Передтравневі дні 1986 року навіки закарбувалися в пам’яті не тільки персоналу Чорнобильської АЕС і жителів міста-супутника Прип’яті, українських і білоруських поліщуків, а й усього світу. Бо катастрофа, як з’ясувалося згодом, планетарного масштабу. 

Про це йшлося на спільному робочому засіданні депутатських груп міжпарламентських зв’язків України і Молдови. Мікросаміт пройшов просто неба неподалік молдавського села Паланки на місці, де має вже за кілька місяців з’явитися міст, що надовго зніме проблему сполучення з південними районами Одещини. Вирішували, як спорудити дорогу, якою люди зможуть їздити, доки триватиме будівництво (щонайменше до 1 серпня). Озвучили дату здачі цієї тимчасової дороги — 1 травня. Доти, як і останні кілька місяців, весь транспортний потік на південь області йтиме єдиним шляхом через міст у Затоці. А шлях цей ні якістю, ні пропускною спроможністю транспортників ніяк не тішить. 

У кожен з двох найменш водних для України в цьому сторіччі років — 2003-му та 2007-му — ми через посухи втратили під час виробництва зерна понад 3 мільярди євро. Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеоцентру Тетяна Адаменко каже, що урожайність озимої пшениці у 2003-му була трохи більшою за 10 центнерів з гектара, тоді як у сприятливому 2014-му — майже 40. 

10-й Київський безпековий форум під гаслом «Старі конфлікти та нові динаміки: стратегії для світу, що змінюється» став не лише ювілейним, а й символічним. Саме під час нього Президент Петро Порошенко оголосив про історичне й довгоочікуване для України рішення Європейського парламенту: позитивне голосування за надання нашим громадянам права подорожувати країнами ЄС без віз. 

У наш час, як і раніше, в Україні спостерігається системне падіння обсягів випуску книжкової продукції, хоч попит на добротну навчальну, наукову, пізнавальну, довідкову, художню українську книжку є. Гадаю, кризове становище вітчизняного книговидання значною мірою пояснюється браком спадковості та послідовності в діях влади щодо реформування галузі. Політики, які впродовж десятиліть змінювали один одного, не зважали на досвід попередників, і тому зазвичай все розпочинали наново. Тоді як, скажімо, в Росії, усвідомлюючи ідеологічну і бізнесову вагу національної книжки, ухвалили безпрецедентні за пільгами законодавчі акти й узгодили тамтешні закони з міжнародним правом. Ще раніше це було зроблено в Польщі. Тож не дивно, що книжкова продукція з цих країн монополізувала вітчизняний ринок. Встановлюючи на книжки українських видавництв торговельну надбавку 120—150% відпускної вартості, іноземні компанії цілеспрямовано витісняють їх. 

Україна цього року б’є власні рекорди з обсягів експорту аграрної продукції. Виручка від такої продукції становить третину всього експорту країни. Зокрема, експорт зерна вже сягнув 32 мільйонів тонн, а до нового урожаю може становити 38—39 мільйонів. Позначки 2700 тисяч тонн сягнув експорт олії — це на 500 тисяч тонн більше, ніж торік. Слава роботящим рукам наших хліборобів, але останнім часом саме через кількість вирощеного посилюються деякі тенденції, що можуть негативно позначитися на рентабельності нашого аграрного виробництва. 

Опитування людей на вулицях Києва, проведене нещодавно фахівцями Кризового медіа-центру, показало: зарплати, які вони нині отримують, не відповідають навіть мінімальному базовому рівню витрат. Адже після того, як із нарахованого заберуть податки, а потім родина ще й заплатить за компослуги, не завжди залишається досить коштів навіть на найнеобхідніше: продукти, ліки, проїзд у транспорті. Годі й казати про те, щоб заощадити на майбутню відпустку чи певну вартісну покупку. Для багатьох навіть зайвий раз піти у кіно або театр — проблема. Серед причин, які люди згадують найчастіше, — ціни фактич­но на все зростають чи не щодня, а ось плата за працю у цій гонитві пасе задніх, інколи навіть не у рази, а в десятки разів. 

Нещодавно одне інтернет-видання  аграрного спрямування приголомшило новиною: «На Хмельниччині працює єдина в Україні зерносушарка на соломі». Це ж треба вміти створити сенсацію там, де нею і не пахне: багато років у нашій країні такі котельні звичні. Інша річ, що можливості соломи як енергоносія відновлюваного, ефективного та екологічно чистого  затребувані не повністю. Звернув увагу, що це сенсаційне повідомлення мало понад тисячу переглядів. Отже, тема актуальна. Цікаво: а скільки в господарствах Вінниччини працює котелень на соломі? 

Пенсійні питання завжди турбують українців. Як нинішніх, так і тих, хто лише збирається на заслужений відпочинок або має літніх батьків чи родичів. Нині в країні майже 12 мільйонів пенсіонерів. І хоч через анексію Криму та тимчасову окупацію певних територій Донецької та Луганської областей їхня кількість за останні роки зменшилася на понад 350 тисяч, загальна цифра істотно не змінилася, бо лише протягом 2016 року на заслужений відпочинок пішло приблизно 400 тисяч.

Жителів села Калинівка Городищенського району на Черкащині ніколи не балували громадським транспортом. До автотраси відстань 9 кілометрів, отож транзитні автобуси в село не заходять. Раніше селян обслуговував лише один рейсовий автобус із райцентру. Та й того вже давненько не бачать. Зимової пори власник автопідприємства припинив перевезення.