Питання реалізації ефективної енергетичної політики, що є становим хребтом економіки, перебуває у пріоритетному вимірі будь-якої країни.   Водночас Україна, яка ще 20 років тому була одним із ключових гравців у європейському енергосекторі, впродовж наступних років швидкими темпами набула вторинності у цій сфері.

 16 листопада цього року ФДМУ оголосив про конкурси з продажу чергових підприємств енергетичного сектору: «Дніпроенерго» й «Донецькобленерго», що  відбудуться  наступного року. Фонд дещо відхилився від власного графіка приватизації. Але причиною цього може бути ретельне ставлення до процедур приватизації. Фонд підійшов до приватизації енергетики, як то кажуть «з душею». А проведений днями телеміст «Київ—Франкфурт—Нью-Йорк: Україна на новому етапі приватизації  підприємств енергетичної галузі», став черговим свідченням виняткової прозорості дій влади.

Європарламент вітає прагнення Фонду державного майна України забезпечити прозорість і відвертість приватизаційного процесу в енергетиці, заявив голова делегації Європейського парламенту в Комітеті з європейсько-української співпраці Павло Коваль під час  телемосту, коли  потенційним інвесторам були презентовані плани приватизації підприємств.

Стратегічно важливою для України є енергетична незалежність. Розв’язання цієї проблеми лежить у кількох площинах. Одна з них — розвиток власної нафтогазовидобувної галузі. І цього року нарешті зроблено перший крок у цьому напрямі — розпочато фінансування  модернізації та інвестиційних проектів української державної компанії «Чорноморнафтогаз».

Після відкриття опалювального сезону в столиці, коли вперше за останню п’ятирічку проводилась капітальна реконструкція тепломереж, багато споживачів помітили позитивні зміни, але, на жаль, не всі.  

Жодна з сільськогосподарських культур не в змозі дати такий прибуток, який дають тепличні з одного гектара площі. В цьому впевнений голова правління ВАТ «Зелений Гай», що у Вознесенському районі Миколаївської області, Олександр Лівик. На перший погляд, сумнівне твердження.  

Обласна лікарня, онкодиспансер, кардіологічний центр і ще кілька будинків у Черкасах опалюватимуться у новому сезоні не газом чи вугіллям, а деревною стружкою. Для цього в котельні мікрорайону встановлено спеціальний екологічно чистий біокотел французького виробництва.  Він обійшовся місту в 9,1 млн грн. Кошти позичили у ЄБРР на 15 років.

Підприємства — виробники теплової енергії у наших містах уже більше не можуть працювати ефективно, перебуваючи на балансі держави або місцевих адміністрацій.  

Щороку перед початком опалювального сезону рівненській владі доводиться брати кредити на мільйонні суми. Не стане винятком і  нинішня осінь: міський голова Володимир Хомко активно веде перемовини з кількома банками і вирішує, що ж віддати в заставу, аби отримати принаймні 20 млн грн. 

Сімдесятирічна Світлана Юріївна Мішина та її подруга Ганна Миколаївна Бугаєва з будинку № 5 вулиці імені Макерова в Стаханові з тривогою чекають зими. У під’їзді рідної багатоповерхівки буквально кілька квартир не оснащені приладами індивідуального опалення. В інших, більш заможних, ніж ці дві пенсіонерки – діти війни, громадян встановлена «автономка».

Днями в Україні пролунав перший дзвоник (не плутати з першовересневим): міський голова Черкас Сергій Одарич заявив, що місто за 3 — 5 років має намір повністю відмовитись від використання природного газу для виробництва тепла й перейти на альтернативні джерела палива, зокрема на вугілля. З огляду на нашу залежність від імпортних енергоносіїв це без перебільшення великий почин. З уточненням: таким  він стане, коли набуде загальнодержавних масштабів.