АПК

Григорія Фастівця добре знають у рідній йому Бурині на Сумщині та за її межами завдяки пасіці й письменництву. Любов до бджіл ветеран праці перейняв від батька і прадіда і понад 30 років утримує пасіку. З ранньої весни і до пізньої осені клопочеться трудівницями-помічницями: вивозить вулики до села Нова Слобода, де вдосталь медоносів. Григорій Федорович залюбки перелічує їх: котяча верба, осика, берест, глід, дички-яблуні й груші — всього майже два десятки. Про кожен може прочитати окрему розлогу лекцію. А далі розповідає про різні види меду, прополіс, віск, квітковий пилок, маточне молочко, бджолину отруту.

Десять років тому, 2011/2012 маркетингового року, настав кінець невизначеності та хаотичним рухам на ринку зерна, бо було нарешті створено ефективний в наших умовах інструмент узгодження позицій влади та бізнесу з цього питання. Відтоді в Україні працює робоча група щодо ринку зерна, яка здійснює моніторинг ситуації та узгоджує дії між зерновим бізнесом та владою.

На Полтавщині під цьогорічний урожай в усіх категоріях господарств засіяли понад 270 тисяч гектарів озимих культур, що на 23 тисячі гектарів більше, ніж торік. Із них на зерно — 256 тисяч (більше на майже 19 тисяч гектарів), пшениці — 240 тисяч (більше на 15 тисяч), ячменю — майже 10 тисяч (більше на 1,7 тисячі), жита — 5,8 тисячі (більше на 1,8 тисячі гектарів). Озимого ріпаку посіяли 10,7 тисячі гектарів, що теж на 4,7 тисячі гектарів більше, ніж торік.

Днями Кабінет Міністрів ухвалив важливе рішення, яке поліпшить залучення і використання кредитних коштів, призначених для фінансової підтримки аграріїв. Ідеться про постанову КМУ №189 від 10 березня 2021 року «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів». Нагадаємо: попередню постанову №300 було ухвалено 29 квітня 2015-го, до неї вже неодноразово вносили зміни, востаннє — 2 вересня 2020 року.

Тим із нас, хто по-справжньому піклується про здоров’я, хоче довго жити й не хворіти, фахівці в галузі харчування наполегливо радять якомога більше споживати свіжої продукції садівництва. Тому що звичайні яблука, якщо їх їсти щодня, не тільки збагатять організм корисними вітамінами, пектинами, амінокислотами, легкозасвоюваними вуглеводнями, а й захистять від грипу та застуди, зміцнять імунітет. У яблуках знайшли молодильну речовину біотин.

Хоча на Полтавщині й у всій Україні є підприємства, які на тваринництві непогано заробляють, частина молоді безпідставно вважає таку роботу непривабливою й неперспективною. Молоді хлопці й дівчата, наче перелітні птахи, щороку відлітають у вирій, тобто за кордон у пошуках вищої зарплатні, а дехто і з надією залишитися там назавжди. Інколи у відвертій розмові від студентів можна почути: а навіщо вчитися, коли немає роботи, села зникають? Не важливо, де жити, у якій країні, найголовніше, щоб була робота, гідна оплата й умови життя. Прикро таке чути від дітей. На щастя, більшість наших студентів схильні після закінчення навчання працювати на селі.

Пріоритизація Національної економічної стратегії-2030 (НЕС) активно триває. У широкому експертному колі відбувся черговий етап публічного обговорення проєкту НЕС «Розвиток агросектору України». У заході взяли участь представники Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Міндовкілля, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Центру економічного відновлення, профільних асоціацій та експерти галузі.

За торішніми підсумками Полтавщина — лідер в Україні за основними напрямами сільськогосподарської діяльності. В області найбільші поголів’я ВРХ, надої молока і намолот зерна. Але якщо раніше левову частку продукції там виробляли підприємства, то останніми роками їм на п’яти наступають дрібніші сільгоспвиробники.

Владиславові Коваленку 38 років. Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біотехнології та фітофармакології Сумського національного аграрного університету. Народився в селі Постольне поблизу Сум, змалечку разом з батьками вирощував картоплю на присадибній ділянці. Звісно, тоді не знав, що своє життя пов’яже із сільськогосподарською наукою, а бульби стануть предметом його успішних досліджень.

Форвардний контракт — один з механізмів інвестицій у сільське господарство, ефективність якого визнана в усьому світі. Суть його полягає у тому, що хтось (це може бути трейдер — покупець сільськогосподарської продукції, компанія — постачальник засобів сільськогосподарського виробництва чи навіть держава через систему державних закупівель) укладає із сільськогосподарським виробником контракт на закупівлю певної кількості його продукції наперед, ще до сівби, за заздалегідь обумовленою ціною.

Мій давній знайомий багато років поспіль має дивне правило: щоосені після загальних аграрних жнив закуповує в магазинах різноманітні крупи і насамперед гречку. Усього набирає до десятка кілограмів рису-пшениці і всілякої пашниці. Пояснює це просто: у разі дефіциту чи подорожчання матиме достатні запаси, бо бувало, що заставав голі магазинні полиці або переплачував за ту чи іншу крупу. Особливо часто ціни коливалися на гречку.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднило попередні приблизні цифри про валовий збір урожаю 2020 року. Якщо вірити статистиці, вітчизняним аграріям пощастило зібрати 80 мільйонів тонн зерна сільськогосподарських культур. Із цієї кількості 6,4 мільйона — найбільше серед областей — до загальноукраїнського короваю додали хлібороби Полтавщини.