Часто думаю: яким бути сучасному вчителеві? Адже від того, яким буде педагог, чого він навчить наших дітей, залежить і їхнє майбутнє, й завтрашній день нашої держави. Самому доводилося стрічати різних учителів. Ніде правди діти: були серед них і не дуже професійні, й не зовсім обдаровані. Але були й блискучі, талановиті, яким віриш одразу й назавжди. Ось така, здається, Ольга Чепка — директор комунального вищого навчального закладу «Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім. Т.Г. Шевченка»

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Радянська легенда з іменем Шевченка

Батько української прози

«Здоровенькі були» від вождя ірокезів

Найстаріший в Україні Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької не потребує особливого представлення. Його знають і люблять в Україні й за її межами, цінують за те, що завжди вмів бути на бистрині часу, мав  особливий стиль, дбайливо оберігав свою яскраву творчу індивідуальність. Про  101-й сезон театрального колективу розповідає патріарх львівської сцени, один із провідних українських майстрів народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка актор і головний режисер Федір СТРИГУН

Сільський туризм переконливо довів, що він важливий чинник розв’язання соціально-економічних проблем села. Він сприяє зайнятості, розвитку сільської інфраструктури, отриманню стабільних та вагомих прибутків селян, зміцненню бюджету сільських поселень. Розвиток сільського туризму в Україні — це не є щось недосяжно далеке, а найближче завдання, для розв’язання якого існують усі передумови, переконані в Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини

Така Грузія. Вона одразу приймає тебе в обійми, пригощає вином, хачапурі й каже: «Де ж ти була так довго? Я вже зачекалася». До Тбілісі з Києва всього дві з половиною години льоту — я знову в Грузії. Цікаво, щось змінилося за шість років моєї відсутності?

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Щоденник — світу, серце — Україні

Як герой Сталінграда «рускім» став

«Всеобіймаюче око» літописця характерів

Це був приємний сюрприз: на відкриття VIII Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої розвитку вищої освіти України, директор Українсько-Китайського центру розвитку культури і освіти Вей Лімін прийшла з букетом. Вручаючи його ректорові Київського національного університету технологій та дизайну України Іванові Грищенку, де проходила конференція, вона подякувала за якісну підготовку китайських  студентів

Президент Петро Порошенко таки провів зустріч із представниками Української православної церкви Московського патріархату в Українському домі на Хрещатику. Попри те, що керівництво УПЦ МП зробило все, аби така зустріч не відбулася. Хоча дату зустрічі оголосили заздалегідь, єпископат УПЦ МП скликав у Києво-Печерській лаврі екстрене засідання синоду, який ухвалив рішення скликати собор, участь у якому обов’язкова для всіх архієреїв. На соборі УПЦ МП офіційно заявила про припинення євхаристичного спілкування з Константинопольським патріархатом і оголосила, що вважає рішення священного синоду Константинопольського патріархату від 11 жовтня 2018 року щодо українського церковного питання «недійсними та такими, що не мають жодної канонічної сили». Крім того, собор єпископів УПЦ МП також заявив про неможливість приєднання до процесу створення єдиної помісної автокефальної православної церкви в Україні. Хоча собор єпископів підтвердив свою готовність до зустрічі з Президентом, але на церковній території

Томос про автокефалію дасть українському православ’ю великий шанс вирватися з нав’язаного Московським патріархатом політичного православ’я, а для суспільства стане потужним чинником ментального відродження української нації. Таку позицію висловив провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Олександр Саган на засіданні круглого столу «Томос: очікування, реалії та шляхи розв’язання проблеми російського втручання у процес надання автокефалії»

У наш бурхливий та нервовий час, наповнений негативними подіями, чимало українців, особливо учасників АТО, які пройшли війну, стикаються з різними психічними розладами.  Є медичний діагноз — посттравматичний синдром. Усім таким людям потрібна допомога. Як розв’язати їхні проблеми, «Урядовому кур’єру» розповідає кандидат медичних наук Жанна МАТВІЄНКО.