Наука

Минулої суботи по всій Україні випускники шкіл писали перші пробні тести. Майбутні абітурієнти мали можливість перевірити свої знання з української мови і літератури, біології, фізики, всесвітньої історії або іноземних мов (англійська, французька, німецька, іспанська). І хоч випробування було лише репетицією справжнього зовнішнього незалежного оцінювання, втім, проходило за найсуворішими правилами.  

Не так давно була дуже популярною пісня про те, що на Марсі будуть яблуні цвісти. На жаль, життя повернулося так, що не висадили їх не лише на далекій планеті, але й вирубали або занедбали в багатьох районах України . Тому в магазинах і на базарах — засилля імпортної плодоовочевої продукції. Споживання плодів і ягід у нас різко впало — до 30-38 кілограмів на одну особу в рік (30-45% раціональної норми). Що ж далі? Як зупинити кризу?  

На тлі гучних заяв про те, що людство входить в епоху дефіциту прісної води, і що саме вода, а не газ і нафта, може стати причиною війн на планеті в найближчі кілька десятиліть, звичайнісінький водяний кран у міській квартирі видається неабияким благом цивілізації, а заодно і предметом суперечки — пити чи не пити з-під нього воду. «Той факт, що в Україні фірми з реалізації фасованої артезіанської води успішно розвиваються останні два десятиліття, свідчить, що люди розуміють, що таке якісна вода, і готові за неї платити», — підкреслив в інтерв’ю «УК» Володимир Кобилянський — фахівець у сфері новітніх технологій водопідготовки та контролю якості води, керівник харківського Науково-дослідного центру водопостачання та якості води. 

Бажання швидко подорослішати в сучасних дітей, як я нещодавно  з’ясувала, спілкуючись із вихованцями Малої академії наук, полягає не лише в наслідуванні поведінки старших, недитячому зовнішньому вигляді і ревному захисті самостійності, а й в усвідомленні своїх можливостей і місця у суспільстві. Фаділа Блалі навчається в 10 класі однієї зі столичних гімназій. Спокійний голос, лагідні риси обличчя видають у ній добру людину. На перший погляд, звичайна дівчина. 

Найпопулярнішою, за версією міжнародного природничого тижневика, науковою новиною минулого року стало відкриття групи шведських вчених з Гетеборга: вакуум може випромінювати світло, якщо в нього в повній темряві помістити дзеркало або його аналог (в експерименті — пластину надпровідного квантового інтерферометра), від якого відображатимуться віртуальні фотони. Для цього потенційне джерело світла треба переміщати зі швидкістю, близькою до світлової.

На Тернопіллі визначали кращі навчальні заклади. Переможцем у номінації «Храм науки» серед вишів III-IV рівнів акредитації став Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ). Рівно 45 років тому цей ВНЗ розпочав свою діяльність з відділення столичного інституту. Крок за кроком він зростав, досягав успіхів, перетворювався у потужний осередок науки й освіти міжнародного рівня, в один з найпрестижніших навчальних закладів нашої країни.  Вже п’ять років має статус національного.  

Наука не класифікується за віковими категоріями — цю тезу почула від шанованого академіка, коли при ньому вжили термін «студентська». А в її правильності переконуюся щоразу, знайомлячись із досягненнями юних талантів з Малої академії наук. Ну не можна їхні винаходи назвати дитячими!  Адже більшість із них створена для того, щоб полегшити життя нам, дорослим.

Сьогодні — 90-річчя державної гідрометеорологічної служби України. Привітавши з цим ювілеєм директора Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимира Осадчого, «Урядовий кур’єр» найперше поцікавився, а хто ще, крім колективу закладу, який він очолює, причетний у нашій країні до цього свята?   

Не секрет, що українські університети прагнуть потрапити до світових рейтингів. У цьому контексті згадується найперша мова міжнаціонального спілкування – мова науки. Саме вона в усі часи об’єднувала представників різних народів для спільної діяльності в ім’я розвитку.  

Виповнилося 80 років із часу заснування Глухівського інституту луб’яних культур та фітофармацевтичної сировини, що працює під егідою Національної академії аграрних наук України.  

Перший падолист і перекличка диких гусей, що вже потягнулися до вирію, жовтизна ясенів, багрянець на кленах і розсипи золотих монет біля сестер-берізок нагадали: 2011-й вийшов на фінішну пряму. Це — найкращий час, коли можна оглянутися на зроблене і спланувати майбутнє.  

Ініціатором створення такого першого в Україні найсучаснішого центру високих технологій виступив колектив науково-виробничого концерну «Наука», та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». На переконання українських і російських учених, відкриття такого центру у Києві значно підвищить можливість серійного виробництва та здешевлення (за рахунок сучасної діагностики) продукції наноелектроніки, а також допоможе створенню нових технологій.