Якби не прес-тур, організований цього літа керівництвом Житомирської облради в рамках єдиного дня депутата, навіть всезнаюча журналістська братія навряд чи дізналася б про існування в селі Леніне Радомишльського району унікального освітнього закладу. Зрозуміло, що шкіл, які ведуть свою історію ще з ХІХ століття, чимало, однак ленінські школярі здобувають знання в досі добротних будівлях, споруджених у… 1895 та 1904 роках!  

 З третього вересня в дитячих садочках стали діяти нові санітарно-епідеміологічні норми. Відповідний наказ ще 1 серпня підписала міністр охорони здоров’я. Потреба оновити їх назріла давно, адже попередні затверджували ще за царя Гороха — 1985 року.
Серед нововведень зокрема — визначені вимоги щодо груп  короткострокового перебування дітей, дозвіл будувати триповерхові дитячі садки, а також визначено, яким має бути під’їзд та вхід до будівлі й туалетні приміщення для дітей з особливими потребами.
Втім, хоч часу, аби розробити сучасніші нормативи, було більше ніж досить, деякі положення документа викликали, м’яко кажучи, подив. Першим на проблему звернув увагу педіатр Євген Комаровський. Його відкритий лист із аналізом деяких неузгоджень та протиріч, які містить новий документ, спричинив бурхливий резонанс. 

З нагоди 70-ї річниці визволення Полтави і Полтавської області творча група обласної державної телерадіокомпанії «Лтава» створює багатосерійний документальний фільм «Полтавщина 1941—1945: між відступом і визволенням». Перші три серії вже презентували. Про роботу над фільмом «УК» розповідає автор сценарію і постановник Володимир Дряпак. 

Літак злітає під хмари і ловить потік повітря. З вимкненим двигуном він тримається в повітрі більш як п’ять годин. Це не аварія — лише одне з обов’язкових завдань чемпіонату серед надлегких літаків. Торік на чемпіонаті світу в Іспанії переміг український екіпаж. Юрій Яковлєв та його син Тимофій обійшли збірні Великої Британії, Іспанії, Литви, Польщі. Цього року на чемпіонаті Європи екіпаж Яковлєвих отримав срібло. Це не єдині нагороди в житті українського авіатора. Поза сумнівом, у професійному авіаційному середовищі не лише України, а й світу немає людини, яка б не знала авіаконструктора, пілота, спортсмена Юрія Яковлєва. Його ім’я — візитна картка малої авіації України.  

Швейцарський диригент Ніколя Фарін вже вшосте бере в ньому участь. Своє перше інтерв’ю українській пресі маестро дав «УК». Розмова відбулася одразу після його виступу в Колонному залі ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України.
—  Пане Фарін, коли і як розпочалася історія ваших відносин з фестивалем «Київ Музик Фест»?
— 2008 року я вперше приїхав до Києва на фестиваль, щоб узяти участь у проекті «Реквієм 2». Це було унікальне сполучення всім відомого «Реквієму» Моцарта і музики мого друга, швейцарського композитора Франсуа Каттена. Такий підхід дав змогу слухачам почути твір Моцарта неначе вперше. Адже ніхто не підозрював, коли саме зазвучить та або та частина уславленого твору і що відбуватиметься далі. Музика XVIII і XXI сторіч непередбачено сусідила між собою. 

Концерт мав унікальний афішний статус, бо називався «MEDITATIO-1a. Ритуал пам’яті Олександра Нестерова (1954—2005)». Нестеров — український музикант-поліінструменталіст, представник джазового авангарду. Програма була важкою, як кажуть, у кубі. По-перше, вкрай складною для виконавця (навіть правильно прочитати нотний текст цих творів — майже подвиг, не доступний більшості піаністів). По-друге,  доволі складною для сприйняття пересічним меломаном. Бо містила виключно твори сучасних композиторів, до того ж  не відомі широкому загалу (хронологічні межі виконаної музики — 1941—2000 роки). По-третє, була дуже великою за обсягом і різноманітна, включала в себе величезну кількість творів семи композиторів різних країн, ставши своєрідною антологією фортепіанної музики ХХ сторіччя. Що спонукало Громова на такий ризикований вибір? 

За всіх недоліків нинішнього медичного обслуговування населення позитивно оцінює пілотний проект здешевлення ліків для лікування гіпертонії. На  черзі — подібний підхід допомоги хворим на цукровий діабет. Таку новацію підтримують не лише пацієнти, а  й вітчизняні виробники. Зрозуміло чому: препарати стають доступнішими, отже,  зростає виробництво, виграє й бюджет. 
А що ж якість — головний  критерій оцінки ліків? Зростання попиту на вітчизняну продукцію, заяви лікарів, що допомога гіпертонікам (а вона набула ширшого розмаху) позитивно позначається на  стані хворих, свідчить про ефективність вітчизняних лікарських засобів. Шлях до цього був складним, затратним. 

Холодно. То тут, то там чути: «Апчхи!» А у відповідь: «Будьте здорові!» Той, кого трусять дрижаки, цього тільки й бажає. Але на нього вже підозріло дивляться щасливчики, що почуваються добре. Мовляв, не підчепити б застуди й собі — он грибів у лісі скільки: щоб зібрати, здоров’я треба. Звичайно, не лише для тихого полювання. А тому на зустрічі з журналістами представники Держсанслужби та Інституту епідеміології Микола Крентовський та Алла Мироненко в один голос запевнили, що грипу поки що в Україні немає, і епідемію раніше кінця грудня не прогнозують.  

Цей черговий подарунок до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка видавництву вдалося зробити за підтримки кількох спонсорів. Його наклад — 425 примірників. У дотеперішніх факсиміле 114-сторінкового варіанта «Кобзаря» 1840 року (тобто з більшими купюрами) немає шмуцтитулу, наявного в оригіналі. Найточнішим є львівське видання Наукового товариства імені Шевченка 1914 року, яке іноді дехто навіть сплутує з оригіналом. Скажімо, до останнього часу вважалося, що в колекції Музею книги і друкарства міститься «Кобзар» 1840 року, однак за ретельнішого огляду він виявився фототипічним передруком. Давно вже на часі й складання вичерпного опису всіх відомих нині примірників прижиттєвих «Кобзарів», адже збереглося їх зовсім мало.  

Недавно в Черкасах на базі обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом відкрився регіональний навчально-тренінговий центр з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу Черкаського медичного коледжу. Як зазначила голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Тетяна  Александріна, яка взяла участь у заходах, Черкащина стала піонером у відкриті такого центру. Відтепер медичні працівники області матимуть змогу оперативно вдосконалювати свої професійні навички з первинної профілактики, профілактики серед груп ризику, сучасних методів діагностики і лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.