АПК

—Ми, сільські жінки, багато і виснажливо працюємо. Та  об’єднавшись, демонструємо високі результати у власному агробізнесі, а також ефективно вирішуємо чимало інших проблем, зокрема створюємо необхідні умови для свого культурного і духовного розвитку, — каже голова ради жінок-фермерів України Людмила Клебанова. — Сьогодні в Україні зареєстровано приблизно 43 тисячі фермерських господарств, понад 12,5 тисячі з них — жіночі. У Запорізькій області з 2300 фермерських господарств  жіночих уже майже 370. І наші лави поповнюються.

Як повідомив кореспонденту «УК» голова Ради підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, 19 листопада буде введено заборону на продаж пшениці за кордон.  За його даними, таке рішення прийнято  минулої п’ятниці  під час наради Мінагропроду із зернотрейдерами. 

За повідомленнями інформагентств, Україна різко наростила ввезення свинини із Бразилії. За січень—липень поставки зросли у 3,6 раза. Частка такого м’яса в українському імпорті перевищила 50%. На прохання кореспондента «УК» ситуацію коментує директор Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (АПВ НААНУ) Василь ВОЛОЩУК.  

Тему дотацій на молоко нещодавно, 29 вересня, порушували кореспонденти «УК» у статті «Молоко розбрату». Але з огляду на те, що вона й досі лишається болючою і гострою й зачіпає інтереси тисяч селян, «УК»  й надалі відстежуватиме її. Наші власкори дослідили ситуацію з виплатами за молоко в Криму та на Черкащині. А міністр аграрної політики та продовольства і голова Укрмолпрому поділилися своїм баченням щодо розв’язання проблеми.          

«Скільки коштує гектар землі в Україні?» — ніби між іншим запитує, телефонуючи, знайома зі Сполучених Штатів. Про те, що іноземцям дозволили купувати землі державної й комунальної власності несільгосппризначення і що мораторій на продаж українських чорноземів для агровиробництва не продовжили до 2014 року, вона дізналася днями із місцевих ЗМІ. Каже, що з огляду на продовольчу кризу у світі, родючість наших грунтів  інтерес іноземців до нашої землі дедалі зростає.  

«Нині кримський степ — це бур’яни та пожежі, — нарікає голова правління Асоціації вівчарів і козівників України Володимир Ананьєв. —  Це  83 тис. га земель, придатних для випасання тварин і заготівлі сіна, які ніхто не орендує і не використовує. На них можна було б виробляти додатково 20 тис. тонн молока і 5 тис. тонн м’яса на рік. А також отримати у місцеві бюджети до 1,5 млн грн податку на землю. Але вони простоюють без діла, не приносячи користі ні державі, ні людям, через тривалу і дороговартісну процедуру з відведення земділянок під пасовища».  

У садах розформованих колгоспів і радгоспів Закарпаття нині газдують селяни — індивідуальні сільгоспвиробники. Про сортове оновлення мають приблизне уявлення, спеціальною технікою не володіють, засобів боротьби з хворобами та шкідниками в садах практично не використовують. Однак восени, якщо рік урожайний, гілки яблунь, груш, слив та інших плодових дерев обвисають під вагою плодів. Нині рік — саме такий.

— У багатих свої забаганки, — напевне, так сказав би пересічний українець, ознайомившись із даними споживання фруктів і ягід у високорозвинених країнах. На жаль, це справді так. Адже проти 51 кілограма, який споживає наш співвітчизник,  у США цей показник сягає 100, в Австрії — 134, а в Нідерландах — майже  150 кілограмів  плодово-ягідної продукції на одну особу.  

— На відміну від торішнього, що пройшов на міському стадіоні за участі сільгоспвиробників, із влаштуванням свинячих забігів, цьогорічний був скромніший. Через певні ветеринарні обмеження у зв’язку із запобіганням проникненню на територію України південноафриканської чуми, — пояснив Миргородський міський голова Сергій Соломаха. А проте й цього разу на святі було на що подивитися, і головне — що скуштувати. Особливо коли йдеться про свинину. Навіть з імпровізованої сцени під оплески і радісні вигуки запустили в космос символ свята — складену з повітряних кульок рожеву свинку, побажавши їй, щоб до наступної осені повернулася додому, оскільки подібні фестивалі тут планують зробити традиційними.

Науково-виробниче підприємство «Агроекологія», що в Шишацькому районі на Полтавщині, часто відвідують різноманітні делегації. Настільки часто, що до них уже звикли. Так, фахівці Полтавської державної аграрної академії підрахували, що тільки за роки незалежності в ньому побували майже 20 тисяч делегатів із більш ніж 25 країн світу, які приїздили сюди з єдиною метою — ознайомитися із діючою тут системою природного відтворення родючості ∂рунтів та перейняти досвід ведення органічного землеробства. Адже на полях цього підприємства немає вже й сліду пестицидів, вони не знають «хімії» понад 36 років!  

На узвишші біля одного з санаторіїв курортної Свалявщини всьоме проводять «Свято гуцульського коня». Його програма незмінна за всі роки: міжнародна науково-практична конференція, конкурс і державна атестація коней для племінного використання. Визначають чемпіонів гуцульської породи коней. …Один за одним їх виводили на галявину. Експерти з кількох країн, сидячи за столами, вимогливо оглядали, оцінюючи екстер’єр, тип кожної з тварин. 

У сучасному світі стрімко зростає попит на екологічно чисту сільгосппродукцію, що зумовлює розвиток органічного землеробства. Воно грунтується на максимальному використанні внутрішніх резервів живих організмів, тобто на біологічних факторах підвищення родючості грунтів і урожайності рослин без негативного впливу на природу.