Економіка

Нині активно обговорюють та лобіюють ухвалення законопроєкту №5655 про реформування містобудівної діяльності, який було ухвалено в першому читанні ще торік. Тоді архітектори, громадські діячі та бізнесмени виступили проти нього. Яка ситуація навколо цього законопроєкту тепер? Чи виправлено спірні моменти та чи дослухалися народні обранці до спільноти? На ці та інші запитання шукав відповіді «Урядовий кур’єр».

Два попередні роки Україна збирала рекордні врожаї: 83,4 мільйона тонн зернових та олійних 2020-го та 108,9 мільйона тонн — 2021-го. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава  мала змогу експортувати понад 7 мільйонів тонн збіжжя та майже мільйон тонн олії щомісяця. Однак війна, яка спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України, кардинально обмежила наші експортні можливості.

 Отримання компенсацій за зруйноване під час вій­ни житло актуальне для чималої кількості українських громадян. «Урядовий кур’єр» спробував дослідити, які нормативно-правові акти регулюють це питання. Нині в Україні чинні дві урядові постанови, які регулюють порядок визначення шкоди та збитків, завданих майну громадян внаслідок збройної агресії росії.

1 жовтня в Україні набула чинності Конвенція про процедуру спільного транзиту. Саме із цієї дати до європейських країн вже безперешкодно прямують  вантажівки, а першим адресатом  стала Німеччина. «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, що таке митний безвіз і які його переваги для бізнесу й держави. Запровадження митного безвізу — одна з найістотніших переваг, які передбачає співпраця певної держави та ЄС. Його складова — змога для перевізників доставляти товари на території держав-членів ЄС за принципом: один транспорт — одна декларація — одна гарантія.

Аналітики вважають проєкт закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дуже грамотним документом, який враховує жорстокі реалії воєнного часу: в ньому є адекватні видатки та пріоритети. Це оборона, безпека, соціальний захист, відновлення країни. Головний фінансовий документ на наступний рік чи не вперше можна назвати непопулістським, зазначають фахівці. «Урядовий кур’єр» вирішив різнобічно проаналізувати майбутній держбюджет і виокремив найголовніше.

Війна змінює структуру українського експорту. За даними Міністерства економіки, зростають обсяги продажу за кордон аграрної продукції та продуктів харчування. А ось експорт металургійної продукції скорочується. У Мінекономіки відзначають зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають істотну додану вартість. Уперше цього року експортовано понад 10 тисяч тонн борошна за місяць — у вересні. Також у вересні експортовано кондитерських виробів із шоколаду на суму 15,1 мільйона доларів США (+34,2% порівняно із серпнем), з борошна — на 14,3 мільйона доларів (+4,7%), із цукру — на 13,1 мільйона (+7,8%).

Днями Президент Володимир Зеленський підписав нещодавно ухвалений у Верховній  Раді  законопроєкт №7668-д,  що частково повертає акцизний податок на пальне за винятком пального на потреби військових. Цей документ встановлює акцизи по 100 євро за 1000 літрів бензину, дизпального та біопального та 52 євро на автогаз. ПДВ залишається на рівні 7%. Для військових акциз дорівнюватиме 0 євро за тисячу літрів. Наскільки правильний і своєчасний цей крок,  «Урядовий кур’єр» аналізує разом з експертами.

«Наші пропозиції зрозумілі й конкретні. Вони стосуються будівництва олійного трубопроводу від України до польського порту «Гданськ», збільшення кількості залізничного й автотранспорту в Європі для спільного бізнесу, будівництва кількох термінальних перевантажувальних комплексів на кордоні між Україною та європейськими країнами. Реалізація цих заходів зробить такі транспортні коридори постійними. Це, як мінімум, стримає зростання цін в Європі, поглибить зв’язки між українським та європейським бізнесом, відкриє нові проєкти в переробці, й не лише в ній», — зазначив урядовець.

 Юрієві Громаку 54 роки. За освітою вчитель, багато років працював в освітянській галузі на різних посадах. Однак як каже нині, від землі ніколи не відривався, із 2008-го її обробляє. Коли ж школу-інтернат, яку очолював, закрили, вирішив створити сімейне фермерське господарство. Торік у січні зареєстрував ФГ «Оберіг», розпочавши нову сторінку в трудовій автобіографії. Наголошує, що в сільському господарстві далеко не новачок, це дало змогу без жодних зволікань повноцінно працювати. 

Уряд щодня докладає всіх зусиль, щоб в умовах війни наша держава вистояла фінансово та економічно.  Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно заявив: «Вдалося цю стійкість забезпечити, і важливо, аби так було й надалі. Для цього Кабмін активно співпрацює з міжнародними партнерами та водночас підвищує самодостатність України, адже її економічна стійкість нерозривно пов’язана із приватним сектором: більше приватних бізнесів — більше робочих місць і податків для держави».

Попри тяжку війну в Україні, все-таки працює ринок довготривалого кредитування під заставу нерухомості. І навіть уряд ухвалює відповідні рішення щодо перезапуску програми пільгової іпотеки. «Урядовий кур’єр» аналізує стан розвитку цього важливого ринку та його перспективи на найближче майбутнє. Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, які врегульовують питання пільгового іпотечного кредитування. Програму планують запровадити 1 жовтня 2022 року. Однак скористатися пільговим кредитом під 3% на 20 років з початковим внеском 20% на купівлю житла зможуть лише чотири категорії.

 У час, коли знаменитий херсонський кавун опинився в окупації в буквальному розумінні, його доволі успішно замінює соковита ягода, вирощена на Закарпатті. Її тут культивують, звісно, не в тих масштабах, що на півдні, однак певну частку в задоволення попиту на баштанні місцеві виробники таки вносять. Про те, чого досягли і на що сподіваються в майбутньому, розповідає кореспондент «УК» з місцевих кавунових плантацій.