Економіка

Кажуть, Україна — важливий транспортний вузол. Але через низку проблем, якими обросла транспортна галузь, цей вузол перетворився на Гордіїв. Однією з дискусій, які останнім часом точаться довкола стану галузі та можливостей її розвитку, став Інфраструктурний день, який провела нещодавно у Києві Європейська бізнес-асоціація. Активну участь в обговоренні взяв міністр інфраструктури України Володимир Омелян. 

Цього разу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав роботу заспокійливим зверненням. Мовляв, він чудово усвідомлює, що нині в кожній оселі найчастіше лунають запитання «Як ми житимемо завтра?» та «Як розвиватиметься Україна?» У меншій кількості родин намагаються знайти відповідь на те, «чи вдасться здолати рух, спрямований на руйнацію держави?» На все це глава уряду відповів швидко: «У нас завжди є вибір створювати й будувати чи знищувати та руйнувати. Я в своєму житті завжди створював та будував. Я завжди буду проти тих осіб, котрі намагається руйнувати нашу державу. Що буде завтра? (йдеться про 7 грудня. — Авт.) Важливий день для затвердження проекту закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Від рішення залежатиме, як ми проживемо наступний рік». А наступний рік Прем’єр планує прожити у стабільній державі, яка дасть пересічним громадянам змогу працювати за гідний дохід, жити «в прогнозованому спокої». 

Полтавщина належить до областей із найкращою динамікою адміністративно-територіального реформування.  Там сформували 43 об’єднані територіальні громади, п’ять із них входять до ТОП-20 фінансово найспроможніших в Україні. Це трохи менше, ніж планували сформувати, але вибори, які відбулися в ОТГ наприкінці жовтня, показали, що полтавці сприйняли реформу і не звернуть з обраного шляху. На цьому акцентує голова Полтавської обласної ради Олександр БІЛЕНЬКИЙ, з яким ведемо розмову. 

4 грудня 2017 року Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало свій 19-й рейтинг надійності банківських депозитів на основі публічної інформації. Генеральним інформаційним партнером рейтингу стало ІА «Інтерфакс-Україна». 

Рік тому «УК» писав про земельний конфлікт у Доманівському районі, який тривав понад два роки. Триває й досі. У №217 від 18 листопада 2016 року в статті «Про землевласників та землепривласників» йшлося про фактичне захоплення фермерської землі. Тоді жінка-підприємець Лариса Мірошнікова скористалася спірним статусом землі фермерського господарства «Орбіта» і засіяла поле озимою пшеницею. Невизначеним залишався статус урожаю. 

ІІ Всеукраїнський форум об’єднаних громад відбувався під гаслом «Ініціативи, що змінюють життя». Цей захід повинен був згуртувати місцеве самоврядування громад, бізнес-спільноту, урядові структури, дипломатичні представництва. Тож найбільше уваги в столичному Mercure Kyiv Congress приділили проектам міжнародної технічної допомоги, місцевому економічному розвитку, залученню інвестицій, розбудові малого та середнього бізнесу. Окремо головам об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та експертній спільноті презентувався перший в Україні мобільний ЦНАП. 

Схоже, що великі проблеми ошуканих інвесторів-фізичних осіб, які свого часу вклали свої кревні у зведення осель і не отримали замість цього ні грошей, ні квартир, нарешті збурили будівельний загал. І навіть чесні девелоперські чи будівельні компанії начебто стали перейматися цим питанням. Ще б пак! Адже хороші фірми, які мають лише позитивну репутацію в очах потенційних і нинішніх інвесторів, не можуть так просто терпіти знущання відвертих компаній-шахраїв (це б’є по репутації всіх будівельників), що безбожно дурять людей. 

На центральному ринку в Полтаві звернув увагу на яблука від місцевого виробника. Якісь вони всі дрібнуваті цього року. Хоч коштують залежно від сорту 15, 20 і 25 гривень за кілограм. «А які ви хотіли побачити яблука, якщо свердловину пробурити дорого, а ставок, з якого поливаємо садок, висох. Пам’ятаєте ж, які були весна й літо», — невдоволено відповів продавець фруктів. Ще б не пам’ятати. У селищах Рибці, Гожули, Щербані, на околиці Полтави у криницях води не стало, не те що в ставках. Стало шкода фермерів, які на благодатних полтавських ґрунтах недоотримують врожаї тільки тому, що вчасно не проконсультувалися з науковцями й не дізналися від них про важливість такого чинника підвищення врожайності, як полив. 

Нині влада активно форсує розвиток переробки в Україні. Не обходить цей пріоритет і галузі картоплярства. І виробники з цим згодні: справа потрібна. «Проте картоплярі — це зазвичай середні фермери, які не наважуються брати кредити під високі відсотки. У спільноті картоплярів України вистачає експатів-іноземців, які переїхали в Україну й тут працюють. Вони мають доступ до іноземних кредитів і можуть знайти інвесторів. Проте пояснюють своє зволікання невирішеністю земельного питання. Ніхто не хоче будувати завод на території, яку можуть у будь-який момент реприватизувати, відібрати тощо», — каже виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. 

Дві приємні події відбулися під час зустрічі вищого керівництва держави й депутатського корпусу з представниками ділових кіл країни. По-перше, Президент Петро Порошенко оголосив про довгоочікуване рішення надати нам черговий транш макрофінансової допомоги. «Щойно вийшло комюніке Європейської комісії за підсумком моїх переговорів під час саміту «Східного партнерства». 

Україна здолала кризу після 2014 року і перейшла до етапу стабільності й зростання. За підсумками І кварталу 2017-го, ВВП нашої країни становив 2,5%, у ІІ кварталі показник зріс на 2,3%, у ІІІ — на 2,1% порівняно з відповідними періодами 2016 року. Ці дані озвучував перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів під час виступу на конференції міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings. 

За підсумками 9 місяців 2017 року експорт товарів і послуг становив 38,1 мільярда доларів і зріс на 6 мільярдів доларів порівняно з торішнім ана­логічним періодом. Експорт українських товарів сягнув 31,3 мільярда доларів, послуг — 7,8 мільярда. Тобто 82,3% припадає на експорт товарів, а експорт послуг — 17,7%.