АПК

Особливу увагу «Контінентал Фармерз Груп» приділяє відновленню та збереженню ґрунтів. Тож попри традиційну систему обробітку, працює в напрямі біологізації та відновлення родючості. Щоб поповнити землю органічними речовинами, агрохолдинг використовує сидерати, курячий послід і компост.

На захисті інтересів малих та середніх аграріїв стоїть профільна асоціація — громадська спілка «Всеукраїнська Аграрна Рада». Протягом останніх років представників ВАР бачили в епіцентрі важливих подій аграрного сектору. Вони активно долучалися до питання відкриття ринку землі, боролися за скасування соєвих правок, виступали проти введення квот на імпорт мінеральних добрив та обстоювали інтереси аграріїв півдня, які зазнали величезних збитків через цьогорічну засуху.

Створення Полтавського товариства сільського господарства ініціювали у 1860-х роках великі землевласники князі Лев і Сергій Кочубеї. Тоді саме скасували кріпосне право, й товариство повинно було вибудувати таку систему, яка б забезпечила дохідність господарювання у пореформений період. 29 вересня 1865 року в будинку Полтавського дворянського депутатського зібрання відбулося перше засідання товариства, на якому обрали його першого президента Сергія Кочубея.

Із 2011—2013 років у більшості областей України спостерігається дефіцит вологи в ґрунтах, що спричинено змінами клімату. Нині на маловоддя скаржаться навіть аграрії Поліського регіону. Проте ще гостріша ця проблема у лісостеповій зоні, зокрема на Полтавщині, де без поливу неможливо виростити більшість сільськогосподарських культур.

Нині, як відомо, головний засіб фінансової підтримки аграрного сектору — форвардні контракти та аграрні розписки. Нагадаємо: їх укладають наперед під майбутній урожай за усталеною ціною, під аванс. За цей аванс сільгоспвиробник закуповує засоби виробництва, аби виростити обіцяний урожай, а після його збирання розраховується із кредитором.

Катастрофічна посуха цього року і спричинена нею загибель посівів на великих площах знову привернули увагу до того, як запобігти банкрутству аграріїв у таких ситуаціях. Один з дієвих механізмів якщо не уникнення ризиків у хліборобстві, то хоч компенсації їхніх наслідків — аграрне страхування. Це добра альтернатива державному відшкодуванню збитків принаймні тому, що розтягнене в часі.

Як відомо, проблема зрошувального землеробства в Україні існує давно, але останнім часом набула небаченої гостроти через кліматичні зміни. Вона стала предметом ґрунтовного обговорення на пресконференції «Проблема дефолтів на зерновому ринку України», що відбулася недавно у Києві.

З офіційно зареєстрованих в Україні більш ніж 47 тисяч фермерських господарств тваринництвом займаються всього 1—1,5%. Тому що це непроста справа. Щоб ним успішно займатися, треба, крім стартового капіталу й землі, мати спеціальну освіту, приміщення і ще багато чого. А найголовніше — любити тварин і бути готовим перебувати на фермі майже цілодобово. Саме так господарює засновник ФГ «Мініч» у Козельщинському районі Полтавської області Олександр Мініч.

Коли йдеться про столові гарбузи, кулінарна уява неодмінно малює смачну калорійну кашу або ж запашне насіння. А якщо на цього городнього велета поглянути під історичним фольклорно-етнографічним кутом, то бачиться насамперед дівчина-наречена, селянська піч, яку вона сором’язливо колупає, зустрічаючи потенційних сватів та жениха. Саме гарбузу національна історія відвела непринадну роль персонажа, що сигналізує парубкові: він немилий і вона не хоче йти за нього заміж.

Селяни, перешкоджаючи спробам дерибану земель, протестують і перекривають дороги. Проте чиновники на місцях вдають, ніби нічого не відбувається, й наживаються на оборудках з годувальницею. Стали вже ділити громадські сінокоси й пасовища. Так було у містах Мена Чернігівської області, Золочів Львівської, селі Княжичі на Київщині. 13 гектарів громадських пасовищ «невідомі» віддали в користування агрофірмі на батьківщині Тараса Шевченка у селі Моринці на Черкащині.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов вважає, що розвиток зернового бізнесу, зокрема експорту, неможливий без приватно-державного партнерства

Недавнього вихідного разом із дружиною вирішили піти на центральний ринок Сум із конкретною ягідною метою: чимало знайомих розповідали, що цього літа на прилавках розмаїтий і смачний урожай. Причому не тільки традиційних культур, як-то малина, аґрус, смородина, ожина, що притаманні слобожанському регіону, а й екзотичних новинок — чорниці й лохини, які високо цінують за вітамінні якості, але поки що не набули масштабного поширення. Щоправда, знайомі попереджали, що ці ягоди хоч і солодкі, ціна на них висока: від 110—130 до 270—300 гривень за кілограм.