Фінанси

«Ми щоранку молимося, щоб відбувалися нові IPO (публічні розміщення акцій компаній). Бо якщо цього року пройдуть великі IPO, буде подолана інвестиційна крига», — зізнався на бізнес-форумі «Успішний вихід українських аграрних компаній на міжнародні фондові ринки» віце-президент фондової біржі Deutsche Borse AG Штефан Хедер. Час, коли фінансові ринки були переповнені ліквідністю, минув. Нинішній ринок вкрай жорсткий. І наразі жодна українська компанія не розмістила свої акції на іноземних фондових майданчиках. 

23 лютого парламент ухвалив, а в середині березня Президент підписав Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Щоправда, під час його написання розробники так і не врахували події 2008—2009 років, коли система гарантування вкладів фактично впала у колапс. Тож гарантій, що не наступимо на ті самі граблі у разі виникнення кризи, немає.  

Хоча Податковий кодекс регламентує введення податку з доходів від  банківських депозитів лише з початку 2015 року, дедалі частіше політики та урядовці наголошують на потребі прискорення цього процесу. Так, нещодавно віце-прем’єр Сергій Тігіпко зазначив, що в Україні повинні запрацювати всі так звані пасивні податки (а сюди зараховуємо, крім податку з доходів від депозитів, роялті, дивіденди тощо). На думку високопосадовця, саме вони приховують великі резерви для поповнення бюджету.  

Вартість укладених договорів фінансового лізингу в Україні у 2011 році збільшилася більш ніж удвічі порівняно з 2010-м і досягла 11,33 млрд грн. З огляду на те, що банки почали виключати автокредитування зі списку своїх послуг, цього року, за прогнозами рейтингового агентства (РА) «Експерт-Рейтинг», очікується ще більша кількість лізингових операцій, особливо в індивідуальному сегменті придбання транспорту. Його фахівці  припускають, що за підсумками року обсяг операцій з лізингу транспортних засобів досягне позначки 60% загального обсягу лізингу в Україні (за підсумками 2011 року — 52,64%). Причиною популяризації лізингу автотранспорту є новації в законодавстві, вигідні лізинговим компаніям і їхнім клієнтам, а також зміни в кредитних стратегіях великих банків, які вже почали виключати автокредитування зі списку своїх послуг і пропонують клієнтам співпрацю зі своїми дочірніми лізинговими компаніями. 

Далеко за межами Сумщини і України відома солодка продукція, яку випускають у виробничих цехах ПАТ «Крафт Фудз Україна», що в Тростянці. Підприємство невпинно розвивається, збільшує обсяги виробництва, урізноманітнює асортимент. Здається, зовсім недавно тут взялися за спорудження нового виробництва з виготовлення бісквітів, у яке інвестували 40 мільйонів доларів. Минуло менше року і цех випустив першу продукцію. Вкластися в такі рекордні терміни допомогло єдине інвестиційне вікно, запроваджене в області.  

Як повідомила президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Наталія Гудима, Нацкомфінпослуг у цілому підтримала законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» №9614-д. Щоправда, він ще доопрацьовуватиметься до першого читання у парламенті і, за прогнозами експертів, вже до кінця першого півріччя буде прийнятий. Документ має посилити захист прав споживачів страхових послуг і підвищити рівень розкриття інформації на ринку. Чинний закон «Про страхування» був прийнятий у 2001 р. Тоді в Україні було 338 страхових компаній (СК), нині їх — 457. 

Приємна новина для тих людей, хто ще не отримав компенсаційні виплати. Відповідно до доручення Президента Віктора Януковича, Ощадбанк розпочав активну підготовчу роботу для проведення компенсаційних виплат вкладникам Сбербанку колишнього СРСР. Вона відбуватиметься поетапно. На першому етапі буде проведення з 2 квітня 2012 р. актуалізації даних вкладників Сбербанку колишнього СРСР. 

У середині  березня в Україні у рамках проекту Біржова УНІВЕРсіада завершився перший в країні  чемпіонат з інтернет-трейдингу для студентів, у якому взяли участь команди з 63 вищих навчальних закладів країни. Захід відбувся під патронатом Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку й Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку. Чим цікавий фондовий ринок для пересічного українця, «УК» розповідає Тарас КОЗАК, президент інвестиційної групи «УНІВЕР», яка є співорганізатором проекту.   

Цей рік стане рекордним щодо відтоку капіталу українських банків за кордон, передусім у Європу. Як вважають експерти, з України може бути виведено від 4 до 8 млрд дол. США. Це пов’язано з тим, що нині європейським банкам гостро бракує ресурсів. Так, за даними Європейської банківської комісії, загальна нестача становить 114 млрд євро. Центральні банки континенту, які перебувають у жорсткій фінансовій скруті, просто не в змозі «тягнути» «дочки», які розташовані в Україні та інших країнах Східної Європи. 

Нещодавно Національний банк України  розробив механізм реорганізації Родовід Банку в санаційну установу, що працюватиме з проблемними кредитами, яких накопичилося майже 20 млрд грн. Це рішення було сприйнято неоднозначно, оскільки більшість керівників комерційних установ сумніваються в тому, що держава зможе виділити бюджетні кошти на купівлю проблемних активів.   Не надто схвально зустріли таке рішення керівники Світового банку. У цьому поважному відомстві вважають, що навіть якщо й утворюється структура за типом санаційного банку, на яку необхідно буде витратити чимало державних грошей, то вона повинна працювати як із «старими», так і з «новими» державними банками.

За оцінками Національної асоціації недержавних пенсійних фондів України та Адміністраторів недержавних пенсійних фондів (НАПФА), приблизно 10 банків є засновниками недержавних пенсійних фондів (НПФ). Серед них корпоративний фонд НБУ, недержавні пенсійні фонди OTP Банку, «Брокбізнесбанку». Ще 6—8 фондів входять у фінансові групи найбільших банків, таких як «Приват», «Цитадель» та інші. Не завжди фонди однозвучні з назвою банків (так, НПФ банку «Київ» називається ВНПФ «Спільний капітал», а недержавний пенсійний фонд «Універсальний» входить до фінансової групи банку «Цитадель»). Іноді фінансова установа зникає, як сумнозвісний банк «Україна», а фонд з однойменною назвою реорганізується в новий.

Про це повідомила директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук під час «круглого столу» на тему: «Валютні облігації для населення: переваги й недоліки запропонованих інструментів». У планах фінансового відомства — випуск валютних ОВДП номіналом $500. Термін обігу цих паперів планується від одного до трьох років. Аукціони з розміщення ОВДП виключно для фізичних осіб Мінфін має намір проводити  по  середах.