Вступна кампанія — пора, напружена для всіх учасників цього процесу: абітурієнтів та їхніх батьків, які з першого дня штурмують приймальні комісії вишів та відповідні державні структури. Про її підсумки, плани щодо розв’язання проблем, які проявилися під час вступу-2012, «УК» розповів директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Юрій КОРОВАЙЧЕНКО.

Шкільна освіта, охорона здоров’я і футбол — це, мабуть, три найулюбленіші теми для обговорення в нашому суспільстві. На жаль, найчастіше ці теми обговорюють із негативними оцінками. Кожен, хто навчався у школі, вважає себе компетентним оцінювати стан загальної середньої освіти, іноді забуваючи, що за роки після отримання ним атестата багато змінилося.  
 Насамперед зазначу, що 2011 рік був революційним щодо змісту освіти. Змінилися всі державні стандарти: початкової, базової та повної загальної середньої освіти.  

Олена Іванівна Авраменко — десятий директор Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка і перша жінка-керівник у ній. У її кабінеті живе історія школи і позитивна енергетика від скульптур, кераміки, малюнків. На одній із картин (випускній роботі учня) зображено шкільну творчу майстерню і вчителя директора, який і нині плідно працює тут, — Бориса Олександровича Литовченка.

За всієї поваги до європейських стандартів освіти Олена Авраменко радить розпочинати її в Україні. Такої академічної художньої освіти, як у нас, ніде немає, каже вона. У СРСР аналогічні школи були лише в Москві й Ленінграді. Про те, як поважний заклад з усталеними творчими традиціями продукує і сприймає новаторські освітні ідеї, директор розповіла «УК». 

Як відомо, формування національної системи вищої освіти розпочалося після проголошення незалежності України. Однак організаційне оформлення процесу створення Європейського простору вищої освіти й наукових досліджень, який часто визначається терміном «Болонський процес», відбулося через десятиліття. 2002 року трансформаційні зрушення в галузі закріпили законодавчо: ухвалено Закон «Про вищу освіту». Цей документ урахував позитивні наслідки модернізації вищої школи, але не дав інструментів її подальшого розвитку в контексті Болонського процесу.  

Не один рік на всіх рівнях говорять про необхідність модернізації професійної освіти. Часто все зводиться до примітивного намагання закрити або перепрофілювати той чи той навчальний заклад. Життя свідчить: цього не досить. Що і як треба робити, що вдалося, а які проблеми потребують дослідження і розв’язання в цій галузі? На ці запитання «УК» відповідає директор Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук Валентина РАДКЕВИЧ. 

Проект "Герої України про освіту" ініційований Міжнародним філософсько-космологічним товариством (МФКТ) і підтриманий Національною академією педагогічних наук України та Академією педагогічних наук Росії. Пропонуємо вашій увазі бесіди доктора філософських наук Олега БАЗАЛУКА з Оленою ЮРКОВСЬКОЮ та Леонідом КАДЕНЮКОМ.

Подорожуючи Україною, вони розвіюють міф про «обмеженість» можливостей таких, як вони, незрячих людей, закоханих у мистецтво. Їхні концерти зазвичай проходять із аншлагами. Глядачі по-новому дивляться на виконавців музичних творів, отримуючи від звучання відомих пісень і мелодій незрівнянно вищу насолоду…
Ініціаторка мистецьких зустрічей — львів’янка Оксана Потимко. Втративши 20 років тому зір, вона, вже маючи на той час диплом лікаря, розпочала життя в іншому вимірі. 

Про те, що Україна має багаті й родючі грунти, знають усі. При цьому мало хто, крім науковців, замислюється, чи вічні вони. На жаль, земля, як і здоров’я, має свій ресурс. Її треба берегти, як це роблять у всьому світі завдяки інноваційним технологіям. Як упроваджується одна з таких технологій — нульовий обробіток грунту, нещодавно розглядало бюро Президії Національної академії аграрних наук України. 
Слід зазначити, що це принципово нова для України технологія агровиробництва. Вона передбачає повну відмову від обробітку грунту під час вирощування польових культур і від численних стереотипів сучасного землеробства. 

«Мене найбільше здивувало, що, працюючи над цим фільмом, ми не зустрілися ні з труднощами, ні з перешкодами. Нас у кіногрупі мало, ми друзі, розуміли одне одного.
Стрічку одразу дуже добре сприйняли на фестивалях, де вона виявилася помітною. Щоправда, продати її буде важко. Скажімо, прокат у Греції пройшов без успіху. Але це неістотно.
Варто наголосити, що фільм дуже особистісний. Знаю режисера, який він у житті, розумію  хід його думок. Може, тому мені здається, що він повністю оголився в цій картині.

В  ці осінні дні у древньому Переяславі-Хмельницькому помітне пожвавлення культурного життя. Зачастили сюди й гості не лише з Києва. Бо нинішня пора — то наближення 290-річчя з дня народження видатного мислителя Григорія Сковороди. У Переяславському колегіумі він учив уму-розуму молодих духівників і написав свої безсмертні поезії, що склали збірку «Сад божественних пісень» та філософський трактат роздумів про високе призначення поезії, який видався тамтешньому керівництву аж надто крамольним, за що Григорію Савичу довелося розпрощатися з Переяславом. А трактат зник…

Ця пора — то ще й натхненна Переяславська осінь творчості Тараса Шевченка 1845 року, коли тут народилися його поеми «Наймичка», «Кавказ», присвята до поеми «Єретик» і безсмертний «Заповіт». Такої ж осінньої днини народився і відійшов у вічність рік тому творець Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», Герой України, лауреат Шевченківської премії Михайло Іванович Сікорський.