АПК

На Харківщині зібрали 2,5 млн тонн ранніх зернових. Середня врожайність їх наразі становить 46,1 ц/га, тоді як у минулому році вродило 38,1 центнер з гектара. П’ять районів зібрали по 100 тисяч і більше тонн збіжжя. Аграрії стверджують, що зважаючи на весну, у якої, як кажуть, було сім п’ятниць на тиждень, коли приморозки змінила спека, а після тепла знову похолодало, то це добра врожайність, якої, власне не чекали. 

Мало якому із законопроєктів пощастило менше, ніж злощасному 3131 та альтернативному 3131-д. Ми вже писали, що його ухвалення давно вимагали об’єднання сільгоспвиробників. Адже в Україні назріла необхідність вивести з тіні нелегальний обробіток сільськогосподарських наділів, з якого держава нічого не отримує. А таких наділів, за деякими оцінками, до 40% усіх орних земель держави (точніше ніхто не знає, бо вони перебувають поза офіційним обліком).

Аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ) повідомляє: експорт вітчизняної молочної продукції за першу половину нинішнього року знизився на чверть порівняно з тим самим періодом торік, до 116,2 млн доларів США. Водночас імпорт в Україну аналогічної продукції зріс аж на 160% і перевалив за 140 млн доларів. Відповідно, негативне торгівельне сальдо за цією групою товарів зросло на понад 24 млн. 

Проїжджаючи липневими днями дорогами південної Сумщини, зокрема Великописарівського, Охтирського, Липоводолинського та Роменського районів, помічаєш, що на тамтешніх полях хлібороби розпочали збиральні роботи. Однак жнивна географія день у день поступово розширюється — косовицю і обмолот поступово починають хлібороби інших районів, які традиційно пізніше долучаються до збирання. 

Як ми вже писали (сайт ukurier.gov.ua від 12 червня), уряд розробив проєкт постанови, якою передбачено запустити пілотний проєкт з підтвердження ступеня локалізації виробництва під час державних закупівель техніки. Суть документа: техніка, яку закуповують державні установи, має бути на певний відсоток вироблена в Україні.

У 2016 році експосол США в Україні Джеффрі Пайєтт так спрогнозував майбутнє України: «Українці є одними з найбільших виробників сільськогосподарських товарів, але вона (Україна) повинна стати аграрною наддержавою».

Ця недавня ювілейна дата на виробничому календарі СТОВ «Перемога» Лебединського району для багатьох залишилася непоміченою. Однак не для всіх. Ті, хто стояв біля витоків господарства, створеного 1 квітня 1990-го, добре пам’ятають і той день, і все, що пов’язано з його становленням та розвитком. 

Якось з десяток років тому довелося побувати в одному з великих сільськогосподарських товариств Сумщини, де успішно виробляли не лише рослинницьку, а й тваринницьку продукцію, зокрема молоко. Саме це виокремлювало господарство з-поміж інших, адже вже тоді чимало сільськогосподарських підрозділів збували і відхрещувалися від корів, мотивуючи це збитковістю.

У порядок денний сесії Верховної Ради України нарешті потрапив багатостраждальний законопроєкт №0856 «Про сільськогосподарську кооперацію». Проголосувати за нього закликав депутатів голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Чого українцям очікувати після відкриття ринку землі й чому вітчизняні фермери не схвалюють його запровадження, «Урядовому кур’єру» розповів завідувач кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор економічних наук, почесний землевпорядник України Григорій ШАРИЙ.

Як відомо, в ніч з 30 на 31 березня парламент ухвалив у цілому проєкт закону 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», більш відомий як закон про ринок землі. Нагадаємо деякі його положення.

Цьогорічна рання весна сприяла швидкому виходу озимих зернових культур із зимового спокою. Як зазначає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна, на Луганщині вегетація відбулася 2—6 березня, а це найбільш ранні терміни.