— В Україні у плановому режимі відбуваються фінансування та виплата державних соціальних допомог та пенсій. У березні потреба на фінансування пенсій становить 21,4 мільярда гривень. На 11 березня профінансовано 47% потреби, тобто 10,133 мільярда гривень. Люди планово отримуватимуть гроші через пошту і банк. Щодо державної допомоги сім’ям з дітьми, нині профінансовано перший транш у 3,4 мільярда гривень за потреби на місяць 3,9 мільярда гривень. Якщо ще будуть з’являтися нові діти або родини-пільговики, які не встигнуть вчасно отримати гроші, то після 20 березня складатимуться нові списки, і виплати будуть обов’язково профінансовані до кінця місяця, кошти на це є, — розповіла на брифінгу міністр соціальної політики Людмила Денісова.
Пенсії
Нині в Україні проживають 13,5 мільйона пенсіонерів, яких, звісно, цікавить відповідь на запитання, як відобразиться на пенсійних виплатах зростання прожиткового мінімуму з 1 грудня 2013 року. На цьому та інших питаннях зосередила увагу заступник голови правління Пенсійного фонду Валентина Никитенко під час зустрічі із журналістами. Перед тим вона поінформувала, що за 10 місяців цього року до бюджету ПФ з усіх джерел надійшло майже 206 мільярдів гривень, що на 23,8 мільярда більше порівняно з цим самим торішнім періодом. Середній розмір пенсії в Україні на сьогодні становить 1484 гривні. Необхідна щомісячна сума на виплату пенсій нині — понад 20 мільярдів гривень.
Передбачену держбюджетом-2013 матеріальну допомогу ветеранам, малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми та дітьми-інвалідами виплачуватимуть у повному обсязі. Своєчасно гроші отримуватимуть і пенсіонери. На цьому під час відеоконференції в Кабміні наголосив заступник міністра фінансів Сергій Рибак. Він нагадав, що цього року одноразова допомога при народженні першої дитини досягне майже 31 тисячі гривень, другої — 62, третьої — 124. Порівняно з 2012-м, у 2,6 раза (до 650 мільйонів гривень) виросли субвенції на забезпечення грошима сімей з інвалідами 1—2 груп внаслідок психічного розладу, а для ветеранів передбачено виплати в обсязі 300 мільйонів. Уряд щороку поліпшує соціальні стандарти, зауважив чиновник. Так, закладене в держбюджеті-2013 зростання прожиткового мінімуму (6,9%) в 1,5 раза перевищує показник інфляції (4,8%).
Нині, коли в більшості країн земної кулі людей діймає криза, кожен працюючий громадянин хотів би, аби його заробітна плата не так швидко танула в гаманці, а все ж зростала. Вітчизняні науковці впевнені, що такі можливості в Україні є як щодо збільшення заробітної плати в реальному секторі економіки, так і в бюджетній сфері. Безумовно, йдеться і про позитивні зміни у пенсійному забезпеченні. Про це «УК» розповів академік Академії економічних наук України, заслужений працівник соціальної сфери Микола ШАПОВАЛ.
У зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму органами Пенсійного фонду здійснено перерахунки складових пенсійних виплат, які визначаються від розміру прожиткового мінімуму: мінімальний розмір пенсії, доплата за понаднормовий стаж, мінімальна пенсійна виплата, підвищення ветеранам війни, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інші доплати і надбавки. Закон «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року встановив прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 894 грн.
Я пропрацював на Рівненській АЕС із 1979 до 2008 року. З 1980-го працював за Списком №1. У 2008 році пішов на пенсію за віком. Та коли мені нараховували пенсію, чомусь зарахували роботу за Списком №1 лише до 2006 року. А як же ще два роки? Адже працював на тому ж підприємстві і виконував ту саму роботу. Звертався з цим питанням до місцевого відділення Пенсійного фонду. Та його працівники кажуть, що все мені нарахували правильно. А ось на підставі чого вони так вирішили — не пояснюють. Тож хочу зрозуміти, чи то я неправильно рахую, чи то мене намагаються ввести в оману. Іван ІВАНЦІВ, м. Кузнецовськ Рівненської обл.
Пенсійний закон, який набрав чинності 1 жовтня цього року, торкнеться і наукових та науково-педагогічних працівників, яким призначатиметься пенсія вже за новими нормами. Про них ми попросили розповісти заступника директора департаменту — начальника відділу спеціальних пенсій Пенсійного фонду України Олену ОХРІМЕНКО.
Існують речі, які за суттю, здавалося б, однозначні й зовсім не потребують будь-якого додаткового роз’яснення або уточнення. Але в тому-то й річ, що — «здавалося б»... За першої ж спроби заглибитися в предмет стає зрозуміло, що далеко не все так просто й однозначно. Чудовий приклад цього — колізії, які струшують останнім часом усю країну у зв’язку з протестними виступами ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і тих, хто постраждав внаслідок цієї аварії. Щоб унести ясність принаймні в основні з цілої низки непростих питань щодо пенсійного забезпечення ліквідаторів та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ми звернулися до людини, яка володіє всією повнотою інформації в цій галузі, — голови правління Пенсійного фонду України Бориса Зайчука.
Аварія на Чорнобильській АЕС великої шкоди завдала вітчизняній економіці. Та навіть за таких непростих умов уряд знаходить можливості, аби максимально допомогти тим, хто ціною свого життя й здоров’я здобував перемогу у боротьбі з атомом. Зокрема, Кабмін та Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України» підписали Меморандум щодо спільних дій з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ми продовжуємо ознайомлювати читачів з новим пенсійним законодавством. Цього разу поговоримо про державних службовців, народних депутатів, прокурорів, суддів та інших працівників, які виходитимуть на пенсію за спеціальними законами після 1 жовтня цього року.
В одному з номерів «УК» ми повідомляли про поступове підвищення пенсійного віку для жінок — з 55 до 60 років щороку на шість місяців. Тепер редакція попросила директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Миколу Шамбіра прокоментувати інші норми нового пенсійного закону № 3668.
Пенсійна реформа, яку тривалий час обговорювали у суспільстві, почне діяти з 1 жовтня цього року. Новий закон містить чимало змін, які торкнуться людей, котрі виходитимуть на заслужений відпочинок за новою пенсійною системою. Ці зміни редакція попросила прокоментувати директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Миколу Шамбіра. Одне з найбільш дискусійних нововведень — підвищення пенсійного віку для жінок, зазначив Микола Іванович.