Екологія

В Україні затверджено спільний план заходів з підготовки водогосподарських споруд та підприємств зони відчуження і зони безумовного обов'язкового відселення до пропуску паводків та весняної повені 2010-2011 років. Напрацьовані схеми взаємодії на транскордонних річках з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою та Румунією.

За радянських часів було багато охочих працювати на цьому підприємстві. Приваблювали високі зарплати та пристойне забезпечення працівників. Однак наскільки шкідливе для здоров'я людини саме виробництво, знало небагато: Придніпровський хімзавод (ПХЗ) - перше в тодішньому Союзі підприємство з переробки урану.

 Свого часу безконтрольне застосування на ланах Полтавської області (і всієї України ) хімічних засобів захисту рослин призвело до невтішних наслідків. Нині шкідливі для здоров'я сполуки виявляють у колодязній воді, зернових. А нещодавно працівники науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП "Полтавастандартметрологія" зафіксували значний вміст пестициду лонтрелу відразу в трьох партіях перевірених цукрових буряків минулорічного врожаю. Шкода, що обов'язкове дослідження сільськогосподарської продукції не входить у компетенцію цього підприємства, хоча воно й має технічну та методичну можливість досліджувати майже 60 видів пестицидів та отрутохімікатів. Результати перевірок могли б бути ще красномовнішими.

Площа затоплення і підтоплення в області, як показує досвід минулих років, може сягнути майже двохсот тисяч гектарів. Це фактично територія трьох адміністративних районів.

Учора зранку робочий день у багатьох киян почався щонайменше з годинною затримкою. І причина цьому не у зіпсованих будильниках, а у снігових заметах, які у ніч з неділі на понеділок намело на київських вулицях. Тож звідси вже й звичний причинно-наслідковий ланцюжок: неприбрані тротуари, слизька траса, затримки з маршрутками, затори на дорогах, переповнене метро.

Щороку невиправні романтики стають причиною загибелі великої кількості червонокнижних і рідкісних первоцвітів. А все тому, що купують їх у подарунок рідним, близьким і коханим. - Обсяги торгівлі цими квітами у переддень свят набирають просто-таки злочинного характеру та призводять до їхнього повного зникнення, - зауважує головний спеціаліст у зв'язках з громадськістю та ЗМІ Держекоінспекції в Чернігівській області Тетяна Войтенко.

 На Стрітення зазвичай прогнозували характер весни. Буде сніжок - весна прийде з дощиком. Але вочевидь швидкого тепла чекати не доводиться, бо сьогодні курка води не нап'ється - заморозило навіть у Криму!  

"Урядовий кур'єр" продовжує екологічну акцію "Немає другого Дніпра". У країні на державному рівні закладено базові основи екологічної політики щодо найбільшої річки. Здійснюються певні кроки, але їх явно недостатньо для того, щоб суттєво поліпшити здоров'я Славутича. Про це ведемо мову із заступником голови Державного комітету України по водному господарству Миколою Бабичем.

Чорне море все ще здатне дивувати нас несподіваними знахідками, як рукотворними, так і створеними самою природою, - так стверджують науковці Одеського національного університету ім. І. Мечникова. Головною метою експедиції, яку вони спорядили до кримського півострова Тарханкут, було вивчення морських печер. Експедиція знайшла і задокументувала 98 морських гротів, дев'ять з яких є повністю підводними.

Як повідомив керівник аналітично-диспетчерського центру облводгоспу Ростислав Кравчук, лише протягом останньої доби у Любешівському районі кількість підтоплених будівель збільшилась на 13 і сягнула майже півсотні. Тут від надлишку води вже страждають понад тридцять садиб та 27 тис. гектарів території, в тому числі - 12 тис. га сільгоспугідь.

Фахівці стверджують: ще двадцять років тому у Великоанадольському лісі було понад 160 голів плямистих оленів. Нині ж їхня кількість зменшилася майже втричі... Отож, аби відновити популяцію тварин, вирішено створити тут міні-заповідник для розведення тих же оленів, а також косуль та ланей.

«Урядовий кур’єр» започатковує акцiю, назву якої — «Немає другого Днiпра» — пiдказав великий Тарас у посланнi «I мертвим, i живим, i ненарожденним землякам моїм...». Маємо на метi повести мову про те, в якому станi перебуває рiчка i що ми можемо (й повиннi!) зробити для її оздоровлення. В центрi уваги наших кореспондентiв буде не лише Днiпро, а й великi та маленькi притоки, якi його живлять, береги рiчок, штучнi моря й водосховища, промисловi та сiльськогосподарськi пiдприємства — отруювачi води... Всебiчно аналiзуватимемо проблеми й водночас розповiдатимемо про тi крупинки досвiду, якi є в кожнiй областi щодо екологiчного полiпшення стану водних артерiй, про реалiзацiю загальнонацiональних програм — як на рiвнi держави, так i на мiсцях. Отож запрошуємо до розмови вчених, екологiв, господарникiв, усiх тих, кому не байдужа доля великих i малих рiчок України.