу оперативно вдосконалювати свої професійні навички з первинної профілактики, профілактики серед груп ризику, сучасних методів діагностики і лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу. 

Акушерський корпус уже повністю готовий, найближчим часом розпочнеться монтаж обладнання. Залишилося довести гінекологічний корпус, де ще чимало робіт, утім, інженерні мережі та комунікації тут повністю змонтовано. Тож, вважають фахівці, левову частку справи виконано. В цьому переконався головний куратор і керівник національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» Віктор Сірман, особисто побувавши на будівництві Запорізького обласного перинатального центру.
Якщо заглибитися в історію питання, то з’ясується, що цей заклад мав з’явитися не раніше 2015—2016 років, адже спочатку його будівництво в Запоріжжі планували почати тільки 2013-го. Але така лікарня конче потрібна області вже сьогодні, щоб рятувати життя і немовлят і їхніх матерів. Тому керівники області взялися оббивати пороги високих столичних кабінетів і домоглися того, що державну програму відкоригували. 

На Дніпропетровщині в рамках Всеукраїнського тижня серця в громадських місцях облаштували пункти вимірювання тиску. Тут також можна було проконсультуватися з лікарями й отримати рецепти на придбання ліків для гіпертоніків зі знижками. Як наголосив головний лікар Дніпропетровського обласного центру здоров’я Юрій Корягін, найпоширенішим захворюванням серцево-судинної системи є гіпертонія —  на неї страждає кожна четверта людина. Її ігнорування призводить до інфарктів, інсультів та навіть смертельних випадків. Щоб цьому запобігти, слід регулярно вживати ліки та вести здоровий спосіб життя.
— Нині лікування гіпертонії максимально доступне кожному, — підкреслює Юрій Корягін. — Всеукраїнський тиждень серця — це ще одна можливість заохотити людей до лікування. 

Нині майже 3 мільйони українців, котрі страждають від підвищеного тиску, одержали ліки за гарантованими державою знижками. «Це 33% хворих на гіпертонічну хворобу, які вживають гіпотензивні препарати за рекомендацією лікаря, і це дає змогу знизити кількість ускладнень від гіпертонічної хвороби на 30—40%», —  повідомила під час відеоконференції, присвяченої завершенню Всеукраїнського тижня серця, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, нагадавши, що пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою стартував у квітні 2012 року.  

Передовсім про насичену театральну програму.  В ній виокремлювалась «Перукарка» — популярна російська п’єса, яку поставив  іменитий московський режисер Віктор Рижаков. Він оформив задник газетами, що підкреслило публіцистичність чорної комедії, а на куліси вивів проекції титрів. Це, звісно, відволікало увагу від майстерної гри акторів. Високий темпоритм і пластичність акторів збагачувала літературність спектаклю, музичне оформлення зі шлягером Грейс Джонс посилювало враження. Та навіть домінантна виразна режисура не привабила співчуття до героїні, яка чекає з тюрми рецидивіста, що забив до смерті першу дружину. Перукарка народила від нього сина, а він знову потрапив за грати, бо намагався і її спалити задля продажу квартири. Вона врятувалася  завдяки відданому пожежникові. Та їй подавай жагучого в’язня. Незбагненна жіноча душа.  

Сім’ю Ярових, незважаючи на доволі поширене в місті прізвище, добре знають сумчани. По суті, жоден захід, пов’язаний з родинними цінностями, не обходиться без них. Фестивалі, конкурси, творчі турніри тощо завжди раді приймати представників цієї неординарної династії. Ще б пак! Усі п’ятеро — двоє Ярових-старших, двоє синів і невістка — члени Національної спілки художників України, мають у своєму активі персональні виставки, учасники багатьох престижних міжнародних і всеукраїнських заходів. Залюбки відгукуються на запрошення зустрітися чи то у студентській, чи то у шкільній аудиторії — їм є про що розповісти. Про мистецькі та інші вподобання сім’ї кореспондентові «УК» розповідає глава родини Микола Яровий.