Лісівники краю кажуть, що є тільки один спосіб зробити велику роботу — полюбити її. Їм можна вірити, адже вони в цьому переконуються з покоління в покоління, вирубуючи плантації, котрі старанно ростили діди та прадіди, і самовіддано плекаючи молоді саджанці, які достигнуть для нащадків. Справді, берегти ліс і піклуватися про нього, доки не дозріє і не стане придатним для використання, — це дуже велика і копітка робота. Адже головне надходження коштів у державних лісових господарствах одержують від реалізованої та переробленої деревини. Приміром, торік реалізація зросла більш як на 4%. Хоч ці відсотки давалися нелегко, але таким чином було зароблено понад 344 мільйони гривень, що на 15 мільйонів більше проти попереднього року. При цьому більш ніж на 8% зросла продуктивність праці і за всіма видами діяльності становить понад 114 тисяч гривень на одного працівника.
Екологія
Потужний помах крил, махові пір’їни яких творять чутну за сотні метрів «музику», гальмування під час посадки на воду викинутими вперед перетинчастими лапами, граціозні вигини шиї й біле, як сніг, пір’я, що щільно вкриває масивні тулуби, — хто хоч раз у житті не бачив лебедів? Якщо не вільних, готових щомиті піднятися в небо, то хоч би напівсвійських, паркових? Лебідь — цей цар пташиного світу — дедалі частіше тішить нас своєю присутністю то на якомусь сільському ставкові, де його раніше ніколи не було, то на малих і великих озерах. А ще викликає мало не дитяче захоплення, коли бачиш, як у небі над тобою ширяють птахи завважки 10–13 і більше кілограмів.
Бурхливий економічний розвиток призвів до тотальної антропогенізації природи, став одним з головних чинників, який породив безвідповідальне ставлення до неї як людей загалом, так і владних структур зокрема. Тут і парниковий ефект, дефіцит кисню та озонові діри, кислотні дощі, згубні концентрації радіоактивних ізотопів, хімічне забруднення грунту, води, харчових продуктів тощо. Причини виникнення глобальних проблем треба шукати у системі господарювання, де головне — прибуток, і в сучасній моделі цивілізації. Нині негативні процеси впливу людини на природу тільки прискорюються.
Електронна кадастрова карта, запроваджена завдяки зусиллям уряду, нещодавно яскраво підтвердила свою корисність. Користуючись нею, експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ) виявили масові порушення заповідного режиму заказників, заповідних урочищ, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. «Попри недоліки, які ця карта на сьогодні має, і які, безумовно, треба усувати, цей унікальний ресурс дав нам змогу виявити порушення заповідного режиму мало не в кожному сьомому заказнику Київщини», — каже заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. На жаль, на електронній кадастровій карті поки що позначено далеко не всі існуючі заповідні території. Але маючи під руками будь-яку іншу карту або схему з контурами тієї чи іншої охоронюваної території, можна знайти на електронній кадастровій карті цю саму ділянку. І якщо територія, наприклад, заказника на «електронці» має вигляд суцільного масиву, то, найімовірніше, проблем немає. А ось якщо вона поділена на ділянки, це означає, що заказник або вже роздали шматочками, або збираються це зробити. І зовсім кепські справи, якщо, крім кадастрового номера, ділянки на території природно-заповідного фонду мають примітку «приватна власність».
Відомо, що в спорті рекорди фіксуються досить рідко. Але цього не скажеш про кліматичні рекорди. Лише в одному Києві минулого року, за даними Центральної геофізичної обсерваторії, зафіксовано 34 температурних рекорди. Окрім того, були й інші, зокрема висоти снігового покриву. Так, 3 лютого температура повітря вперше з 1881 р. опустилася до мінус 26,8оС. До слова, це значення виявилося найнижчим для всього 2012 року. Через півтора місяця зафіксовано зовсім інший рекорд: 18 березня температура сягнула літнього значення 20,8оС. Наприкінці квітня, точніше — в останній день цього місяця, зафіксовано 30,2о С.
За підрахунками Держстату, щороку на кожного українця припадає майже 100 кг шкідливих викидів. Вони сиплються з труб промислових підприємств, вилітають з автомобільних двигунів, летять за вітром від палаючих звалищ. І якби всі ці кілограми дісталися до нашого організму — був би нам гаплик. Що ж нас рятує? По-перше, закон тяжіння, який приземляє значну частину отрути біля місця викидів, а по-друге — наші зелені друзі. Не знаю, що ви подумали, а я маю на увазі тих, що з листям відповідного кольору.
Першою водоймою, оздоровлення якої розпочали вже цієї осені, стало Печенізьке водосховище. Воно вже багато років поспіль одне з основних джерел постачання питної води харків’янам. Оскільки водне плесо помітно забруднилося за останні роки, рятувати його вирішили зарибленням товстолобиком і білим амуром. Саме ці види риб, за словами фахівців, можуть добре впоратися з біологічною очисткою водойми.
Інститут медицини праці Академії медичних наук України зібрав у Києві плеяду вчених, щоб на високому науковому рівні обговорити проблеми, пов’язані з видобуванням і використанням природного мінералу — хризотилового азбесту, його впливом на здоров’я людини й довкілля. Ця зустріч відбулася на фоні загострення у світі дискусії (триває з 2004 року. — Авт.) щодо повної заборони застосування цього захисно-ізоляційного матеріалу.
Цьогоріч завершується перший період дії зобов’язань країн за Кіотським протоколом. Чимало з них не надто задоволені підсумками участі в Кіото-1 і піддали сумніву свою участь у другому періоді (2013–2020 рр.). Зокрема це Австралія, Нова Зеландія і Росія. Про те, чому так сталося і яка позиція України у цьому питанні, досліджував «УК». У середині жовтня прем’єр-міністр нашої північно-східної сусідки Дмитро Медведєв досить красномовно і критично зауважив: «Якихось особливих вигод від Кіотського протоколу ми не отримали в комерційному плані, не змогли скористатися як належить. А тому чи доцільно продовжувати в ньому участь?».
На жаль, відновлювана енергетика, не без допомоги лобістів-представників викопних видів палива, обростає міфами і стає схожою на мачуху. Щодо традиційної енергетики на споживачів повсякчас намагаються одягти рожеві окуляри, перетворивши її на таку собі Попелюшку. Ми спробували розібратися, що міф, а що правда в цій історії. Найбільш поширений міф, що сонячні й вітрові електростанції потребують чималої площі, яку варто було б використати під агровиробництво. Справді, кожні 5–15 кВт під вітряками «з’їдають» ділянку 1 кв. км, але для них (як і для СЕС) виділяють землі не сільгосппризначення: кар’єри, пустирі, території зі складним рельєфом тощо.
На третьому за величиною металургійному комбінаті країни — «Азовсталі» за останні кілька місяців був зупинений мартенівський цех і три коксових батареї. А 12 листопада була зупинена й аглофабрика. Якщо це призведе до закриття підприємства, приблизно 20 тисяч маріупольців втратять роботу. Комбінат-донор бюджетів усіх рівнів, що входить до гірничо-металургійної компанії «Метінвест», проводить програму щодо поліпшення екологічної ситуації у найзабрудненішому місті країни — Маріуполі. На жаль, це збіглося із кризою і впроваджується на тлі складної ситуації у вітчизняній металургійній галузі, коли підприємства компанії несуть значні збитки (собівартість продукції зросла на мільярд доларів на рік).
У Черкасах узялися централізовано збирати небезпечні відходи. Йдеться про відпрацьовані батарейки, люмінесцентні лампи, акумулятори від телефонів і фотоапаратів. Прийматимуть їх у спеціальних пересувних пунктах абсолютно безкоштовно. Нова система здавання небезпечних відходів передбачає виїзні пункти приймання такого сміття. Для цього департамент житлово-комунального комплексу міськвиконкому визначив 24 місця у різних мікрорайонах міста. Туди тричі на тиждень упродовж двох місяців почергово привозитимуть спеціальні контейнери для утилізації небезпечних відходів.