За оцінкою Всесвітньої туристичної організації при ООН, наша держава дев’ята в Європі за кількістю туристів, які відвідують країну. «Ми ставимо за мету до 2022 року збільшити кількість туристів, які приїдуть до нас, до 50 мільйонів на рік. Також особлива увага приділяється розвитку внутрішнього туризму. Для цього до кінця року буде розроблено державну програму», — заявив на урядовому брифінгу віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, презентуючи Концепцію розвитку туризму та курортів до 2022 року (розробити Державну цільову програму розвитку туризму та курортів уряд доручив Державному агентству з туризму та курортів до кінця 2013 року). Для досягнення успіху потрібно фокусувати інвестиції на найпривабливіших напрямках відповідно до конкретної території і системно їх вкладати на засадах державно-приватного партнерства.
Гуманітарна політика
На Вінниччині визнаним осередком народної вишивки є велике і гарне село Клембівка, що в Ямпільському районі. У всіх його п’яти кутках — Баланівка, Бондарівка, Куцівка, Млинівка, Царівка — гармонію ритму і кольору вкладають прадавньою орнаментикою та сакральними знаками в рушники, сорочки, хустки, скатерки. Спочатку тут робили лише для себе, задля збереження зв’язку з предками і просто для краси. Працювали старанно, тож у XIX столітті вироби місцевих майстринь вже розходилися по Україні, мали попит на ярмарках у Санкт-Петербурзі, Москві, Варшаві. А згодом — здобували найвищі нагороди на всесвітньо відомих ярмарках.
У міжнародному ракурсі української гуманітарної осені у вересні — турецько-китайський вектор. Дні культури України відбудуться в Туреччині вперше за роки нашої державної незалежності, їх презентуватиме двома великими концертами ансамбль імені П. П. Вірського в Анкарі та ще в одному місті: нині з’ясовують, у якому саме. А в цей час у Пекіні, де вдруге засідатиме комісія зі співпраці у сфері культури між Україною та Китаєм, планують підписати дві угоди: між нашим Державним архівом і відповідною структурою Китаю та про співпрацю міністерств культури України й Китаю.
Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» — це офіційна назва масштабного заходу, на який до урочища Бичова, що неподалік райцентру Монастириська, з’їжджаються з усіх куточків нашої держави, а також з багатьох країн світу десятки тисяч лемків — представників однієї з етнографічних груп українців. Самі вони почасти називають це культурно-мистецьке дійство святом-кермешом. Колись кермеш для лемків був і ярмарком, і навіть храмовим празником. Тепер значення цього поняття, лемківський дух сповна можна відчути у дводенній фестивальній палітрі. Як на мене, це ще й головна зустріч лемків, на якій трагізм спогадів панує разом з усіма барвами народного свята.
Іноді здається: відбулися якісь змагання чи конкурс — і все, це вже пройдений етап, треба думати лише про майбутні інтелектуальні й інші поєдинки в різних життєвих сферах. Але це не про мовний конкурс імені Петра Яцика, який впливає на те, щоб його учасники ставали особистостями, а рідна мова була чи ставала для них природною, як подих…
Ні для кого не секрет, що в країні брак робітничих кадрів. Та й їхня підготовка не відповідає вимогам сьогодення. Залагодити справі покликана Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти до 2015 року. Про її виконання розповідає директор департаменту профтехосвіти профільного міністерства В’ячеслав СУПРУН.
Як розповіла його директор Алла Кушнір, заклад бере свій початок ще з дореволюційних часів. Першим же директором уже в радянську добу був невтомний дослідник Шевченкового краю Дмитро Бочков, який перебував на посаді до 1935 року. Цікаво, що жителі міста брали активну участь у створенні музейної експозиції. Саме черкащани принесли цінні експонати, що доповнили реквізовані після революції цінності з панських маєтків Бобринських, Балашових, Браницьких, Лопухіних, Кантакузен-Сперанських, військові реліквії Орловського й Брянського полків із полкової церкви.
Державна служба з надзвичайних ситуацій поділилася свіжою новиною: «В Іллічівську на Одещині з дитячого садка «Перлинка» до інфекційного відділення лікарні з попереднім діагнозом «харчове отруєння» госпіталізовано 13 дітей. Вони перебувають у стані середнього ступеня тяжкості. А фахівці міської СЕС в осередку захворювання здійснюють комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. Причина захворювання встановлюється». А нещодавно,19 червня, до інфекційної лікарні, щоправда, вже Дніпровського району Києва зі схожими симптомами потрапило 30 вихованців 455-го дитячого садка.
Споконвіку жнива були однією з головних подій у господарюванні українців. Тож це дійство завжди супроводжувалося гучними піснями, танцями і забавлянками. Днями кияни та гості столиці знову мали змогу зануритися в атмосферу цього свята на етнофестивалі у Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові. Пробудити свій приспаний автентичний зв’язок із предками і дізнатися, чим колись займались наші дідусі та бабусі, можна було не лишень на словах, а й спробувати так само, як вони, хліб спекти чи пошити одяг. Адже головна мета фестивалю — показати українські традиції молоді та дітям. Як зазначила один з організаторів свята Ірина Данилейко, «щоб вони вчилися шанувати рідну культуру».
На півмільйонний Луганськ працює лише 4 книгарні. За словами директора-упорядника такого закладу «Східна Брама», що відкрився недавно, Дмитра Снєгирьова, — це показник ставлення до літератури загалом. Тож свій проект він називає некомерційним, хоч перші місяці роботи показали, що видавців він не підведе. Загалом цей книжковий майданчик на 4-му поверсі торговельного центру важко назвати магазином. Тут і робочий день починається незвичайно — з виконання Державного гімну, і процес зустрічі читача із книжкою намагаються доповнювати спілкуванням з автором. Бо, на думку директора, на сході України інакше поводитися з українською книгою не можна.
«Дванадцять років тому мені в цій клініці врятували життя, — сказав голова пацієнтської організації Дмитро Шерембей. — Нині тут лікуються десятки тисяч пацієнтів щороку. Це острів порятунку, часто остання надія тих, кому не змогли допомогти в інших клініках. Тому ми уважно стежимо за долею цієї установи, зокрема, як будується новий корпус і як готується переїзд до нього зі старої будівлі». Виступ Дмитра перед журналістами відбувся в одні з його чергових щотижневих відвідин будівництва нового сучасного корпусу клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського на столичній вулиці Амосова, 5.
Підземні пожежі, що виникають у вугільних шахтах, завдають величезних матеріальних збитків, а їхнє приборкання — процес дуже тривалий. Це підтвердила й аварія на донецькій шахті імені М. Калініна, де в лютому 2012 року в одній із виробок загорілося дерев’яне кріплення. Певний час усі зусилля, спрямовані на ліквідацію пожежі, не дали позитивних результатів. Виправити ситуацію вдалося тільки завдяки спорудженню ізоляційних перемичок та затопленню місця пожежі — заходам, які розробляли за участі фахівців НДІГС «Респіратор». Це тільки один із багатьох прикладів ефективного використання на вітчизняних шахтах методів ліквідації підземних пожеж, представлених у науково-практичній роботі «Забезпечення техногенної та екологічної безпеки при розробці вуглегазових родовищ (теорія і практика)».