Цьогорічне торговище у Великих Сорочинцях офіційно розпочнеться 15 серпня і триватиме по 19-те включно. Поки що невідомо, чи прибудуть на відкриття очільники країни, але славетний Микола Гоголь та його колоритні літературні персонажі там будуть гарантовано.
— Їм допоможуть розважати публіку понад 80 мистецьких колективів із приблизно 700 чоловік із 15 областей України та до десятка колективів із-за кордону. На п’яти сценах виступатимуть учасники фестивалю народної творчості, тож буде що подивитися на ярмарку, — повідомила для «УК» директор ТОВ «Сорочинський ярмарок» Юлія Єрмакова. 

Закапелки завжди надають місту якоїсь утаємниченості, спокою, а містянам — бажання погуляти ними чи просто трохи перепочити, почитати на лавці газету, відійти від метушні. У тихому куточку середмістя Тернополя в одному з будинків розмістився прес-клуб. Тут ледь не щодня відбуваються різноманітні заходи для журналістів, тож, зрозуміло, що цей заклад часто відвідують і люди, добре знані всій країні, і представники місцевої влади, і провідники громадських організацій, партій, і представники різних професій та царин.  

Родичі далеких у часі трипільців по материнській лінії —55% українців. Це, за словами відомого археолога Михайла Відейка, підтверджують проаналізовані ДНК, де закодовані всі наші предки.
Але кровна споконвічна спорідненість із ними, високоцивілізованими в європейському просторі кількох тисячоліть тому, — ніщо, коли вона не помножена на такого ж рівня успадковані помисли і вчинки. А як вирахувати, скільки відсотків у кожному їхніх чеснот? 

Історія Книжкової палати України пов’язана зі знаковими іменами: Володимира Винниченка, який як голова  Директорії Української Народної Республіки затвердив закон про її утворення в Києві 24 січня 1919 року; професора Івана Огієнка, тодішнього міністра Народньої Освіти, підпис якого — під пояснювальною запискою до законопроекту.  

Тривала епопея навколо призначення директора Львівської галереї  мистецтв нарешті завершилася, як того й домагалася громада Львова. Після трагічної загибелі в автокатастрофі Бориса Возницького посаду головного скарбничого культурної спадщини Галицького краю посіла його донька Лариса Возницька-Разінкова — авторитетний музейник і реставратор, доцент кафедри реставрації Львівської національної академії мистецтв, голова Асоціації реставраторів Львівщини,  заслужений працівник культури України.   

Поспілкуватися з природою, набратися сил, енергії та заховатися від неймовірної спеки — найзаповітніша мрія більшості вітчизняних відпочивальників. Харківським школярам, які оздоровлюються цього літа в таборі «Зелена гірка», що розкинувся в мальовничому куточку Зміївського району в цьому пощастило.

 — Ми вперше приїхали сюди, і нам усе подобається, — діляться враженнями від свого відпочинку школярки Ліза Мариненко і Мар’янка Молот. 

Микола Лисенко, праправнук основоположника української класичної музики М.В. Лисенка, навідується до Полтави нечасто. Востаннє він був тут 15 років тому, коли ще навчався у Київській державній консерваторії. Тому його приїзд до Полтави на закриття обласного музичного фестивалю мистецтв «І струни Лисенка живії…», присвяченого 170-річчю від дня народження видатного композитора і диригента, став справді подією. Особливо коли молодий маестро став за диригентський пульт на заключному концерті симфонічного оркестру Полтавського академічного обласного музично-драматичного українського театру ім. М. В. Гоголя, де крім лисенківських, звучали твори сучасної української музики народної артистки України, лауреата Шевченківської премії Лесі Дичко.

Щоранку біля порога цього закладу, що розмістився посеред старого, але доглянутого парку, зупиняється мікроавтобус. Назустріч поспішають вихователі, медсестри й допомагають діткам, що приїхали з усього району, зайти у приміщення. Когось ведуть за руку, когось несуть на руках. Бо діти, що тут перебуватимуть упродовж дня, потребують особливого догляду, індивідуального підходу в навчанні й вихованні, кваліфікованої допомоги педагогів і медичних працівників.  

Перші щасливці з-поміж цьогорічних абітурієнтів уже можуть зітхнути спокійно: позавчора виші оприлюднили перші списки рекомендованих до зарахування. Скоро про свої результати дізнається й решта вступників. Словом, вступна кампанія наближається до свого завершення.  
«Число отриманих заяв під час вступної кампанії-2012 рекордне за часи незалежності України. За 30 днів роботи приймальних комісій до Єдиної державної бази з питань освіти надійшло 1 901 503 заяви від бажаючих розпочати вищу освіту цього року», — повідомив міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.

Неприємне здивування спіткало студентів низки українських вишів, коли ті отримали свою липневу стипендію: замість звичайних 730 грн на їхніх карткових рахунках виявилося на 200 грн менше. Зокрема, за словами президента Української асоціації студентського самоврядування (УАСС) Єлизавети Щепетильникової, зі скаргами на  зменшення стипендії звернулися студенти Київського національного торговельно-економічного університету, Запорізького національного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», Кам’янець-Подільського національного університету та інших вишів.