АПК

Наша газета вже повідомляла про непросту ситуацію з новітнім свинокомплексом біля селища Білики Кобеляцького району. Стаття «Урок для інвестора» «УК» №85 закінчується тим, що солідне, проектною потужністю на 50 тисяч голів свиновиробництво хочуть закрити, бо воно збудоване з порушенням санітарних норм і правил. 

На Черкащині торік втричі, порівняно з попереднім роком, скоротилося виробництво цукрових буряків, а цукру — впало на 70,9%. І хоча питання про відродження цукровиробництва порушують вже давно, та галузь занепадає. Щоправда, нинішнього року планують запустити три переробні підприємства. Два з них — Селищанський і Тальнівський цукровий заводи — має намір відлагодити компанія «Панда», яка тепер стала найбільшим виробником цукру в області. У господарствах, з якими компанія уклала угоди, посіви цукрових буряків збільшують на 60% і вони становитимуть близько 12 500 гектарів.  Очікують, як розповів керівник «Панди» Герой України Геннадій Бобов, на врожайність 450—480 центнерів з гектара. Це дасть змогу переробити за сезон приблизно 600 тисяч тонн цукрових буряків і виробити 86 тисяч тонн цукру для потреб України.

Днями гортав підшивку сумської обласної газети за 1980—1990-ті роки, де працював у відділі сільського господарства. Пригадалось, з яким пієтетом  йшлося про п’яти- і шестикілограмові середньодобові надої молока від корови у ті весняні дні! Якщо деяким майстрам машинного доїння вдавалось надоїти до десяти літрів, це прирівнювалося до аграрних рекордів. Зіставляючи сьогоднішню статистику з тодішньою, легко дійти висновку: за останню п’ятирічку тваринники Сумщини вагомо наростили продуктивність молочного поголів’я. Причому не за рахунок збільшення кількості молочниць, а завдяки їхній віддачі. 

Документ, який має зняти соціальну напругу, передбачає підтримку переробниками цін на молоко від сільгоспвиробників: вищого і першого гатунку — на рівні 4,2 і 4 гривні за кілограм (відповідно); від населення: першого і другого сорту — на рівні  2,5 і 2,2 гривні. Йдеться також і про закупівлю Аграрним фондом (АФ) надлишків масла вершкового і молока сухого знежиреного за ціною 40,81  і 42,86 гривні за кілограм відповідно. Такими особливостями меморандуму поділився міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка. 

Не щодня побачиш міністра за кермом трактора. Під час робочої поїздки на Дніпропетровщину міністра аграрної політики та продовольства Ігоря Швайки трактор виробництва заводу «Південмаш» пригнали просто на нараду з аграріями області. Як потім зізнався Ігор Швайка, кермував таким транспортним засобом уперше. Однак міністрові це сподобалося, і він відзначив високий рівень комфорту в кабіні.   Відповідаючи на запитання кореспондента «УК», Ігор Швайка дав позитивний прогноз подальшій долі «південмашівця», а також усієї вітчизняної сільськогосподарської техніки, зокрема тракторів харківського (ХТЗ) та київського виробництва. 

На «круглий стіл», присвячений актуальним питанням реєстрації прав оренди земель сільгосппризначення, у Державній реєстраційній службі зібралися як керівники профільних державних відомств, так і представники професійних громадських об’єднань та орендарі з багатьох областей України. 

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка під час спільного брифінгу в Кабміні з головою Держсільгоспінспекції Миколою Поєдинком. За словами керівника аграрного відомства, найбільша кількість скарг на корупцію в системі АПК надходила від аграрної спільноти, громадськості та бізнесу на адресу Держветфітослужби та Держсільгоспінспекції. Саме тому вирішено переформатувати завдання та функціональні обов’язки останньої. 

Хоч ситуація на ринку молокопродуктів України у зв’язку з економічними санкціями Росії складна, але вона не критична. Так вважає експерт з питань АПК Володимир Коновальчук. «У Грузії свого часу були ще більші проблеми з РФ, але вона їх розв’язала. Тож ми також маємо це зробити. Насамперед слід переорієнтовувати експорт нашої молочної продукції на інші ринки. Це можуть бути країни Південної Азії, Африки та Близького Сходу», — вважає він. 

Кожна весна, і нинішня — не виняток, екзаменує господарників на вміння самотужки давати собі раду в непростих ринкових умовах. Багаторічний досвід та уроки попередніх років змушують хліборобів мислити категоріями економічними, завчасно прораховувати плюси і мінуси свого господарювання, адже за таких складних умов, як цьогорічні, розраховувати доводиться лише на власні можливості, вміння, враховуючи, звісно, природні чинники і кон’юнктуру ринку, від чого залежить ефективність агровиробництва. 

Зона вільної торгівлі з ЄС, за словами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, запрацює вже з 15 травня. Аналітики кажуть, що йдеться про фінансову вигоду для України на рівні півмільйона євро на рік насамперед від продукції агропромислового комплексу. А що думають про відкриття євроринку самі аграрії? Чи готові вони працювати за новими правилами і які виклики на них чекають? Відповіді на ці запитання шукаємо з головою асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Дмитром УКРАЇНЦЕМ. 

У нашій державі прийнято чимало постанов і законів щодо контролю та захисту родючості грунтів (їх у нас уже навіть більше, ніж у Німеччині). Функціонує також чимало установ, які прямо чи опосередковано опікуються цими проблемними питаннями, які, до речі, перебувають під постійним наглядом Верховної Ради, Кабінету Міністрів, окремих міністерств і агенцій. Та, попри це, понад третину земель еродовано, майже половина, зокрема чорноземи, мають середній або навіть низький рівень забезпеченості поживою, чимало переущільнених, забруднених або взагалі занедбаних (це стосується й частки найцінніших зрошуваних і осушених земель).  

Про це повідомив під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка. За його словами, цього року посівна проходить прискореними темпами, у першу чергу через сезонний чинник. Серед проблем цьогорічного сезону весняно-польових робіт — брак кредитних ресурсів і подорожчання з початку року на 35—40% дизпалива і світлих нафтопродуктів.