Про це повідомив під час відеоконференції у клубі Кабміну заступник міністра аграрної політики та продовольства Олександр Сень. Замість безлічі служб контролю, які відповідають за якість та безпеку харчових продуктів,  відтепер діятиме одна — Державна ветеринарна фітосанітарна служба, яку визначено єдиним уповноваженим органом  у цій системі.  

Термін придатності продуктів обмежений. Про цю просту істину ми, на жаль, забуваємо, переступаючи поріг супермаркету. Тому, купуючи харчі, звертаємо увагу на вартість, найменування виробника і навіть склад продукту, але тільки не на його термін придатності. Хоч саме від цього параметра залежить не те що корисність, а безпечність. Водночас експерти наголошують, що перед тим, як щось придбати, потрібно з’ясувати, як довго можна вживати, приміром, ковбасу чи тістечка.

Воду в Очакові на Миколаївщині подають за графіком. Вранці і ввечері. Так триває вже понад 20 років. Місцеві жителі звикли. І ще й радіють — тому, що останнім часом у вихідні вода буває «навіть» удень. На запитання журналіста «Урядового кур’єра»  — «Чи є у вас проблеми з водою?» — немолода жителька міста щиро відповідає: «Ні, жодних проблем, вода у нас двічі на день».  

У «Київводоканалі» зекономили 70 тонн пально-мастильних матеріалів, які мали б бути використані для машин, що виїжджають на аварійно-відновлювальні роботи, екскаваторів, кранів тощо. Однак це не означає, що транспорт «через раз» виїжджав на аварії. Навпаки — машини добирались до місць нештатних ситуацій навіть оперативніше, ніж раніше.  

Прямуючи на роботу, ми не очікуємо нічого поганого, однак ніхто з нас не захищений від біди. Причому не лише на потенційно високотравматичних виробництвах, якими на Житомирщині традиційно вважаються машинобудування, гірничодобувна та лісова галузі, будівництво та сільське господарство. Адже, як засвідчують дані Фонду соціального страхування від нещасних випадків, найнебезпечнішою на сьогодні в області стала… канцелярська робота, чи, точніше, невиробнича сфера, на яку останніми роками припадає майже п’ята частина всіх страхових випадків, у тому числі інколи навіть зі смертельними наслідками, тоді як на перераховані галузі припадає лише по 6-7% загального обсягу травматизму.  

Спілкуючись з такими підприємцями, важко повірити, що колись вони перебували на обліку як безробітні і їх охоплювали тривога і страх. Адже залишитися без роботи означало опинитися  перед складною життєвою задачею з багатьма невідомими. На щастя, поряд були спеціалісти служби зайнятості, які допомагали в той скрутний час вистояти перед труднощами і зрештою стати переможцем у такому складному протистоянні.  

Педагогічний колектив ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей» усвідомлює, що нині в розвитку навчального закладу особливу роль відіграє соціальне партнерство, тобто нова система взаємодії ПТНЗ і роботодавців в організації навчання і працевлаштування випускників. Прогнозування розвитку ліцею здійснюється з урахуванням розвитку економіки, вивчення та аналізу моніторингу ринку праці Житомирщини, України.  

Як розпізнати серед усього різноманіття якісний продукт — це питання сьогодні турбує більшість споживачів. Адже вибір товарів великий, проте вирізнити серед них якісний вкрай важко. Щоб полегшити вибір звичайним спо- живачам, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів і Укоопспілка розробили спеціальне інформаційне маркування для продуктів харчування вітчизняного виробництва.

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним. Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Новорічні й різдвяні свята залишилися позаду. Відтепер на українців чекає непростий період жорсткої економії. Адже більшість із нас напередодні витратилась на підготовку до зустрічі Нового року та Різдва. І якщо в грудні ми всі дружно очікували на передсвяткові знижки, то тепер ще більше сподіваємось на післясвятковий дисконт. Особливо це стосується продуктів харчування. Адже без чергової кофтинки можна прожити, а ось без їжі —навряд чи.