Доброго дня!

Хочу вам доповісти про те, що ми писали цю програму протягом тижня, до ночі і сьогодні вранці вносили остаточні правки, оскільки це є предметом колективної праці.

Зразу хотів би зазначити про те, що в Україні було дуже багато програм і є. Я пригадую попередню програму попереднього уряду. Вона була коротка, але, на диво, практично вся виконана. Ми таким же шляхом пішли по формуванню нової програми нового Кабінету Міністрів.

Наш основний курс – це європейський курс. І ця програма має дуже чіткі, предметні зміни, які повинні бути виконані в конкретні терміни, які визначені програмою.

Об'єктивно, що за базу ми, звичайно, брали коаліційну угоду, але основа – це те, що необхідно зробити в країні. І треба бути відвертим і чесним: простих рішень не буває, а швидкі й прості рішення не завжди є ефективними.

Саме тому новий уряд разом з новим Парламентом і Президентом і, в першу чергу, разом з українським народом повинні виконувати спільну нашу європейську програму.

Наша остаточна мета – членство України в Євросоюзі. Але для здобуття цієї мети треба пройти серйозні випробування, треба провести радикальні зміни і треба фактично змінити Україну і зробити її європейською. І тоді ми отримаємо запрошення від наших європейських партнерів. Тому треба, щоб нас запросили. Власне кажучи, на це наша програма й спрямована.

Програма передбачає чіткі короткотермінові дії на 2015-2016 рік. Це як база.

Що стосується базових викликів, які є сьогодні в Україні, і з цього треба розпочати.

Звичайно, що основний виклик – це загроза українській незалежності, який пов'язаний з російською військовою агресією проти України. Анексія Криму, російські терористи на Донбасі – це те, що поставило під загрозу територіальну цілісність і суверенітет української держави. Ми втрачаємо найдорожче, що є в нашої країни, - наших людей. Втрати серед мирних жителів і українських вояків, які захищають державу. Це неможливо повернути, але ми повинні допомогти цим людям, ми повинні допомогти Україні прожити цей складний період і зупинити російську військову агресію.

Звичайно, що питання незалежності України безпосередньо пов'язано з енергетичною залежністю. Багато що зроблено. В першу чергу диверсифіковані джерела постачання природного газу, і ми переключилися з Росії на ЄС. Але ще набагато більше треба зробити в енергоефективності.

Щодо економіки. Економіка потерпає, в першу чергу, від війни. І ті цифри, які сьогодні у нас є, кажуть про одне – об'єктивно, що йде падіння промислового виробництва, падіння ВВП, національна грошова одиниця знецінена, резерви зменшуються. Така ціна військової агресії.

І банківська система, як один із ключових елементів економіки будь-якої держави також знаходиться в край складному становищі.

Третій виклик, крім зовнішньої агресії, у нас є внутрішня агресія – це агресія корупції, безвідповідальності, хабарництва і неефективного державного менеджменту.

Підсумувавши всі ці виклики, наш уряд вносить на розгляд України своє бачення, яким чином подолати ці виклики і яким чином змінити країну.

Почну з нової політики безпеки – це саме те, що потрібно для українців. Країна повинна себе захистити, а українці повинні себе відчувати в безпеці.

Об'єктивно, що ключовий пріоритет – це національна безпека, оборона і фінансування української армії, Збройні сили, прикордонники, Міністерство внутрішніх справ, Національна гвардія. Ми поставили для себе доволі амбітну ціль – до 5% ВВП повинно направлятись на національну безпеку, оборону та правоохоронну діяльність. І уряд готує новий закон України про державний бюджет, де в 2015 році ми будемо намагатися досягнути цієї мети.

Друге, що стосується нашої геополітичної системи безпеки. Закон, який був прийнятий як хабар росіянам, а саме так званий позаблоковий статус для України, повинен бути скасований, і Україна прийме новий закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики, де буде скасований позаблоковий статус, і українське військо повинно повністю відповідати стандартам НАТО.

Для цього Україна щорічно буде затверджувати річний цільовий план дій Україна-НАТО.

Третє, що стосується оборонно-промислового комплексу. Це, з одного боку, той комплекс, який дасть можливість нам переозброїти українську армію, з іншого боку, це також додаткові стимули для росту української економіки, підвищення ефективності компанії «Укроборонпром» і, перехід на поглиблену, двосторонню співпрацю з нашими західними партнерами щодо військово-технічного співробітництва і підписання відповідних угод. Також реалізація програми 4-х трастових фондів, яка була започаткована і запропоновано НАТО для України.

Окремо хотів би зазначити про безпекову ситуацію на українському кордоні. Проект «Європейський вал», а саме: будівництво і облаштування державного кордону між Україною і Російською Федерацією буде виконано. Реалізація цього проекту передбачається протягом 4-х років. Для цього створюється окреме Державне агентство з облаштування державного кордону. Ми вже отримали 235 мільйонів від ЄС на облаштування кордону і забезпечення безпеки на кордоні, і будемо далі працювати з нашими західними партнерами, щоб профінансувати облаштування кордону як за рахунок міжнародної допомоги, так і за рахунок коштів державного бюджету. Загальна вартість такого проекту оцінюється зараз близько 8 мільярдів гривень.

Якщо є кордон – є безпека. Якщо є безпека, то це один із ключових елементів запровадження безвізового режиму. З 2015 року в Україні будуть видаватися біометричні паспорти і, ми перейдемо до наступної фази запровадження безвізового режиму і впевнені в тому, що українці за новими біометричним паспортами будуть вільно без віз їздити до наших партнерів – країн-членів ЄС.

В рамках переозброєння армії, в першу чергу, найвища цінність армії – це військовослужбовець і наш учасник антитерористичної операції. Створена відповідна Державна служба ветеранів і учасників АТО. Всі учасники АТО отримають посвідчення і будуть зареєстровані як відповідні особи.

Окремо уряд в бюджеті передбачає фінансування всіх пільг і інших соціальних витрат, які передбачені для учасників АТО та наших ветеранів.

Стосовно військовослужбовців, то ми пропонуємо і Міністерство оборони розпочало запроваджувати нову логістичну схему в постачанні в Міністерстві оборони і забезпеченні українських військовослужбовців. І така логістика також відповідатиме стандартам країн-членів НАТО.

Національна безпека захищається не тільки зі зброєю в руках. Але національна безпека захищається і в судах. Україна подала низку позовів до Російської Федерації з метою компенсації збитків, завданих російською військовою агресією проти України. Таким чином, два позови, які зараз знаходяться у Європейському суді з прав людини проти Російської Федерації будуть розглядатись і далі ефективно завершуватись Україною.

Також ми розпочали подачу позову до Російської Федерації в Міжнародний суд ООН щодо порушення Росією Конвенції про боротьбу з тероризмом. Росія фінансує тероризм і за це повинна відповісти.

В рамках нашої інформаційної безпеки також в нас є чіткий план, який відображений в Коаліційній угоді, а саме: запуск іномовлення. Світ повинен знати, що відбувається в Україні і він повинен отримувати цю інформацією англійською, німецькою, французькою, німецькою й іншими мовами.

Друге – це запуск суспільного телебачення. Уряд прийняв відповідне рішення про створення ПАТ «Суспільне мовлення України» і ми завершимо як роздержавлення ЗМІ, так і створимо ефективне суспільне телебачення в Україні.

Щодо політики державного управління. Бюрократія, безвідповідальність і централізація. Наша відповідь – це децентралізація, дерегуляція, дебюрократизація і відповідальність кожного державного чиновника. Об’єктивно, що нам треба зменшити кількість точок дотику між бізнесом і владою. Які кроки ми пропонуємо зробити? В перший чергу українська державна влада повинна відповідати тим стандартам, які є в ЄС. Разом з Євросоюзом у нас заснована група підтримки України, де працюють сотні експертів, які дадуть можливість повністю перезавантажити систему державного управління в Україні, починаючи з Кабінету Міністрів України і відповідних міністерств, і закінчуючи різного роду центральними органами влади, контролюючими функціями і місцевими органами влади.

Ми завершуємо скорочення кількості контролюючих органів із 56-ти 28 контролюючих органів залишається на першому етапі. Відповідне рішення уряду прийнято, тепер повинна бути реалізація цього рішення. Окрім кількості органів найважливіше – це функції. Скільки папірців чиновник підписує? Сьогодні загальна кількість таких функцій близько 1032.

Урядом прийнято рішення на першому етапі про скорочення відповідної кількості функцій до 680-ти. Підкреслюю, це перший етап. На наступному етапі ми вносимо зміни до законодавства про ліцензування, вносимо окремий пакет законодавства про дерегуляцію, які максимально ліквідують всі надумані функції українських чиновників і зроблять їх такими, які відповідають стандартам і критеріям Євросоюзу.

Окремо хотів би зазначити, що в цьому плані конкретні закони і конкретні дати, коли вони повинні бути прийняті. Часу на тривалі дискусії немає, тому це повинна бути перша половина 2015 року.

В тому числі в питанні дерегуляції ми офіційно заявляємо, що Україна відмовляється від російських і радянських ГОСТів і стандартів. 15 тис. нових стандартів, які будуть запроваджені, до речі, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом. На це треба буде потратити багато часу, тому що це складна технічна робота. Саме тому ми поставили для себе терміни до 2016 року. Це оптимістичні терміни, які повинні бути виконані.

Що стосується децентралізації. Сьогодні ми на уряді, до речі, будемо розглядати зміни до Бюджетного кодексу, і в рамках бюджетної децентралізації ми передаємо низку фіскальних і податкових повноважень до органів місцевого самоврядування. Разом з грошима ми передаємо туди відповідальність, тому що права завжди передбачають відповідальність. І ми сподіваємося, що парламент підтримає бюджетну децентралізацію, яка запропонована Урядом і яка вже обговорена, відповідно, з Асоціацією міст і з органами місцевого самоврядування.

Підкреслюю, що це перший етап. Нічого досконалого зразу не буває. Але цей перший етап повинен бути зроблений.

Також на місцях – відкриття прозорих офісів. І це відповідальність органів місцевої влади і місцевих державних адміністрацій. Ми вимагаємо від органів місцевої влади в 2015 р. разом з Урядом нарешті завершити частину адміністративної реформи, а саме реформи адмінпослуг і відкриття прозорих офісів. Відповідне рішення уряду також прийнято.

Що стосується великого державного апарату. В поточному році ми скоротили державний апарат на 28 тисяч чиновників. Ми будемо йти далі по шляху скорочення державного сектору, і ми ставимо мету на 2015 рік ще на 10%, при цьому збільшення зарплат для відповідного державного сектору в цілому. Йдеться не стільки про чиновників, скільки про всіх людей, які працюють в державному секторі, це і вчителі, і лікарі, всі ті, які отримують кошти з бюджету, які працюють на країну. Тому зменшення кількості, збільшення ефективності і зарплат. Це той шлях, який ми вибрали.

Що стосується оновлення кадрів. У нас уряд новий, ніколи такого уряду в історії України не було, де абсолютно нові люди, яскраві люди, з іншим баченням. Але змін на рівні уряду не вистачає. Такі зміни повинні бути в кожному міністерстві, в кожному відомстві, в кожній адміністрації, як обласній, так і районній, і всіх органах влади в цілому.

Саме для цього на І півріччя нами вноситься новий закон України про державну службу, який передбачає прозорий конкурсний відбір державних чиновників і вводить процедуру відповідальності державних чиновників за невиконання ними їхніх законних функцій.

Електронне врядування. І тут наші європейські партнери нам допомагають. В першу чергу – Естонія, яка зробила взірцевий проект електронного врядування. Треба відмовитися від тон паперу, який ходить міністерствами, до речі, місяцями.

Ми ставимо також амбітну ціль – перехід виключно на електронне врядування, який передбачає ID для всіх в Україні, електронний підпис і електронний документообіг.

Перший етап електронного врядування повинен бути завершений в 2016 році.

Що стосується нової антикорупційної політики. Урядом було розроблено і прийнято разом з Президентом України пакет з 5-ти законів. Тепер йде мова про реалізацію прийнятих законів.

В першу чергу – створення Національного антикорупційного бюро і запуск роботи Національного антикорупційного бюро.

Друге – це створення і ефективна діяльність Національної комісії з питань запобігання корупції, Національної агенції з питань запобігання корупції, яка є превентивним органом по боротьбі з корупцією.

Третє – це електронне декларування віх доходів і витрат всіх державних чиновників.

Четверте – це моніторинг життя державних службовців на предмет відповідності, що в декларації і як живуть.

Окреме питання – це прийнятий закон щодо розкриття інформації про всіх реальних власників всього бізнесу і всього майна, який зареєстрований у відповідних реєстрах, і яким володіють українські громадяни, в тому числі і українські чиновники. Країна повинна знати: чим володіють, хто володіє і на яких підставах це було придбано.

Стосовно правоохоронної системи – МВС розробило Концепцію реформи МВС України і до парламенту подається Закон України «Про Національну поліцію». Скасовується низка невластивих функції МВС, в тому числі і ті пострадянські департаменти по боротьбі зі злочинністю і корупцією, які очолювали злочинність і корупцію.

Також ключове завдання для уряду разом з Президентом України – створення Державного бюро розслідувань. Прокуратура, відповідно до прийнятого закону, позбавляється функцій загального нагляду та позбавляється функцій, відповідно, слідства. І Державне бюро розслідувань візьме на себе функції незалежного слідчого органу по відповідним складам злочинів.

Щодо системи правосуддя – все це не вартує без того, щоб в Україні були чесні і прозорі суди. Корумпована система в судах знищує державу, знищує власність у державі, знищує будь-які сподівання на світле майбутнє. Саме тому, і це потрібно відверто визнати, за останні 9 місяців саме в судовій системі не було проведено реальних змін, і не було проведено очищення судової системи.

Наше завдання спільно з парламентом і Президентом України: прийняття нового Закону України «Про статус суддів і судоустрій». Повна переатестація всіх суддів України.

Для цього Вища рада юстиції повинна бути сформована і діяти ефективно. Крім цього, ми ініціюємо внесення змін до Конституції, а саме запровадження трьохланкової системи судів, де Верховний Суд України, як передбачено в Конституції держави, нарешті отримає права найвищої судової інстанції в країні.

Також в рамках нашої судової реформи ми передбачаємо спрощення низки судових процедур, та основне, що турбує громадян, – це доступ до судової системи, щоб не їздити в Київ відсуджувати свої права, місцеві суди повинні взяти на себе левову частку відповідальності за встановлення справедливості по відношенню до кожного громадянина України. В рамках цієї роботи також до парламенту будуть внесені зміни до всіх процесуальних кодексів України.

Щодо нової економічної політики – об`єктивно, що ми не зможемо профінансувати армію, ми не зможемо забезпечити соціальні стандарти, якщо не працює економіка. У військовій економіці складно забезпечити стабільність, але це наше завдання. Тому після зупинки військової російської агресії економіка повинна стати на нові колії нової економічної політики.

Що ми передбачаємо як зміни в економічній, фіскальній і податковій політиці? В першу чергу, ми зобов’язані піти шляхом радикального скорочення витрат державного сектору, йдеться про скорочення на 10% витрат державного сектору. Це завдання, яке ми ставимо протягом наступних двох років. Також безпосередні підходи до скорочення  витрат і до бюджету ми будемо визначати з нашими партнерами з МВФ, Світового банку й інших міжнародних фінансових організацій. Я окремо про це зазначу після проведення переговорів з МВФ, який сьогодні прибув і перший раунд переговорів зараз буквально відбувається.

Тому в рамках нашого скорочення і оптимізації витрат, у тому числі і тих соціальних витрат, які йдуть не за адресою і не тим, кому вони потрібні, це новий бюджет і це зміни до Бюджетного кодексу. Щодо Податкового кодексу. До парламенту вносяться зміни до Податкового кодексу, ми скорочуємо кількість податків з 22 до 9-ти. Я зразу об’єктивно кажу, що це не означає, що всі ці податки ліквідується, частина податків зливається, частина ліквідується, частина податків видозмінюється. Але простого рішення популістського сказати про те, що можна скасувати всі податки і зменшити їх і всі будуть щасливі, його не існує, це неправда. Саме тому ми йдемо дуже зважено, ми скорочуємо на першому етапі кількість податків, змінюємо базу оподаткування. Крім цього об’єднуємо бухгалтерську і фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів.

В рамках нашої роботи по легалізації зарплат. Я був вражений цифрами, наприклад по місту Києву. Якщо подивитись по Києву цифри по кількості громадян, які отримують зарплату нижче, ніж 1218 грн., то таких 40%, за виключенням бюджетного сектору. Тобто ми відібрали всіх бюджетників і взяли реальний сектор економіки без бюджету. 40% за даними офіційної статистики отримує зарплату нижче прожиткового мінімуму. Це неправда. Я усвідомлюю, ми усвідомлюємо, що це пов'язано з несправедливою податковою системою. Саме для цього уряд пропонує йти на радикальні, ризиковані, але правильні кроки. Наша ціль – зменшення єдиного соціального внеску з 41 поетапно до 15%. Зараз в нас іде дискусія з нашими міжнародними кредиторами з приводу першого етапу зменшення цього податку, але це дасть можливість нарешті вивести з тіні зарплати і легалізувати їх.

Ми переконані  в тому, що прийняття такого радикального рішення, навпаки, протягом двох років дасть суттєве збільшення як доходів бюджету, так і реальне збільшення доходів громадян і, відповідно, їхнє соціальне й пенсійне  забезпечення.

Не можу не оминути питання оподаткування великих доходів і багатих людей. Ми сповідуємо принцип справедливості. В ньому є ключовий елемент: хто багато заробляє, той, відповідно, повинен сплачувати податки. Ми ввели низку податкових змін у поточному році на багатих і на олігархів. Нам треба буде рухатися і в наступному, і в подальших роках для того, щоб принцип справедливості в оподаткуванні був збережений.

Для легалізації зарплати ми даємо, з одного боку, низьку ставку оподаткування; з іншого боку, урядом буде введено додаткову відповідальність за виплату тіньової зарплати і додаткову відповідальність за тіньовий обіг готівки. Чим швидше ми скоротимо обіг готівки, тим швидше це нам дасть можливість як легалізувати зарплати, так і реально боротися з корупцією в країні.

По малому і середньому бізнесу. Багато слів завжди було, ми пропонуємо два простих рішення. Перше рішення – скоротити вдвічі для малого і середнього бізнесу єдиний податок. Друге рішення – на два роки їх не чіпати і не перевіряти. Нам є кого перевіряти.

В рамках нашої нової економічної політики уряд пропонуватиме парламенту прийняти Закон «Про податковий компроміс». Що це означає? Це запровадження нульової податкової декларації. Всі повинні сказати, що в кого є, задекларувати і показати: «Це наш старт». Після цього старту тоді уряд вважає за необхідне запровадити загальну систему декларування доходів.

І це дасть можливість як боротися з корупцією, так і відстоювати принцип справедливості в розподіленні і оподаткуванні доходів, так і це відповідає європейським і світовим стандартам. Ми ж рухаємося до Європейського Союзу? Значить не на словах, а на ділі всі заповнюємо декларації і всі платимо податки. Той, хто не має, тому допомагає держава, той, хто має, той допомагає малозабезпеченим і державі.

По великому бізнесу. Наша позиція є чітка – уряд внесе зміни до закону про трансфертне ціноутворення. Мова йде про прозору і ефективну систему оподаткування великого бізнесу.

Перші кроки були зроблені 5 місяців тому, коли були введені вперше за 20 років нові податки, високі податки на прибутковий бізнес, чим є: рента на корисні копалини, ми її збільшили; рента на нафту, рента на газ.

В рамках нашого  закону про трансфертне ціноутворення ми реалізуємо схему, де ухилення від сплати податків великими компаніями через офшорні схеми чи будь-які інші схеми по уникненню оподаткування буде закрита. Ми підтримуємо великий бізнес, але вимагаємо, щоб великий бізнес платив чесно і прозоро податки.

Демонополізація економіки. Новий закон про економічну конкуренцію. Монополія – означає регрес, конкуренція – означає прогрес і розвиток. Тому формування нового складу Антимонопольного комітету України і прийняття нового закону про економічну конкуренцію. Всі, хто є монополістами, повинні пройти процедуру антимонопольної перевірки, контролю і відповідно або повинні бути позбавлені статусу монополіста, або діяти за державними регуляціями, як компанії, які знаходяться під контролем держави, тому що вони монополісти на ринку.

Щодо українського експорту і захисту українських ринків. Об'єктивно, що для нас ключове завдання – це виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і зони вільної торгівлі з ЄС.

Вже зараз ми збільшили обсяги експорту до ЄС на 12%. Але це тільки перший крок. Вже зараз ми практично використали всі сільськогосподарські квоти, які ми маємо по відношенню до української аграрної продукції, яка поставляється до країн-членів ЄС. І вже зараз нам потрібно думати як про збільшення квот, так і про завоювання ринків як ЄС, так і інших країн.

Щодо ринків інших країн, то уряд ставить для себе завдання розпочати переговори про зони вільної торгівлі з такими країнами, як Канада, Туреччина, Ізраїль, країни Перської затоки, Західна Африка і інші країни. У нас тільки в Західній Африці мільярдний експорт.

Офіс торгівельного представника, який створений урядом, буде проводити наступальну політику, як по захисту українського виробника, так і по освоєнню нових ринків всіма засобами і методами, які є у нас, в тому числі і через СОТ, членом якої ми є.

Нова політика управління державною власністю. Ми хотіли б розпочати з того, що частина корупції, яка є в державі, сконцентрована в державних компаніях. Непрозорі державні компанії. Мільярди, які використовуються на закупівлю без чіткої системи контролю. Менеджмент, який призначався за політичним принципом і політичними квотами, де фактично державна компанія переходила в приватні руки тієї чи іншої політичної групи.

Ми вважаємо, що уряд повністю змінить систему державного управління. Наші завдання. Перше, що стосується приватизації об`єктів державної власності, – до парламенту направляється Закон «Про перелік об`єктів державної власності», що не підлягають приватизації, а саме, якщо зараз у нас близько 1,5 тис. об`єктів не підлягають приватизації, а це означає, що підлягають розкраданню політичними кланами, то ми пропонуємо виключити з цього переліку 1 тис. 200 об`єктів.

Щодо термінів приватизації, я хотів би дуже окремо на цьому зупинитися, і ми розмовляли з Кабінетом Міністрів з цього приводу. Терміни приватизації будуть визначатися в залежності від того, коли економічна ситуація дасть можливість нам краще і дорожче продати і залучити сильнішого і ефективнішого інвестора в об`єкти української приватизації. В рамках цього ми запроваджуємо механізм міжнародного аудиту всіх державних компаній, в тому числі і тих, які будуть йти на приватизацію, і продажів пакетів державних акцій на міжнародних біржах. Це повинно бути бенчмарк для того, щоб світ побачив, що в Україні йде прозора і чесна приватизація. Що стосується способу приватизації, то уряд визначає ключовий спосіб приватизації як конкурс на підставі шляхом аукціону. При цьому штучні обмеження, які завжди включались при проведенні приватизації і не допускали реальних інвесторів до участі у приватизації знімається цілком. Дав більшу ціну, ліцитатор молотком стукнув, гроші у бюджет прийшли.

Тепер ті об’єкти, державної власності, які залишаться після приватизації. Це є також частиною Коаліційної угоди. Уряд прийняв рішення про створення відповідних державних холдингових компаній. Для цього ми будемо наймати провідних фахівців, об’єктивно, що контроль за такими холдинговими компаніями повинен здійснюватись не тільки урядом, але й міжнародним аудитом, який для цього буде окремо найматись. Це «Велика четвірка», яка має репутацію і яка має здібності і здатності до контролю за власністю і до обліку цієї власності.

Що стосується нової продовольчої політики. Ще раз нагадаю, що єдина галузь, яка продемонструвала темпи росту в поточному році, це аграрна галузь. Україна повинна захопити лідерство на світовому продовольчому ринку. І саме для цього уряд оголошує про нову продовольчу політику, продовольчу політику, яка має на меті захоплення зовнішніх ринків і постачання власних продуктів харчування на внутрішній ринок України. Неприпустимо, коли аграрна держава номер 1 у Європі закуповує по імпорту половину продуктів харчування. Ми повинні не імпортувати, а експортувати.

Саме для цього уряд пропонує окрім експорту зернових, ячменю, нашої аграрної продукції, експортувати продукти переробки. І для цього нам треба зробити низку серйозних змін, в першу чергу, на ринку землі, в аграрному секторі. Йде серйозна дискусія про ринок землі. Ми ставимо, як завдання, підготовку Закону України «Про ринок землі», але при цьому наші ключові завдання – це прийняття Закону «Про довгострокову оренду землі», це перше.

Друге. Нарешті завершити формування Державного земельного кадастру, який на сьогодні, на жаль, сформований тільки на 5%.

Без цих двох пунктів ефективний розвиток аграрного сектору неможливий.

Крім того, що конкурентними є великі компанії, ми ставимо для себе пріоритетом малий і середній бізнес на селі. І уряд вносить до парламенту Закон «Про локальні аграрні ринки». Малий бізнес на селі повинен отримати, з одного боку, відповідні локальні аграрні ринки, де продавати свою продукцію для потреб України всередині України. Друге – це механізми компенсації відсоткових ставок для малих сільгосппідприємств для закупівлі сільгосптехніки, паливно-мастильних матеріалів, для роботи.

Що стосується зовнішнього вектору, то ми прийняли рішення, що оскільки продовольча політика на зовнішніх ринках є ключовим елементом нашої економічної зовнішньої політики, то такий бренд, як продукт України, аграрний бренд «Продукт України» повинен просуватися на всіх зовнішніх ринках.

Що стосується системи управління в аграрному секторі. Є Аграрний фонд і є Державна продовольчо-зернова компанія України. В Державній продовольчо-зерновій компанії України  підписані угоди загалом на 3 млрд. дол. І цей уряд кардинально змінює як менеджмент, так і підходи в управлінні Державною продовольчо-зерновою компанією та ПАТ «Аграрний фонд».

Щодо продовольчої безпеки в державі, то вона забезпечується двома інститутами. В першу чергу це Держрезерв, який був не держрезерв, а кишеня для розкрадання. Тому до парламенту вноситься новий Закон України «Про Державний матеріальний резерв», функцією якого буде саме забезпечення, в тому числі, й продовольчої безпеки держави та нова редакція Закону «Про стимулювання розвитку сільського господарства» і нова функція для Аграрного фонду України.

Енергетична незалежність країни. В цьому році нас намагалися і заморозити, і відключити від газу, і зупинити постачання вугілля, і не дати можливості взагалі Україні перезимувати. В рамках роботи Уряду нагадаю, що 60% обсягу природного газу, який ми постачаємо сьогодні, ми вже постачаємо з країн – членів Євросоюзу. Ми повинні повністю диверсифікувати джерела постачання енергетики. Тому розпочну з газу.

Реалізація третього енергопакета, а саме: проведення реструктуризації НАК «Нафтогаз України». Створюється публічне акціонерне товариство «Магістральні газогони України», і створюється публічне акціонерне товариство «Підземні газові сховища України».

Відповідно до прийнятого парламентом закону 49% акцій в таких компаніях можуть належати іноземним інвесторам з ЄС та США. Тому уряд оголошує публічний конкурс на залучення інвесторів в модернізацію української газотранспортної системи та експлуатацію українських газових сховищ.

Також уряд завершує повністю реформу всього енергетичного сектору на відповідність третьому енергетичному пакету, який підписаний, ратифікований і прийнятий парламентом України.

Щодо електроенергетики. Інтеграція української енергетичної системи UCTE, це в європейську мережу енергосистем. Ми ставимо для себе завдання – зробити це в 2017 році. На сьогодні у нас тільки інтегрований так званий Бурштинський острів, вся Україна повинна бути інтегрована до європейської електроенергетичної системи.

В рамках модернізації української енергетики уряд приймає рішення про добудову двох блоків на Хмельницькій станції. Ми вважаємо, що завершення цієї добудови повинно відбутися у 2018 році.

Також протягом 2015 року збільшення, суттєве збільшення видачі потужностей на трьох станціях. Ми збільшимо в наступному році видачу потужностей з Южно-Української, Запорізької, Хмельницької і Рівненської АЕС. Загалом це буде близько 3 тис. мегават.

Також з Європейським банком розвитку і реконструкції, Європейським інвестиційним банком ми добудуємо нові лінії електропередач, нові мережі, які дадуть можливість звільнити потужності і дати можливість для транспортування відповідних потужностей з АЕС.

Що стосується подальших джерел диверсифікації постачання енергетичних продуктів. Об'єктивно, що у нас є зараз залежність від низки країн, і в першу чергу Росії, в тому числі і навіть в постачанні вугілля. Тому ми ставимо для себе завдання: диверсифікація придбання енергетичних ресурсів. Вугілля на всьому світовому ринку, ядерне паливо, компанія «Вестінхаус». Ми залишаємо той проект, який сьогодні є в «Енергоатому», і суттєво розширюємо нашу співпрацю по придбанню ядерного палива для українських атомних станцій з компанії «Вестінхаус», про що підписані і будуть підписуватися відповідні угоди.

Протягом декількох років намагаємося побудувати термінал LNG, але для того, щоб збудувати термінал, потрібно спочатку отримати дозвіл на проходження по Босфору. Тому Уряд ставить для себе завдання спочатку отримати дозвіл (логіка повинна бути), а потім будувати термінал, щоб цей термінал не був замкнений. Тому з нашими турецькими партнерами ми продовжуємо перемовини щодо можливості отримання дозволу на проходження Босфору для наших LNG-танкерів.

Щодо субсидій в енергетичному секторі – ми зобов’язані платити реальну і ринкову ціну за енергетичні ресурси в країні. За інших обставин дефіцит «Нафтогазу», який більше, ніж дефіцит державного бюджету, буде вічний. Не може бути такого, що вся країна працює тільки на одну компанію НАК «Нафтогаз України», дефіцит якої в цьому році склав 110 мільярдів гривень, на противагу дефіциту державного бюджету, який склав 68 мільярдів гривень. Саме тому ми будемо піднімати до ринкового рівня всі енергетичні ціни і тарифи, одночасно при цьому забезпечуючи пільги і субсидії для тих, хто повинен їх отримати, і хто потребує цих пільг і субсидій, для всіх малозабезпечених верств населення України.

Також окремо хотів би зазначити про власний видобуток нафти і газу. Уряд заявляє про те, що ми переходимо тепер від так званих договорів про спільну діяльність, де в свій час вкрали ліцензію на видобуток корисних копалин, швиденько з міністерством підписали договір про спільну діяльність, і вся ця спільна діяльність зводиться до надприбутків окремих компаній. Ми переходимо від фіктивної спільної  діяльності до класичного світового принципу – це угоди про розподіл продукції. Видобули – поділили, частину отримала держава, частину отримав той, хто інвестував у видобуток. При цьому в рамках нашої податкової політики ми змінюємо підходи до оподаткування енергетичних компаній і будемо пропонувати парламенту змішаний підхід в оподаткуванні енергетичних компаній, який повинен залучати нових інвесторів, і, відповідно, новий інвестор, який тільки отримав доступ до інвестицій і почав свердлити свердловину, повинен платити менше, а той, який почав видобуток, повинен платити так, як це передбачено у світі: рента і доходи від реалізації відповідних енергетичних продуктів.

Не можу не оминути наших північних сусідів, ми про них не забуваємо, тому два позови, які подані до Стокгольмського арбітражного суду – це як позов проти російського «Газпрому» про перегляд ціни, так і позов про перегляд транзитного договору будуть завершені. Багато процедур проведено, ми сподіваємось, що протягом найближчого року будуть остаточні вердикти Стокгольмського арбітражного суду. Так що це в нас на порядку денному, об’єктивно, що тимчасова угода, яка підписана на тристоронньому рівні закінчить свою дію 31 березня, тому є два варіанти як завжди: або домовимось без суду, що нам вдалось зробити цього разу як тимчасову угоду, або суд винесе остаточне рішення по відношенню до російської компанії «Газпром».

В рамках нашої енергоефективності хотів би не забувати, що можна багато нафти видобувати, можна багато газу видобувати, але якщо при опалювальному сезоні батареї гріють так, що на них можна яйця жарити, і відкривають при цьому вікна, то ніякої енергоефективності не буде. Саме тому запровадження програм енергоефективності в тому числі нові будівельні норми і стандарти при реконструкції чинного житла і будівництві нового житла.

Соціальна сфера. Ми знаємо, наскільки це уразлива сфера зараз і усвідомлює те, що в силу війни, в силу складної економічної ситуації людям зараз дуже важко. При цьому для того, щоб побудувати нову соціальну політику, нам на першому етапі треба оптимізувати соціальні виплати, а це означає, той, хто винен їх отримувати, їх отримає, а той, хто їх собі незаконно присвоїв і отримує їх за рахунок інших, не повинен їх отримувати. Тому адресність і монетизація пільг. До парламенту буде внесено Закон "Про адресні пільги".

Що стосується фондів. Ми зливаємо низку фондів для того, щоб скоротити витрати на адміністрування соціальних фондів на 600 мільйонів гривень і, відповідно, покращити роботу цих соціальних фондів.

Те, що стосується ліквідації неефективних пільг, до парламенту буде внесено зміни до 25 актів законодавства.

Не можна не оминути трудове законодавство, тому що країна може бути конкурентна тоді, коли ринок праці правильно відрегульований. Україна прийме новий Трудовий кодекс, який буде конкурентний, який буде ефективний, який дасть можливість як працівнику, так і роботодавцю отримати максимальні вигоди, і залучить сюди інвестора.

Реформи система охорони здоров'я. Я, напевно, почну з найбільш болючого. Це ліки. І тут ми йдемо на безпрецедентний крок: до парламенту вноситься закон про фактичне визнання всіх лікарських засобів та медичних препаратів, які пройшли реєстрацію в наступних країнах: Євросоюз, США, Канада, Австралія та Японія. Це означає, що ми відміняємо бюрократичну і корупційні реєстрацію лікарських засобів і медичних препаратів, які пройшли відповідну реєстрацію та ліцензування в цих країнах. Для цього буде внесено Закон України «Про лікарські засоби», внесення змін до відповідного закону.

Що стосується закупівлі за державні кошти лікарських засобів та медичних препаратів. Це є частина коаліційної угоди, і позиція уряду: ми виділяємо з МОЗу низку функцій щодо закупівлі лікарських засобів та медичних препаратів і передаємо її до системи ООН. Низка вакцин і спеціальних медичних препаратів, у тому числі ВІЛ-інфекція, інші спеціальні лікарські препарати будуть закуповуватися за схемою і моделлю через систему ООН, в тому числі ЮНІСЕФ, ВООЗ та інші міжнародні організації.

Щодо трансформації та модернізації мережі лікарень. До парламенту буде внесено два ключових закони – «Про державно-приватне партнерство» та «Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування». І ми декларуємо про те, що в Україні буде введено медичне страхування. Повноцінне медичне страхування.

В країні немає безкоштовної медицини, це брехня. 8%, до речі це цифра, яка відповідає повністю витратам на медицину в країнах-членах ЄС. 8% йде в повітря, до людей ці гроші не доходять. За все платять. Саме тому цих 8% бюджетних витрат на систему охорони здоров'я повинні отримати ефективне використання через прийняття закону України про медичне страхування.

Підвищення якості освіти в Україні. Закон України «Про вищу освіту» прийнятий, і зараз мова йде про реалізацію положень Закону «Про вищу освіту». Тут ми поставили декілька пунктів: перший - це нові правила акредитації та ліцензування; другий - це незалежна оцінка якості освіти.

Пригадуєте, була дискусія про те, що давайте позакриваємо ВУЗи. Ми пропонуємо по-іншому – давайте визначимо якість освіти в цих ВУЗах, і ті, які неякісні, відпадуть самі собою, а ті, які якісні, будуть давати не папірці, а реальні дипломи, і будуть давати можливість людям отримувати потім роботу в країні, а не ставати на біржу праці.

Третє, – що стосується державного замовлення. І в цьому році ми повинні повністю змінити систему державного замовлення для навчання у вищих навчальних закладах. Ринок праці і потреби української економіки повинні бути і будуть посередньо прив’язані до державного замовлення, яке фінансується з державного бюджету на навчання відповідних спеціалістів.

Що треба зробити і що не було зроблено? Це дошкільна, позашкільна, професійно-технічна і середня освіта. І тут Урядом буде внесено комплексний закон України про освіту, який повинен вирішити всі ці нагальні питання.

Щодо фінансування науки. Науку фінансуємо, тільки в результаті з'являється стоси паперу,  а не наукові праці. Так, на превеликий жаль, і за історію незалежної України в нас немає жодного Нобелевського лауреату.

Саме для цього уряд вносить новий закон про наукову і науково-технічну діяльність. Не кількість, а якість. Можливо, нам треба профінансувати одну розробку, але про цю розробку буде говорити весь світ, і вона буде визнана світом, а не фінансувати заробітні плати і комунальні послуги в сотнях науково-дослідних інститутів, які, на жаль, нічого не досліджують, а в більшості своїй витрачають бюджетні кошти.

Нова культурна політика, яка вкрай важлива зараз. За останні 9 місяців ми стали не територією, а державою, і не просто людьми, а нацією. А держава і нація має свою культуру і творить свою історію.

Саме тому урядом пропонується три блоки – ключові блоки в новій культурній політиці. Це стратегії української гуманітарної політики, яка буде прийнята урядом і реалізовуватися. Це підтримка українського культурного продукту. Погляньте на фільм «Поводир». Його потрібно просто подивитися і це найкраща відповідь на те, що таке українська культура і що таке українське кіно. Тому дія і реальність – це наші завдання в культурі.

Також ми об`єктивно розуміємо, що бюджетних коштів не вистачає на культуру. І тому потрібно підтримувати українську культуру, в тому числі і меценатами. А то я часто-густо дивлюся, що наші меценати по закордонах їздять – так тут є чим займатися, є кого підтримувати в Україні (підтримувати українське кіно, українське телебачення, українську книгу, українську газету) і Україна буде цьому аплодувати, і світ буде цьому аплодувати. За своє потрібно спочатку боротися, потім будемо боротися за чуже.

Політика молоді і спорту – тут, звичайно, нам необхідно готуватися до Олімпійських ігор, тому що у нас, як правило ми виграємо медалі не завдяки, а всупереч. В цей раз потрібно завдяки.

Відродження національно-патріотичного виховання – це завдання не тільки Міністерства молоді і спорту, але і Міністерства освіти, введення окремого курсу – національного патріотичного виховання в школах, дошкільних закладах і серед молоді в цілому, і ухвалення концепції – загальної концепції, державної концепції молодіжної політики.

Тепер стосовно наших міжнародних донорів. У нас була дискусія, чи потрібен план Маршалла для України. Я думаю, що потрібен план України для світу. Нам самим важко справитися. Важко, коли у вас на кордоні озброєна до зубів ядерна держава, яка здійснює військову агресію і яка хоче воювати, а не хоче миру. При цьому, ми все рівно сподіваємося на мир і будемо робити все для того, щоб в Україні був мир.

Але, щоб нам вийти з цієї вкрай складної ситуації, нам потрібна міжнародна фінансова допомога.

Перше завдання – це звичайно програма з МВФ. Перших два транші були отримані Україною тільки тому, що всі зобов’язання щодо реформ Україна виконала. А то заїздили слово «реформа». Окремих реформаторів запитай, що таке реформи, так вони дві помилки в слові «реформи» зроблять.

Тому наше завдання зараз тактичне – це підписання і продовження співпраці з МВФ, але цього не вистачає. Саме тому друге завдання – це міжнародна донорська конференція для України і затвердження на цій міжнародній донорській конференції плану відновлення України. Ми не просимо грошей, ми не скиглимо, ми кажемо: ми партнери. Якщо ми партнери, то допоможіть нам і ця допомога буде мати двосторонній характер. З одному боку, це фінансова стабілізація України, це відродження України і введення її до європейського ціннісного простору. З іншого боку, Україна – це велика і сильна держава, це об’єкт для інвестицій. І тому ми пропонуємо нашим міжнародним партнерам скликати міжнародну донорську конференцію: це країни Великої сімки, це МВФ, Світовий банк, IBRD, Європейський інвестиційний банк, інші міжнародні фінансові інституції, США як наш ключовий партнер. Разом прийняти план відновлення і спільними зусиллями зробити український успіх, який повинен стати успіхом всього цивілізованого світу. Успіх України – це найкраща відповідь Путіну.

Власне кажучи, це є наш план дій. Це не програма діяльності, це програма дій, дій всієї країни. Я звертаюсь, в першу чергу, до українців. Хочеться, щоб все було дуже швидко, хочеться, щоб була чарівна паличка, хочеться, щоб були прості рішення, але в житті по-іншому. Тому кропітка робота кожен на своєму місці, кожен міністр має свою сферу відповідальності. Ми всі відповідальні перед народом України. Справився – пішли далі. Не справився – на його місце прийдуть інші. Тільки вперед і тільки до спільного успіху.

Очікую, що український парламент в четвер прийме Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Щиро сподіваюся на максимальну підтримку плану європейської України і європейського курсу для нас всіх.

Дякую ЗМІ за увагу. 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ