Верховна Рада має у стислі терміни розблокувати питання приватизації державних підприємств. Президент Петро Порошенко вважає, що законодавцям слід не лише визначитися з переліком, а й напрацювати конкретні механізми. «Наявність великої кількості державних підприємств — це чинник, який збільшує ризик корупції, фактор, де держава ніколи не була ефективним власником. Наголошую, що держава не повинна займатися бізнесом. Держава повинна збирати податки і ефективно управляти бюджетом, забезпечуючи найефективніше використання коштів платників податків», — одразу розставив акценти Президент. 

Без перебільшення можна сказати, що у 2016 рік Україна нарешті входить найбільш газонезалежною за всі пострадянські роки, значно віддалившись від шантажиста-постачальника — Росії. Так, цього року РФ уже не змогла присадити нас на свою «голку». Україна імпортувала з ЄС (завдяки реверсу) до 62% природного газу, або 10 мільярдів кубометрів. Тож Росія у частці експорту блакитного палива до нашої країни посіла друге місце. Її роль у ньому й надалі зменшуватиметься, що не може не тішити всіх українців.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк  минулої п’ятниці заявив, що наша країна  щоденно споживає газу на 25% менше, ніж у 2014 році. Щоденна економія блакитного палива становить 11 мільйонів доларів. І це дуже дратує РФ, яка завдяки своїй недолугій сучасній міжнародній політиці розсварилася з головним імпортером газу Туреччиною. Ось тепер і другий великий імпортер — Україна дедалі  менше потребуватиме російського газу. 

— Бетон найвищого гатунку возили міксерами на будмайданчик СХОЯТу цілодобово, практично без вихідних.

Усі розуміли, яким важливим був цей об’єкт  для Запорізької АЕС.

Олександр В’ячеславович, водій таксі, легко згадував деталі подій двадцятирічної давності, ніби це було вчора.

— Для наших  «МАЗів» і «КамАЗів» було створено  «зелену дорогу»: жодних перешкод, затримок — «усе для фронту».

Керівники дніпропетровських комунальних закладів (учителі, лікарі) не приховували задоволення тим, що вперше за місяць до нового року область вже має затверджений кошторис. «Передбачено всі соціальні гарантії, доплати. Лікарня зможе здійснювати закупівлю життєво необхідних товарів. Зможемо робити капітальний ремонт, будувати нові лікарні, все, що дасть змогу наблизитися до європейських стандартів у наданні медичної допомоги», — радіє головний лікар 9-ї дніпропетровської міської лікарні Олена Фінкова.

«Раніше ми з побоюванням чекали, коли ж затвердять бюджет. А нині впевнені, що для машин буде пальне, людям нададуть кваліфіковану медичну допомогу,  з 1 січня медпрацівники отримають усі доплати. Це дає впевненість у завтрашньому дні», — додає директор Дніпропетровського обласного центру екстреної медичної допомоги Радій Шевченко. 

Потреби нашої держави у міжнародній фінансовій допомозі вимірюються, за різними даними, десятками мільярдів доларів. І Україна намагається боротися за ці кошти, проводячи зокрема й непопулярні реформи, зменшуючи власні видатки тощо. Але існує ще одна, не менш вражаюча цифра. «Україні у 2015 році надано 2,8 мільярда доларів, а освоєно лише 100 мільйонів доларів, тобто 3,6%», — повідомив директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.

Світовий банк на сьогодні — один із головних фінансових донорів нашої держави, тому ця цифра набуває особливого значення. Утім, проблеми освоєння міжнародної фінансової допомоги не вичерпуються лише статистикою Світового банку. Чимало організацій, які отримують грантову, тобто безповоротну допомогу, скаржаться: їм дуже важко пробити заслін чиновників, які ніби навмисне заважають надходженню закордонних коштів. 

Як заощаджувати бюджетні кошти на затратних енергоносіях і не мерзнути в найлютіші морози, жителі села Веселе, що на Харківщині, знають не з чуток. Ось уже другий рік тут реалізують інноваційний проект «Енергоефективне село», покликаний об’єднати зусилля місцевої громади, науковців, бізнесу й органів місцевого самоврядування для трансферу кращих європейських та американських технологій енергозбереження у сільську громаду. 

На другу п’ятницю грудня ніхто не покладав особливих надій щодо тотальних змін у країні. Цього дня парламентарії та пересічні українці просто хотіли почути докладний звіт Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка за рік роботи уряду.

Він вийшов до трибуни о десятій годині ранку, впродовж десяти хвилин розповідав про досягнуте та недовиконане через відсутність порозумінь між Кабміном і народними депутатами, які відмовлялися підтримувати потрібні для реформ законодавчі ініціативи. Близько тридцяти хвилин глава уряду ділився планами на 2016 рік, а подальші сорок п’ять хвилин витратив на різні, іноді образливі, однак спричинені ситуацією в країні запитання представників різних політичних фракцій. 

Останніми днями Кабмін проявляє велику активність у спілкуванні з вітчизняними товаровиробниками. Учора, наприклад, відбулося засідання Ради з просування експорту під головуванням Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. Очільник уряду зустрівся із представниками провідних компаній та асоціацій, які роблять сьогодні, так би мовити, економічну погоду в нашій країні. І щоб розмова з бізнесом була предметною та корисною, Арсеній Яценюк прийшов на зустріч із деякими керівниками міністерств та відомств. 

Малий і середній бізнес (МСБ) для країни загалом та для багатьох людей, які шукають роботу, можуть стати, без перебільшення, рятівним кругом. Адже саме такі підприємства дають хліб та до хліба чималій кількості українців. Так, за інформацією голови правління банку «Михайлівський» Ігоря Дорошенка, один наданий підприємцеві мікрокредит (на невелику суму) дає змогу йому утворити одне робоче місце.

Саме ці види бізнесу, які в будь-якій цивілізованій країні становлять основу її валового виробництва (від 40 до 70% ВВП), в Україні почуваються не дуже добре, і не лише протягом останніх двох воєнних років. Таке було фактично завжди. 

Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко взявся першим підбивати підсумки річної роботи. Загалом економічний блок представляли в Клубі Кабміну міністр фінансів Наталія Яресько, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин і т. в. о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін.

Геннадій Зубко запевнив, що бюджетна децентралізація дала змогу зібрати 24 мільярди гривень для кошторисів місцевих громад. «Нині місцеве самоврядування має самостійний бюджет розвитку. Громади чітко планують своє життя», — заявив урядовець.