З художніми полотнами цього митця хочеться спілкуватися наодинці. Тут, у виставковій залі, відчувається співмірність із гортанням сімейного альбому, в якому зафіксовані етапи життя кількох поколінь. Кожен з нас, напевне, завмирав, дивлячись на усмішку ще молодої бабусі, і задерикуватий погляд юної мами з давньої чорно-білої світлини. Такі  почуття охоплюють перед грандіозним полотном «Спадщина»: сільська хатина з домотканими ряднами, побіленими стінами та піччю у святковому обрамленні рушників. На лавах і табуретках, співаючи, трудяться над пряжею запнуті квітчастими хустками молодиці в традиційних чернігівських корсетках та вишиванках.  

А й справді, іноді зовсім не знаєш, «як слово наше відгукнеться». Моє, приміром, отримало зовсім несподіваний поворот. 4 лютого ц. р. в нашій газеті надруковано матеріал «Жахіття на ніч», в якому йшлося про постійне «годування» нашого телеглядача новинами негативного змісту. Автор, шукаючи причини надміру негативу в телеефірі, послався на вираз Григорія Сковороди «недомисліє». Себто схилявся до думки, що продюсери телеканалів свідомо накопичують «оживляж», але зовсім не свідомі, чим це закінчується для громадян. Як «пристібна» версія було припущення про наявність у такій політиці телеканалів злого умислу.

Про це представників місцевих і загальнодержавних засобів масової інформації повідомили голова оргкомітету оригінального етнографічного дійства Ігор Добруцький, голова художньої ради проекту, лідер музичного гурту «ВВ» Олег Скрипка та Святослав Кравчук, перший заступник міського голови і голова міського оргкомітету «Парад вишиванок» водночас.
Чотириметрову заготовку під писанку, виготовлену на авіазаводі ім. О. К. Антонова зі спеціального, стійкого до погодних умов і пошкоджень матеріалу, поки що встановили  в одному із будівельних гіпермаркетів обласного центру Волині. 

7 липня 2011 року Верховна Рада ухвалила закони, які дали старт медичній реформі. Мета її першого етапу — випробування нової, оптимізованої моделі охорони здоров’я в рамках пілотних проектів у спеціально визначених регіонах (Донецька, Дніпропетровська, Вінницька області та м. Київ). У 2012 році дія пілотних проектів пошириться на переважну більшість областей країни, а до 2014 року планується запровадити нову систему на загальнонаціональному рівні.  

Місто, яке було резиденцією гетьманів Скоропадського, Апостола та Розумовського, де закладалися принципи української державності, де Полуботок відстоював права та вольності українського народу, а родина Терещенків займалася підприємництвом та благодійністю, нині розпочинає нове життя. Торік Кабінет Міністрів України прийняв і затвердив довгострокову програму збереження історико-культурної спадщини та розвитку туристичної інфраструктури давнього міста, розраховану до 2016 року. Як вважає перший заступник голови Сумської обласної ради Олег Бояринцев, це відкриває перед древнім районним центром нові перспективи економічно-соціального розвитку, адже програмою передбачено загальне фінансування в обсязі майже 100 мільйонів гривень.  

Долучивши до сюжету українку, в американському серіалі скроїли один стьоб парадоксально-дотепного головного героя із невігластва щодо Тараса Шевченка. Та для наступних приколів такого штибу сценаристам уже «далеко ходити не треба»: є ж резерви в англомовному середовищі. Адже якщо вусатий чоловік у смушевій шапці комусь нагадав бабцю, то скільки ще крутіших асоціацій можна насмикати з неіснуючого обличчя Вільяма Шекспіра, поповнивши собою «антистретфордіанців», котрі вважають, що в «Гамлета», «Ромео та Джульєти» й інших безсмертних творів зовсім інший автор, чи навіть їх кілька, під псевдонімом Шекспір. Коли ж продовжувати вірити, що справжній Шекспір таки родом зі Стретфорда-на-Ейвоні, то цікаві аналогії постають у порівнянні його дат земного буття (26. 04. 1564 – 23. 04. 1616) і Тараса Шевченка (9. 03. 1814 – 10. 03. 1861). Кожен народився й помер в одному місяці, у близькому сусідстві цих днів, є схожість і в цифрах років, але обернено-пропорційна...

Шекспіру і Шевченку суджена пам’ять століть. 

Отримати за домашнє завдання не лише реальну оцінку від викладача, а й віртуальні бали від сотень інтернет-користувачів —  справжня нагорода за працю. Це відчуття добре знайоме студентам факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Адже тут молодих людей не змушують стрічати першу зорю за написанням нудних рефератів, які ніхто, крім викладача, не читає і вони цілими стосами пролежують на кафедрах вишів. Натомість майбутні соціологи пишуть статті в український сегмент Вікіпедії, тому й ставляться до виконання домашнього завдання дуже відповідально. Більш того, незабаром планують підписати документ про співпрацю з фондом «Вікімедіа».

Не слід забувати, що профтехосвіта — інвестування в майбутнє нашої економіки. Втім, вітчизняні профтехнічні навчальні заклади сьогодні переживають нелегкі часи: недостатнє фінансування, застаріла матеріальна база, потреба в кваліфікованих викладачах. 
Тож про великі і малі клопоти «робітничих університетів» розповідає заступник голови Громадської ради освітян і науковців України Василь Петрович, який водночас очолює Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку м. Києва. 

Відомий герой одного з найдовших телевізійних серіалів розділив українську багатомільйонну глядацьку аудиторію навпіл. Точніше сказати, на дві частини, одна з яких (за деякими коментарями та свідченнями) значно більша за іншу.   А предмет суперечки - принциповіше не буває: симпатичний хлопець цей ваш доктор Хаус чи поганець, який плюнув у душу всього українства?

Дуже швидко все змінюється на ринку праці. Зокрема, від інженера тепер вимагають ще й навичок висококваліфікованого робітника, а багато робітничих професій потребують глибоких інженерних знань. А тому, переконані освітяни, підготовка деяких спеціальностей має перейти від вищої школи до профтехнічних навчальних закладів. Щоб навести лад у цій сфері, освітяни вирішили розробити та запровадити для профтехосвіти нові державні стандарти — цим займається спеціальна міжвідомча робоча група.