Цього тижня українські єврооблігації зросли до п’ятимісячного максимуму на заяві міністра фінансів Наталії Яресько про можливе проведення поточного тижня чергового раунду переговорів із кредиторами про реструктуризацію 15,3 мільярда доларів зовнішнього боргу. За оцінкою агентства Bloomberg, зростання вартості українських боргових паперів у липні може стати максимальним з початку року, оскільки виплата купона на 120 мільйонів доларів 24 липня сигналізує про прогрес у переговорах про реструктуризацію. При цьому головний камінь спотикання у досягненні угоди з кредиторами — списання 40% суми основного боргу, на якому наполягає Україна. Оскільки деталі переговорів не розголошують (це ключова умова їхнього проведення), «УК» спитав у аналітиків, чи пробачать зовнішні кредитори Україні таку суму.
Фінанси
Розвиток корпоративного управління є одним із трьох пріоритетних напрямків становлення вітчизняного фондового ринку. Інші два — реформування депозитарної системи й інфраструктури ринку, посилення регулятора. Про це під час міжнародного форуму корпоративних секретарів у Києві повідомив голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв. Останнім часом дуже змінилася наша країна, змінюються й підходи до корпоративного управління компаніями. Військові дії та реформування економіки країни ставлять перед учасниками фондового ринку нові завдання та кидають нові виклики. Вони мають бути креативними і гнучкими, долати масу перепонів, адже нині, наприклад, вимушені проводити збори акціонерів компаній на контрольованій Україною території, тоді як їхні активи розташовані на окупованій.
Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) не належить до структур, які повсякчас на слуху. Однак від її діяльності часто залежить життя не лише власників різних судноплавних засобів, а й безпека десятків і сотень тисяч пересічних громадян, які користуються послугами річкового та морського транспорту. І хоча Укрморрічінспекція незабаром ввіллється в Держслужбу з безпеки на транспорті, її кращими напрацюваннями гріх не скористатися.
Події останніх місяців, коли з ринку було виведено приблизно 50 комерційних банків, змушують і експертів, і пересічних громадян замислитися над тим, чи вистачить у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) коштів на виплати за депозитами та відсотками по них. Чи зможе це відомство поповнитися коштами і з яких джерел? Зазначимо дві цікаві деталі. По-перше, як повідомив «УК» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець, гроші, які ФГВФО отримав на це торік, фонд уже використав.
Проект перспективного плану об’єднання громад області Черкаська облдержадміністрація запропонувала для обговорення на позачерговій сесії. Документ, як переконував директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Сергій Пасічник, розроблено для формування спроможних взаємопорівнюваних територіальних громад за повноваженнями, ресурсною базою, чисельністю населення та площею. Це забезпечить у майбутньому спроможність громад самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення.
До 10 липня цього року банки в Україні мають узгодити свою діяльність із новими вимогами Закону №1587-VII від 4 червня 2014 року «Про особливості корпоративного управління (КУ) в банках». Зокрема вони зобов’язані внести зміни до установчих документів.
Після тривалого процесу обговорення нещодавно Верховна Рада України ухвалила закон, який дає право пропонувати клієнтам банків депозити без можливості їхнього дострокового зняття. По суті, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів)» депутати опрацьовували ще з кінця 2014 року.
Мабуть, найголовніша та найболючіша проблема банківського ринку — валютні іпотечні кредити, які за умови різкого здешевлення гривні стали непідйомними майже для всіх верств населення.
Напевне, останні події, пов’язані з масовими банкрутствами фінансових установ та великим навантаженням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який повертає кошти вкладникам, надихнули Нацбанк зобов’язати фінустанови розкривати інформацію про своїх власників. Саме про це регулятор зазначив у листі, який він наприкінці квітня розіслав керівникам комерційних банків.
Після відносно тривалого періоду зміцнення національної валюти з 32 до 23 гривень до долара, кілька тижнів поспіль перша є практично стабільною. Звісно, це не може не тішити уряд та експертів. Проте цілком логічно, що наслідком такої тенденції повинно стати зниження вартості імпортних продуктів, автівок, побутової техніки, ліків. Повинні відбуватися також і певні зміни на ринку житлової нерухомості.
Червень стане критичним місяцем для досягнення таких домовленостей, зауважила міністр фінансів Наталія Яресько під час зустрічі з членами Українсько-Американської ділової ради. Це ключова умова, за якої Міжнародний валютний фонд надасть Україні другий транш за чотирирічною програмою кредитування EFF загальним обсягом 17,5 мільярда доларів. «Нам треба досягти надходжень, щоб можна було забезпечити збільшення соціальних виплат у наступному році», — зазначила міністр, додавши, що оціночна місія МВФ завітає в Україну уже наступного тижня, аби перевірити, чи виконуються реформи та конкретні домовленості між урядом та фондом, і перебуватиме тут до двох тижнів.
Попри надскладну політичну та економічну ситуацію у країні, банківські та позабанківські фінансові установи надають споживчі кредити фізичним особам без надання довідок про доходи. Станом на 15 квітня 2015 року цю послугу пропонували 11 банків. Такі начебто ризиковані для банківської системи позики українці могли отримувати зокрема від «Альфа-Банку» та «Платинум-Банку». А ось «Правекс-Банк» навпаки такі кредити лише почав видавати.