Українські господині знають: щоб святковий стіл був багатим на страви, запасайся продуктами заздалегідь. Інакше будеш змушений купувати їх значно дорожче. Особливо якщо затоварюватись на базарах чи ятках! Адже піднімаючи ціни на харчі, продавці розраховують на те, що людині нікуди подітись, тому вона заплатить стільки, скільки треба буде. 

Рівень працевлаштування громадян, які перебувають на обліку як пошукачі роботи, на Житомирщині становить 36,1%, що на 0,5% більше, ніж було на цю дату торік. Декому це, можливо, видасться незначним зрушенням, але насправді йдеться про долю щонайменше 115 осіб та їхніх сімей. А загалом завдяки службі зайнятості цього року знайшли роботу 24 379 жителів області.

Житлово-комунальне господарство країни продовжує перебувати в полі зору правоохоронців через рівень зловживань і корупції в цій сфері, який не спадає. За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ України, сума збитків, нанесених державі й населенню внаслідок численних оборудок усередині і навколо ЖКГ, виливається майже в 1 мільярд гривень. Уявляєте? І це у вічно дотаційній, вічно організаційно і технічно  відсталій галузі, яка, однак, безпосередньо торкається всіх нас…

Існують речі, які за суттю, здавалося б, однозначні й зовсім не потребують будь-якого додаткового роз’яснення або уточнення. Але в тому-то й річ, що — «здавалося б»...
За першої ж спроби заглибитися в предмет стає зрозуміло, що далеко не все так просто й однозначно. Чудовий приклад цього — колізії, які струшують останнім часом усю країну у зв’язку з протестними виступами ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і тих, хто постраждав внаслідок цієї аварії.
Щоб унести ясність принаймні в основні з цілої низки непростих питань щодо пенсійного забезпечення ліквідаторів та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ми звернулися до людини, яка володіє всією повнотою інформації в цій галузі, — голови правління Пенсійного фонду України Бориса Зайчука.

Аварія на Чорнобильській АЕС великої шкоди завдала   вітчизняній економіці. Та навіть за таких непростих умов уряд знаходить можливості, аби максимально допомогти тим, хто ціною свого життя й здоров’я здобував перемогу у боротьбі з атомом.
Зокрема, Кабмін та Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України» підписали Меморандум щодо спільних дій з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Мало який навчальний заклад сьогодні може похвалитися таким здобутком: кожен другий його випускник зайнятий на відкритому ринку праці. Особливо коли йдеться про установу такої надчутливої суспільної сфери як соціальна, котра напряму зачіпає інтереси людей з особливими потребами. А отже, якість підготовки його вихованців, потреба в робітничих професіях, які вони здобувають, солідний багаж одержаних знань і навичок робить їх конкурентоспроможними навіть у наші складні часи.  

Одне з головних завдань Мінрегіонбуду, за словами його очільника Анатолія Близнюка, — підвищення енергоефективності систем життєзабезпечення. Та як це зробити, якщо мережі старі й діряві, а стіни будинків не тримають тепла взагалі? Втім, у деяких містах за підтримки Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» уже знають, як зменшити споживання енергоресурсів у ЖКГ. Перший крок на шляху до ощадливості — складання муніципальних енергетичних планів (МЕП). Про те, навіщо потрібне таке планування, розмовляємо з директором Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Білом Такером та координатором Енергетичних Програм Проекту Олександром Ніколаєнком.

Днями в Київському палаці дітей та юнацтва відбулася національна всеукраїнська виставка «Освіта. Робота. Підприємництво». Відвідавши її, «Урядовий кур’єр» з’ясував, що українці залюбки їдуть навчатися й працювати за кордон, проте нехтують робітничими професіями, які пропонують вітчизняні підприємства. Натомість роботодавці охочих освоїти професію, наприклад, фрезерувальника готові навчати за власні кошти й платити достойну зарплату. Ось тільки молодь продовжує вступати на юридичні й економічні факультети, забуваючи, що таких спеціалістів на ринку праці забагато.

Киянка Галина Мусієнко в телефонній розмові з кореспондентом була стривожена тим, що може згодом не отримати соціальну допомогу. «Як проживемо з 2-річним сином?» — запитувала вона. Подібні дзвінки прозвучали й від інших матерів із різних регіонів. Щоб з’ясувати достовірність поширеної в пресі інформації, ми звернулися до Міністерства соціальної політики з проханням пояснити, кому  допомогу платитимуть, а в кого її заберуть.  

Кілька днів тому вранці звично взявся до гоління. Намиливши одну щоку, почув, що кран починає підозріло харчати. Не встиг і оком кліпнути, як тонесенька цівка води зовсім обірвалася. Довелося витирати рушником недоголене місце і чекати, доки оживе кран. Добре, що перерва виявилася не такою вже й тривалою – встиг і доголитися, і на ділову зустріч не запізнився.