Прошу слова

Вісім десятиліть тому розпочалися сталінські репресії, у яких постраждали сотні тисяч людей. Про ті жахливі часи не варто забувати. І виконання указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937—1938 років» покликане донести до сучасників інформацію про страхіття минулого. 

«Немає щастя без свободи, свободи без самоврядування, самоврядування — без конституційності, конституційності — без моралі, й жодного з цих великих благ — без сталості і ладу», — вважав один із найвизначніших вчених-конституалістів Клінтон Росистор. Озвучена ним формула є універсальною для всіх демократичних країн, хоча важко не звернути увагу, що у ній Конституція ставиться у підпорядкування моралі, а не навпаки. 

Створення штучного положення поза грою у футболі дуже часто стає рятівною тактикою для команд, які обороняються. Та досягається це тільки завдяки злагодженим і синхронним діям захисників, після яких нападники опиняються у пастці, тобто поза грою.  

У вересні 2017 року юридична громадськість вшановуватиме 90-ті роковини з дня смерті видатного юриста Анатолія Коні. Його першу роботу «Про право необхідної оборони» написано ще в студентські роки, проте вона й нині актуальна для суспільства і держави. 

Ще за півмісяця до того, як президент РФ Володимир Путін під час візиту до Франції намагався безсоромно привласнити походження королеви Анни, українські студенти взяли участь у святкуванні Дня Анни Ярославни у Санлісі — містечку, де розташовані могила нашої видатної землячки та пам’ятник їй. Між іншим, скульптуру французької королеви привезли не з Москви. Пам’ятник містечку подарувала ще у 2005 році Україна. І, звісно, Путін зі своєю заявою вискочив як Пилип з конопель. 

Дозвольте про особисте, але з вдячністю журналістам, які були і залишаються взірцем. …Стою на подвір’ї батьківської хати. Мимоволі з надією зупиняю погляд на тому місці, де майже 70 років щодня (крім понеділка) листоноша залишала газети. Немає батьків, немає й преси. Але пам’ять, спасибі їй, повертає до газет, які несли в оселю новини і вивели мене на життєвий шлях. 

У квітні 2017 року на Донбасі загинуло 47 українських вояків. З початку ж війни на сході України були вбито майже 10 тисяч українців. З них 2652 військовослужбовці. Про це заявив на ІІ Українському форумі з оборони та безпеки заступник міністра оборони України Ігор Павловський. 

Пізній вечір був темним, немов наміри трьох кремезних типів, які безцеремонно заступили мені дорогу буквально за кільканадцять метрів від під’їзду принишклої багатоповерхівки. — Цигарку маєш? — похмуро і водночас зловтішно поцікавився похмурий голос. «Коли ви вже накуритеся?» — сумно подумав і почав прощатися із вмістом гаманця і кишень, годинником, мобільним телефоном, а також, можливо, з недавно вставленими зубами. Та події раптом почали розвиватися інакше. 

«Завжди повертався зі столиці з таким, знаєте, відчуттям розчарування», — зізнався днями Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, згадуючи свій період вінницького головування. Такі емоції навіювала, звісно, прірва між можливостями місцевих громад і столичними масштабами. Нині очільник уряду найпалкіший прихильник і обстоювач децентралізації в країні. 

Те, про необхідність чого так довго говорили, сталося: подорожувати Європою можемо без віз. Якщо, звісно, є біометричний паспорт. Оскільки ж серця в нас гарячі (он як гаряче й широко святкуємо!), то голови, поза сумнівом, маємо тримати в холоді. Європа ж бо до нас тільки придивляється. До того ж, єврочиновники завбачливо напрацювали механізм призупинення безвізу. 

На тлі всеукраїнської ейфорії з нагоди запровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу дедалі у глибшу тінь часових нашарувань відходять наші нагальні проблеми, з якими стикаємося щодня. Звичайно, всі пишаємося, що Київ — столиця однієї з європейських країн, яку нині вважають фактично рівною серед рівних у «сім’ї вольній, новій». Тут завжди пам’ятатимуть боротьбу за кращу долю, цивілізоване майбутнє, повагу до людської гідності… 

ЗМІ обґрунтовано порушують проблему збирання, транспортування, сортування й переробки сміття в містах і селах. Свого часу Тернопільська міська рада досягла домовленості з однією з австрійських фірм щодо будівництва сміттєпереробного заводу на базі колишнього комбайнового. Та втілити заплановане тоді не вдалося через кон’юнктурність керівництва. З тієї самої причини не змогли реалізувати задум будівництва такого виробництва, яким мали зайнятися шведи, і скористатися інвестиціями для цієї мети однієї з італійських фірм. Як показує досвід, найкращий стимул для інвесторів, що мають намір вкладати кошти у сміттєпереробні заводи, — надання можливості пільгового кредитування й податкових канікул терміном на 3—5 років, прозорий спрощений механізм отримання дозвільних документів. На державному рівні потрібно створювати сприятливий клімат і заохочувати бізнес до інвестування сучасних технологій з переробки та утилізації відходів.