«Не нам, не нам, а імені Твоєму» — таку назву має тематична виставка, що почала працювати в Святогірському державному історико-архітектурному заповіднику. До 200-річчя Вітчизняної війни 1812 року на берегах Сіверського Дінця заплановано провести низку різноманітних заходів, а згадану виставку співробітники музеїв та громадських організацій Донеччини підготували спільно з колегами із Рівненської області  — свої експонати запропонував Острозький державний історико-культурний заповідник. 

Директор Мистецького Арсеналу Наталя Заболотна вважає скульптуру важкою артилерією мистецтва. Вона сподівається, що на VI Великий скульптурний салон збере численних шанувальників і неофітів сучасного мистецтва. І вартість квитка від 20 до 50 гривень не стане на заваді. Адже в Арсеналі, окрім 58 сучасних українських скульпторів, виставив твори Цадок Бен-Девід з Великобританії. Це він зібрав у Тель-Авіві ажіотажний натовп глядачів з 6 тисяч. 

Генеральному директорові принесли пошту. З-поміж інших виділявся лист міжнародного економічного рейтингу, в якому повідомлялось, що за підсумками двох останніх років, за офіційними даними Державного комітету статистики, Борщагівський хімфармзавод посів перше місце в галузі. Погодьтеся, напередодні професійного свята новина приємна. Вона стала черговим підтвердженням успіхів колективу. А шлях до визнання був украй непростим.  

Спілкуючись із Дмитром Горбачовим, неодмінно відчуваєш особливу духовну магію. Вражає його обізнаність: варто заговорити про котрогось із художників чи письменників, як співрозмовник одразу надає ексклюзивну інформацію, здобуту не на сумнівних сайтах, а в архівах, на основі історичних документів. Такий він і є — невтомний дослідник, шукач, аналітик, людина, яка все життя поклала на мистецький олтар. 

Розповідь про польського письменника Юзефа Ігнація Крашевського, двохсотрічний ювілей якого пройшов в Україні малопомітно, зазвичай розпочинають зі згадки про його неймовірну творчу плодовитість: він написав понад 600 томів творів, зокрема 132 історичні романи. На жаль, далеко не кожному українцеві відоме ім’я цього видатного  прозаїка, чого не скажеш про створені за його книжками фільми. «Старовинна легенда (Коли Сонце було богом)», де як завжди талановито зіграв Богдан Ступка, нині вже кінокласика. Як, до речі, й «Графиня Козель» та «Циганка Аза». Сценарій останнього фільму створено за п’єсою Михайла Старицького, який, у свою чергу, переклав сценічною мовою роман Крашевського «Хата за селом».  

Тривалі дискусії провідних українських учених щодо можливого місця поховання першого короля України Данила Галицького, коронованого 1253 року на престол Папою Римським Інокентієм, невдовзі перейдуть у завершальну стадію. Президент Віктор Янукович узяв під особистий контроль організацію пошуків місця його поховання, а Польща нарешті надала дозвіл українським ученим долучитися до розкопок на церковній території в місті Хелмі. Це стало можливим після того, як Міністерство економічного розвитку і торгівлі передало в користування Українській римо-католицькій церкві одну з будівель у Львові.  

Серед підприємств легкої промисловості, що не лише вижили, а й розвиваються і конкурують на міжнародному ринку, — столичне публічне АТ «Чинбар». Виробничі успіхи цього підприємства зумовлені тісною співпрацею з науковцями Київського національного університету технологій та дизайну. Водночас знавці вищої школи підкреслюють, що наукові здобутки цього навчального закладу стали можливими завдяки роботі з розв’язання конкретних проблем виробництва. Представники заводу і цього університету, а також Хмельницького національного університету, Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України зробили істотний прорив в екологічно орієнтованих технологіях. Їхню роботу «Інноваційні технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів та виробів» висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Про її особливості і практичне значення, на прохання оглядача «Урядового кур’єра», розповідає ректор Київського національного університету технологій та дизайну доктор економічних наук, професор Іван ГРИЩЕНКО.  

Цими вихідними Ужгород готується прийняти  гостей і учасників ХІ Міжнародної виставки-ярмарку «ТурЄвроцентр—Закарпаття». У ній візьмуть участь представники турфірм 16 регіонів України, а також Угорщини, Словаччини, навіть віддаленого на тисячі кілометрів російського Ханти-Мансійська. Як і завжди, всі райони області матимуть окремі намети з докладною інформацією, яка цікавить туристів. Відбудуться науково-практична конференція, майстер-класи з приготування національних страв. Частуватимуть медом і екологічно чистими продуктами тваринництва, вином місцевого розливу.  

Львів дочекався книжкового форуму. Такого ажіотажу серед львів’ян не викликає жоден інший захід: сюди приходять цілими класами, студентськими групами, вчителі та викладачі  шукають найновіші фахові видання, приходять батьки з дітьми. Така масовість — найкраще свідчення того, що суспільство не втратило потреби у книзі.
Нинішнього вересня на форумі буде рекордна кількість учасників, натомість менше приїде авторів, але, запевнили організатори форуму, від того він не стане менш цікавим та змістовним. 

Так сталося, що наша сімейна історія одного разу перетнулася з історією музею декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини, розташованого на той час у  приміщенні церкви святої великомучениці Катерини: моя свекруха, світла їй пам’ять, заповіла подарувати саме тому культурному закладу старовинну вишиту сорочку, а ще традиційну для Сіверського Полісся корсетку і спідницю.
Ми роздивлялися пожовклу від часу вишиванку, вигаптувану в чорно-червоних кольорах, і не могли надивуватися: який смак і  вміння мала неписьменна сільська жінка!