Цього року активна громада Олександро-Калинового вперше подала заявку на участь у всеукраїнському проекті «Неймовірні села України — 2017», який проводило інтернет-видання agroportal.ua. Цей населений пункт відразу потрапив до півфіналу. Тобто донеччани пробилися до першої двадцятки претендентів з понад 300 учасників конкурсу. Звісно, конкурувати із знаковими селами, як Великі Сорочинці, Петриківка чи карпатськими населеними пунктами представникам Донеччини поки що складно. Та навіть підсумкове 13-те місце вважають успіхом. Тим більш, що громада отримала ще й спеціальну премію від Посольства Франції в Україні обсягом 50 тисяч гривень за вагомий внесок у збереження довкілля і біологічного різноманіття. Ці кошти вирішили використати для створення у музеї села окремих кімнат флори, фауни і геології.
Самоврядування
Якщо живеш у невеликому населеному пункті, як от я — в селищі міського типу Калинівка, що в Броварському районі Київщини, то особливих проблем наприклад із пошуком садочка, школи і гуртків немає. Щоправда, як і великого вибору. Але зараз не про це.
Уже давненько в робочому блокноті записав: «Відвідати село Берестівець». Та якось не випадало нагоди. Однак недавно задумане таки здійснилося. І, скажу щиро, я й досі під враженням побаченого й почутого, а фраза «Тут хочеться жити», кинута кимось із берестівчан, змушує змінити погляд на сучасне село. Чим же воно знамените?
На Черкащині відбувся регіональний форум «Залучення ресурсів для розвитку територіальних громад», який зібрав майже 200 лідерів успішних територіальних громад з різних куточків України та експертів регіонального розвитку. Його учасники обмінялися досвідом, обговорили принципи розвитку комунального господарства громад у межах децентралізації, використання коштів міжнародних фондів і державних програм для реалізації проектів, які стимулюватимуть розвиток громад, а також актуальні тенденції залучення зовнішнього фінансування на реалізацію проектів розвитку громад і проблеми, з якими стикаються новостворені ОТГ.
У невеликому місті Бар вулиця Григоровичів-Барських виблискує на сонці свіжим асфальтом, а обабіч неї — тротуар із сучасної плитки. Таких змін, які створюють зручності жителям, останнім часом тут сталося чимало. І це природно, адже бюджет зріс у рази. Тож змінюється на краще життя громади і закладається перспектива комплексного розвитку території на наступні роки.
Для віддалених сіл об’єднання з містом — районним центром згубне, вважають у Чмирівці. А ось створення об’єднаної територіальної громади дає змогу взятися за розв’язання найбільш нагальних проблем і навіть планувати майбутні доходи.
У процесі децентралізації вибудовується якісно новий рівень довіри і відповідальності між людиною, громадою та державою. Змінюватися непросто, але між учасниками державотворення є діалог. Отже, з часом буде очікуваний результат.
У Запорізькій області активно створюють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. За інформацією в.о. директора департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної держадміністрації Віталія Литвиненка, ОСББ вже діють у 29% житлофонду. Загалом у регіоні функціонують 1381 ОСББ, що об’єднують 1507 житлових будинків. Цікаво, що в сільській місцевості люди об’єднуються навіть активніше, ніж у великих містах. Про це свідчать статистичні дані. Найбільше об’єднань співвласників створено в Запоріжжі (853), Бердянську (212), Мелітополі (78), Токмаку (62). А ось відсоткове співвідношення досить цікаве. У загальній кількості багатоквартирних будинків, де створено ОСББ, лідерами є Веселівський район, де об’єднаннями охоплено 100% житлового фону, і Більмацький — там ОСББ охоплює 56% будинків. Це найбільша кількість створених протягом року ОСББ в області після набуття чинності Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Отже, в селі люди мобільніші щодо об’єднання.
Сарни, що на Рівненщині, зустрічає оновленим іміджем: це 30-тисячне місто не відрізнити від сучасних польських. Тут і новенькі вказівники вулиць українською та англійською, і фонтани, що не лише прикрашають, а й рятують від спеки, і новенькі дитячі майданчики, й конструкції-композиції з квітів. Ось, перед самісінькою міськрадою, неначе щойно приземлився яскравий великий метелик (до речі, саме так і називається композиція). А в сквері залізничників, що неподалік, милує око інша — «Палітра». І хоч з’явилися вони недавно, до обох уже протоптані доріжки: містяни й гості не втомлюються робити тут фото на пам’ять. Особливого шарму скверикам додають малі архітектурні форми — Ейфелева вежа чи, приміром, величезний велосипед як символ здорового способу життя.
Недавно в одному з віддалених від райцентру сіл Слов’янського району Донецької області виникла пожежа на території дитячого майданчика. Місцеві жителі вже подумки почали підраховувати збитки, адже було очевидно, що впоратися з вогнем зможуть тільки професійні пожежники з відповідною технікою, але ті зі Слов’янська прибудуть аж через годину. Яким же було здивування людей, коли через 10—15 хвилин почулося гучне завивання сирени і до місця загорання вулицями промчав червоно-білий пожежний автомобіль. А невдовзі стало відомо: улюблене місце відпочинку дітей і найближчі оселі врятувала пожежна команда Черкаської громади, що базується в однойменному населеному пункті. Саме такі мобільні підрозділи, куди входять місцеві жителі, вже створено і працюють ще у двох об’єднаних територіальних громадах Донеччини — Лиманській і Шахівській.
У журналістській практиці інколи доходиш висновку, що окреме питання, яке вивчаєш, — лише фрагмент набагато глобальнішої проблеми. Як це сталося, приміром, після звернення до редакції керівника ТОВ «ССМ і К» Юрія Марченка зі скаргою на неправомірні дії міської влади Тисмениці. Там він понад рік не може одержати згоди на затвердження проекту землеустрою для реконструкції та обслуговування викупленого ним виробничо-складського приміщення. І вважає, що перешкоди чинять через його прагнення працювати прозоро та небажання заохочувати окремих депутатів. Будівництво й експлуатація об’єкта сприяли б створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до місцевого та інших бюджетів, які не можуть похвалитися достатком.
Щоб ефективно використовувати основне джерело розвитку села та наповнення його бюджету — земельний ресурс, необхідно знати, які саме землі є на території та як їх використовувати з максимальною користю. Нині це має неабияке значення. Адже об’єднані територіальні громади, щоб ефективно розпоряджатися коштами на місцях, повинні насамперед їх мати. І розраховувати не лише на субвенції з бюджету, а й на власну комерційну жилку.