Підтримуючи ініціативу глави держави та уряду щодо впровадження в країні інноваційних технологій, у тому числі в агросекторі,  УСПП з низкою громадських організацій, державних агропідприємств, вищих навчальних закладів  створили Асоціаціїю «Інноваційна агропромислова група». Її презентація днями відбулася у Харкові. 

На початку літа дружина подала смачну кулінарну пропозицію — нарешті відкрити сезон молодої картоплі, яка щойно з’явилася на прилавках супермаркетів, ринків, овочевих точок. Оскільки поряд з нашою п’ятиповерхівкою — новенький кіоск, де вже продавали бульбу, то,  не гаючись, подався до міської  «грядки».

Картопля і справді була мов на підбір — одна в одну, чиста, наче перемита. Але по 18 гривень за кілограм. Як пояснила дівчина-продавець, дорого, бо… з Єгипту.

 Цьогоріч врожайність зернових по Україні в середньому на 17% вища, ніж торік. Це дає підстави очікувати досить хороший врожай, наголосив міністр агропроду Микола Присяжнюк, спрогнозувавши, що результати зернозбиральної кампанії будуть кращими, ніж очікувалось раніше, — 47 млн тонн замість 45, а експортний потенціал — 23 млн замість 21.

 «Сьогодні йде активна підготовка державних підприємств системи резерву до прийому та зберігання зерна. Думаю, через тиждень Держрезерв зможе почати процедуру його закупівлі», — повідомив в.о. голови Держрезерву Михайло Колісниченко. 

Друковані та електронні засоби масової інформації недавно дружно розмістили повідомлення про те, що у зв’язку із глобальним потеплінням та зміною клімату на Волині різко підвищилася чисельність небезпечного шкідника — хлібного жука. Той, мовляв, не тільки пошкоджує колоски у стадії молочної зрілості, а й вибиває із них стиглі зернятка. Що, зрозуміло, може призвести до втрати десятої частини врожаю. Через що, мовляв, деякі господарства змушені були додатково обробляти поля  хімікатами… Бо ж уже по два, а подекуди і по десять жуків є на квадратному метрі пшеничного поля, а кожен із них може вибити із колосків на землю майже сотню зерняток. 

Нарешті жнива розпочалися і на північному сході України. Станом на 14 липня ранні зернові обмолочені на площі понад 16 тис. гектарів. До засіків відправлено майже 40 тис. тонн збіжжя, в тому числі до хлібоприймальних підприємств — 4 тис. тонн.

Кілька цифр з недалекої історії: у 1990-ті роки Луганщина вирощувала 288 тис. тонн овочів.  Смак марківської цибулі, біловодського часнику та станично-луганських помідорів добре знали не лише на заході та в центрі України, а й у Москві і навіть у Європі. Сьогодні площі, на яких спеціалізовані господарства вирощують методом штучного зрошення «борщовий набір», не набагато перевищують 2 тис.га. При щорічній потребі у 442,7 тис. тонн овочів у краї виробляється 9 тис. тонн власної продукції. Взимку в супермаркетах у Луганській області можна було «вивчати» географію світової економіки — на полицях представлені навіть кабачки з Еквадору за ціною 36 грн за кілограм. 

Останніми двома десятиріччями тваринницька галузь Тернопілля зазнала великих складнощів. Ті, хто проводив у сільському господарстві так звані реформи, радше взяли за основу відому руйнівну формулу «Ми наш, ми новий світ збудуємо». Як наслідок — колишні колгоспні ферми здебільшого якщо не розібрали до цеглинки, то залишилися стояти пусткою, з розбитими вікнами, дверима, із гулянням та завиванням вітру. Теперішня обласна влада прагне виправити ситуацію, яка склалася в тваринництві. Пріоритетним напрямком нинішнього року визначила розвиток тваринницької галузі та особливо — молочного скотарства.  

Зернозбиральна кампанія набирає обертів. Станом на 12 липня ранні зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 2,4 млн га (21%), намолочено 6,9 млн тонн зерна при врожайності 28,4 ц/га ( минулого року — 24 ц/га ). 

 Хоч би що хто казав про Юрія Кучерявого, мовляв, і занадто беручкий до справи, і, можливо, трохи жорсткий для  керівника середньої управлінської ланки, якою є райдержадміністрація, та чого не відбереш у нашого героя, то це впертості в досягненні поставленої мети: повернути Дунаєвеччині  славу першого з-поміж інших у сільськогосподарському комплексі області краю. Та чи можливо це нині, коли багато хто схильний власну безпорадність, невміння чи небажання брати відповідальність на свої плечі узвичаєно списувати на погоду, природу чи повінь в… Австралії? Спробуємо дослідити це питання.