Пляжу – паспорт, відпочиваючим – рятувальника
Губить людей не пиво — губить людей вода. Ці рядки із жартівливої пісеньки мають у собі чималу долю істини. Згубною за певних умов може опинитися і та вода, котра потрапляє до людського організму, і та, в яку цей самий організм занурюється. Особливо якщо врахувати, що в Україні лише 33% пляжів пройшли відповідну паспортизацію.
Незважаючи на те, що знайти обладнаний за всіма вимогами пляж, приміром, у Києві непросто, бажання в 30-градусну спеку пірнути у прохолодну воду бере верх. Тому українці купаються там, де їм зручно, не звертаючи уваги на надписи «Купатись заборонено».
БЕЗПЕКА НА ВОДІ
Навіть зони відпочинку, обладнані за всіма правилами, не суперечать усім відомій істині: береженого Бог береже...
Хоч якою б мінливою була погода, літо було й залишається пляжним сезоном. Як з’ясували кореспонденти «УК», відпочивати на українських пляжах можна, проте купаючись, не варто втрачати пильності, щоб не поплатитися своїм здоров’ям, – не всі місця відпочинку бувають безпечними...
Губить людей не пиво — губить людей вода. Ці рядки із жартівливої пісеньки мають у собі чималу долю істини. Згубною за певних умов може опинитися і та вода, котра потрапляє до людського організму, і та, в яку цей самий організм занурюється. Особливо якщо врахувати, що в Україні лише 33% пляжів пройшли відповідну паспортизацію.
Збираючись до води, пильності втрачати не слід. Фото з архіву редакції
Заборонені купання
Незважаючи на те, що знайти обладнаний за всіма вимогами пляж, приміром, у Києві непросто, бажання в 30-градусну спеку пірнути у прохолодну воду бере верх. Тому українці купаються там, де їм зручно, не
звертаючи уваги на надписи «Купатись заборонено». Не приховуватиму, сама плавала в такому «забороненому» місці. Звісно, з першого погляду на зону відпочинку було зрозуміло, що цей клаптик землі біля озера не можна назвати офіційним пляжем: в радіусі 300 м не було ні туалету, ні рятувальників. Оскільки на більшості столичних пляжів спостерігається подібна ситуація, залишається не звертати уваги на ці «дрібниці».
Проте офіційна статистика не радує. За даними на 17 липня, в Україні загинуло 932 людини, з них 82 дитини. Для порівняння, за аналогічний період минулого року ця цифра сягала 1101. Найбільша кількість загиблих спостерігається в Київській області — 72, Вінницькій — 50, Чернігівській — 49, Черкаській — 46, Миколаївській — 44, Волинській — 41 людина.
Разом з тим у Києві кількість потопельників цього року зменшилась у шість разів. А ще в 2011 році столиця була одним із найгірших регіонів за цим показником. Протягом 2011-го тут загинуло 67 чоловік, станом на 17 липня 2012 року — лише шестеро. І це при тому, що проходив чемпіонат з футболу і до міста з’їхалось багато гостей. Схожа ситуація в Харківській, Волинській та Львівській областях.
— У зв’язку з тим, що торік на воді загинуло 1794 людини, в цьому році ми намагались не допустити подібного, — переконує начальник управління техногенної безпеки Державної інспекції техногенної безпеки України Тарас Поліщук. — Тож у травні-червні проведено перевірки всіх водних об’єктів України. Як наслідок, кількість загиблих на воді за півріччя минулого та аналогічний період цього року зменшилась на 20%.
Невизначені, тож небезпечні
Проте, як свідчать перевірки місць масового відпочинку, керівники місцевих органів виконавчої влади підприємств, організацій водних об’єктів не приділяють належної уваги безпеці відпочивальників. Особливо в селах, тому там люди тонуть частіше, ніж у містах.
Зазвичай більшість випадків загибелі людей трапляються на невизначених місцевими органами влади водних об’єктах — каналах, ставках, річках, внутрішніх водоймищах, затоплених кар’єрах. Місцеві органи влади неохоче визначають такі місця для відпочинку, адже якщо таке місце визначається, тоді потрібно приймати відповідні заходи: встановлювати територіальні пости, наймати рятувальників тощо. І все це не безкоштовно.
— Нині на нашому обліку перебуває 2667 місць масового відпочинку на водних об’єктах. Лише 67% з них визначено відповідними рішеннями органів виконавчої влади, — зауважує Тарас Поліщук. — Найгірше визначаються місця масового відпочинку у Волинській області, де їх лише 28%, у Дніпропетровській (23%), Полтавській (12%), Сумській (36%), Чернівецькій (40%). В місті Києві із 69 місць, які є на обліку, визначено лише 25, тобто 37%. Звісно, легше такі місця не визначати, нехай люди купаються і гинуть. Також викликає стурбованість і те, що в розпал літнього сезону лише 33% пляжів мають відповідний паспорт, підписаний всіма органами нагляду і керівниками виконавчої влади. Приміром, у Києві із 68 місць масового відпочинку паспортизовано лише… 2, — продовжує Тарас Поліщук.
У той же час у Криму, Херсонській та Запорізькій областях ситуація краща. В Криму 573 місця масового відпочинку, і всі вони взяті на облік. Сьогодні 80% пляжів Південного берега мають відповідний паспорт. Як наслідок, станом на 17 липня в Криму загинуло 17 людей, для прикладу, в Київській області — 71.
Найпоширеніші порушення
За словами головного спеціаліста управління техногенної безпеки Державної інспекції техногенної безпеки України Романа Харченка, в ході перевірок виявляли такі недоліки:
— не проводиться водолазне обстеження підводної частини дна акваторії водних об’єктів;
— бракує договорів на постійне та обов’язкове обслуговування водних об’єктів з Державною аварійно-рятувальною службою відповідної території;
— не обладнують рятувальних постів;
— у місцях, де заборонено купатись, не встановлено щитів з відповідними надписами;
— не забезпечується стаціонарна радіофікація водних об’єктів;
— не позначаються межі запливу на воді буями помаранчевого або червоного кольору на відстані 50 м від берега або до глибини 1,75 м тощо.