Як зауважив на одній з експертних дискусій з цього приводу народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, ми вже понад 20 років запускаємо ринок землі і ніяк запустити не можемо. Головна проблема, яка стоїть на шляху — у дрібного фермера нема грошей, аби прикупити землі, і нема де їх взяти. Між тим, наголосив заступник міністра аграрної політики України Віктор Шеремета, власником землі має бути найперше той, хто на ній працює. 

Проблемам українських молочарів та можливим шляхам їх розв’язання було присвячено експертну дискусію в Українській аграрній конфедерації. Особливістю дискусії було те, що будь-який громадянин міг поставити запитання її учасникам через соціальні мережі. І багато запитань свідчили про зацікавленість загалу темою молочних продуктів та обізнаність населення із проблемами галузі. 

На жаль, знамениті українські чорноземи, якими так пишаємося, в недалекому майбутньому можемо втратити. Точніше, вже втрачаємо. Це зауважили учасники круглого столу на тему деградації українських ґрунтів, що недавно відбувся у Києві за участі науковців і аграріїв. Учасники заходу зазначили: близько 8% наших чорноземів деградовано, це вже не чорноземи. Цифри приблизні, бо єдину національну систему екологічного моніторингу ще треба створити, її не існує.  

Спершу про приємне. За січень—серпень 2018 року Україна експортувала понад 130 млн тонн молокопродуктів на загальну суму $228,3 млн, тобто на $17,8 млн більше порівняно з торішнім аналогічним періодом, повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Перше місце серед експортних позицій посіло масло — на загальну суму $92,4 млн. На другому місці  — згущене молоко (на $43,7 млн), на третьому — казеїн ($30,6 млн)

Агрофірма «Камаз-Агро», що у Млинівському районі на Рівненщині, — одна з тих, які скористалися урядовою програмою підтримки аграрного сектору. Причому одразу за двома напрямами

Дозвольте замовити слово про великий соціально відповідальний бізнес. Чому виникає в цьому потреба? Роками в державі свідомо чи ні формується негативне ставлення зокрема до великих промислових компаній. Мовляв, їх ніхто і нічого, крім прибутку, не цікавить, то навіщо держава підтримує їх фінансово?

На жаль, в Україні набув значного поширення так званий тіньовий обробіток: земельні ділянки здають в оренду за готівковий розрахунок, при цьому договорів про оренду цих ділянок не укладають і не реєструють, а відповідних доходів власників ділянок ніде не враховують, що дає їм можливість претендувати на отримання субсидій та інших видів соціальної допомоги. Та й ті, хто обробляє, теж не нарікають: податкове навантаження на легально оброблюваний 1 га товарної сільськогосподарської землі становить понад 1400 грн, тоді як тіньові фермери платять до 100 грн з 1 га

Тернопільщина напередодні Дня Незалежності розпочала сезон копання картоплі. Наголос на її вирощуванні поставили і в агрохолдингу «Мрія». Для компанії ця сільськогосподарська культура рентабельна. Щоправда, стратегічний картопляний напрям тут високих обертів лише набирає. Його, каже керівник управління складського зберігання агрохолдингу Сергій Зимний, торік цілковито перезавантажили: закупили німецькі та голландські елітні сорти романо, сіфра, каррера, опал, сюзанна, інші. Посадили їх тоді на 92 гектарах. Цього року площу розширили до 634 гектарів. Наступного мають намір посадити картоплю на двох тисячах гектарів. 

Нещодавно селище Сад під Сумами, де розташований Інститут сільського господарства північного сходу НААН, на три дні стало конопляною столицею. Саме тут зібралися численні представники організацій, установ, підприємств, сільськогосподарських структур, де культивують цю надзвичайно корисну та вигідну з усіх точок зору культуру. Свого часу коноплі зарахували до так званих наркотичних, розпочавши нещадну і значною мірою бездумну боротьбу. Хоч у десятках країн зуміли відокремити зерно від полови, успішно розвиваючи промислове виробництво конопель посівних. 

Колись довелося бачити гумористичний малюнок: відправляють потяг — з промовами, оркестром, квітами, транспарантами, оплесками численного натовпу… А коліс нема!
Ця картинка постає перед очима, коли бачиш, як останнім часом посилюються аж до істеричних зойків розмови про нагальну потребу якнайскорішого запровадження земельного ринку. Навіть створили такий собі меморандум за скасування мораторію на купівлю-продаж землі