Напередодні проекти законів 4117-А «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі» та 4116-А «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України» збурили народних обранців. Лише вчора вранці вони підтримали документи у першому читанні відповідно 237 та 229 голосами. Однак за умови доопрацювати їх до другого читання і включити до змісту низку депутатських пропозицій.       

Пакет антикорупційних заходів ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні у середу, про що по його завершенні розповів на урядовому брифінгу міністр юстиції Павло Петренко. Найвизначальніший із них — законопроект про антикорупційну стратегію на наступні три роки. «Це системний документ, який передбачає законодавчі ініціативи і чіткі кроки у боротьбі з корупцією, які парламент повинен затвердити і нести спільну політичну відповідальність з урядом і з інститутом Президента, коли цей закон набуде чинності», — зазначив Павло Петренко. 

Щотижневий захід з традиційною трансляцією на Першому Національному телеканалі під головуванням Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка другого дня липня розпочався в залі засідань Кабінету Міністрів ледь не з третьої спроби і вже без прямого включення. Перенесення засідання на годину, а потім і півгодинне запізнення з появою на ньому головуючого спричинило не паніку, однак занепокоєння в мікрокліматі присутніх урядовців та представників ЗМІ. 

Усі хочуть жити в комфортних умовах. І в своєму помешканні, і в спільному домі — населеному пункті. Та якщо у власній домівці кожен наводить лад сам, то про впорядкування міст чи сіл має дбати місцева влада. Наше законодавство спрямоване на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, і визначає засади благоустрою населених пунктів.

Та не всі й не скрізь дотримуються цих норм. Про це свідчить кількість звернень на урядову телефонну «гарячу лінію» щодо поліпшення благоустрою населених пунктів. З початку року фахівці Урядового контактного центру прийняли уже таких 5258 звернень. У багатьох із них ідеться про обслуговування та ремонт об’єктів загального користування, про незаконну забудову, впорядкування дитячих майданчиків, облаштування та ремонт свердловин, бюветів і громадських колодязів тощо. 

1 липня      Державна інспекція України з питать праці
4 липня      Міністерство екологїї та природних ресурсів України
8 липня      Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
11 липня    Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
15 липня    Міністерство закордонних справ України
18 липня    Міністерство аграрної політики та продовольства України
22 липня    Міністерство інфраструктури України
25 липня    Міністерство культури України
29 липня    Міністерство молоді та спорту України

Попри рясний дощ за вікном, у стінах Клубу Кабінету Міністрів панувала доволі дружня й тепла атмосфера. На появу глави уряду Арсенія Яценюка чемпіони та призери Олімпійських ігор і чемпіони світу та Європи чекали з чверть години. Цей проміжок часу для «показової сили країни» став своєрідним тренуванням перед виходом до трибуни, біля якої вони отримували з рук Прем’єра цінні подарунки, квіти й усну подяку.

Нагороджувати атлетів за кращі досягнення у сезоні 2013-2014 років допомагали міністр молоді та спорту Дмитро Булатов і президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Старт заходу дав керівник спортивного відомства, оголосивши початок неофіційного спілкування між спортсменами та керівництвом держави.

Цього року зазвичай помпезні урочистості з нагоди чергового випуску студентів Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця у столичному Палаці «Україна» навіть не розглядали. І тому чимало причин. Кілька з них одразу на початку нашої розмови виокремила новий ректор член-кореспондент Національної академії медичних наук України Катерина АМОСОВА.  

По нашій Угоді про зону вільної торгівлі. Цього тижня відбудеться підписання другої частини Угоди між Україною і ЄС, а саме всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Політичну частину Угоди було підписано два місяці тому, і це підтвердило беззастережність українського курсу на європейську інтеграцію. Президент підпише економічну частину угоди, і немає сумнівів у тому, що ця Угода і є планом реформування української економіки. 
Яке завдання зараз перед нами стоїть? Це конкурентність української продукції, це якість українських товарів, це доступ цих товарів на європейські й інші ринки і це створення робочих місць у країні. У короткостроковій перспективі нам треба вжити заходів стосовно реальних змін як структури української економіки, так і якості українських компаній, змін стандартів і формування українського продукту, який за своїми якостями і за своїми стандартами повністю відповідає європейським вимогам. Це дасть нам змогу у середньостроковій перспективі збільшувати обсяги експорту і завойовувати нові ринки.

Завдання дуже амбітне, але іншого шляху для України, ніж той, який передбачено Угодою про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС, немає. Це правильний шлях, де українська економіка стає частиною великого інтегрованого простору ЄС.

Коли політика Кремля із затягування України в новітній СРСР під назвою Євразійський Союз зазнала краху, Москва негайно підвищила ціну на газ. Це спричинило зростання тарифів на гарячу воду та опалення. Проте малозабезпеченим держава гарантує грошові компенсації, які цілком покриють різницю в оплаті. 
Якщо у першому кварталі цього року Росія продавала Україні блакитне паливо по 268,5 долара США за тисячу кубічних метрів, то з 1 квітня ціна зросла до 385,5 долара. Однак протрималася вона рівно один день: 2 квітня Москва в односторонньому порядку виставила нову ціну — 485,5 долара. Україна не погодилася, тож питання вартості газу вирішуватиметься в міжнародному суді у Стокгольмі, куди Київ уже подав позов. Кремль виставив політичну ціну за енергоносії, щоб підірвати економіку України. 

Влаштуватися на новому місці завжди непросто, а надто якщо домівку довелося залишити не за власним бажанням. І добре, коли є куди звернутися за порадою та по допомогу. У першу чергу люди завжди розраховують на органи влади. Саме тому фахівці Урядового контактного центру вже надали 7225 консультацій жителям Криму. Це, зокрема, контактні телефони координаційних штабів з питань розміщення громадян України, які переселяються, та «гарячих ліній» центральних і місцевих органів виконавчої влади, де їм можуть посприяти в отриманні необхідної допомоги.
Усього з березня 2014 року з проханням зарадити з житлом на урядову «гарячу лінію» звернулося 697 громадян з АР Крим, із них 104 — кримські татари: 363 заявникам (у тому числі 56 представникам кримськотатарського народу) запропонували тимчасове житло у Києві, Дніпропетровську, Львові, Волинській, Івано-Франківській, Київській, Львівській та Полтавській областях.