Обнадійлива новина: в столиці від входу до станції метро «Житомирська» на кілька метрів перемістили кіоски. Одразу в цьому місці Київ став світлішим і чистішим.

На жаль, так не скрізь. Так звані малі архітектурні форми реп’яхами чіпляються у всіх недозволених місцях. Тим часом (о, яка несправедливість!) міжнародні експерти визнали Київ містом, де пустує найбільше офісних центрів. Погано дивились. Є, є в столиці бізнес-центр, з яким не зрівняється й сотня найвідоміших у світі. Не вірите? Гайда на зупинку метро «Героїв Дніпра». При виході потік пасажирів понесе вас повз вбиральню, позначену буквами «Ч» і «Ж». Якщо пощастить, зможете там отоваритись, а потім все життя з приємністю згадувати той момент.

 …Якось у Данії довелося побачити тамтешній сміттєзбірник біля одного з будинків. Це було щось схоже на ошатний сарайчик з кількома круглими отворами в стіні. Ніякого неприємного запаху — якщо не знаєш, що це таке, то й не здогадаєшся. Навіщо кілька отворів? Бо в одне «віконечко» люди кидають харчові відходи, в інше — старі газети, в третє — глянцеві журнали, в четверте — скляні пляшки… А пластикову тару мешканці будинку зносять у підвал. Люди давно звикли до такого роздільного збирання відходів і дисципліновано дотримуються правил. Подібне не дивує нікого у більшості зарубіжних країн.

У долині біля колишнього гостинця, що колись з’єднував древній Лучеськ і знамениту Олику, а далі вів подорожніх до Києва, розлого вмостилося скрашене сотнями фруктових дерев село. 

З усіх боків тулиться воно до типово української, збудованої з дерева ще 1885 р., Борисо-Глібської церкви. Невідомий архітектор спроектував її так, що кожна лінія, кожна деталь, здається, витягнулася до неба. І голубий колір, в який пофарбований храм, тільки підкреслює це устремління до чистоти і невидимого ззовні внутрішнього порядку. Як і ставки, що на самому денці долини органічно вписалися у пейзаж, і додали небесного кольору до зелені садів.

— Наші чистота і порядок, заасфальтовані дороги — найпереконливіші аргументи, що й у сільській місцевості життя  може бути іншим, красивим і по-сучасному зручним, — усміхнулася секретар сільської ради Галина Назарчук. — Такий Романів, добре знане на Волині село в Луцькому районі.

Прозвучали останні шкільні дзвінки, у вишах скінчилася пора заліків та екзаменів, і для молоді настали довгоочікувані літні канікули. Здавалося б, радій та відпочивай на повну, однак ейфорія свободи від щоденного навчання швидко минає. Натомість приходить запитання: чим зайнятися і що робити? 

Пенсійна реформа залишається найголовнішою соціальною подією, яку переживає наше суспільство з початку 2004 року, коли в Україні набрали чинності два закони з пенсійної реформи: щодо державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення. За цей час середній розмір пенсій зріс з 172,2 грн станом на 1 січня 2004 р. до 1151,9 грн станом на 1 січня 2011 р., або у номінальному вимірі у 6,7 раза. 

— Повезіть мене в «Корчагінець»…

— А мене — в «Росинку» або в «Агатівку»!

Так просили діти, що проживають у шести північних — чорнобильських районах Рівненщини, кілька років тому. Усе це — назви дитячих санаторно-оздоровчих комплексів, які розташовані в мальовничих місцях на «чистій» території області. Пріоритетом для Рівненщини є саме оздоровлення чорнобильців: 380 тис. жителів мають статус постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, 115 тис. із них — діти. Відтак законодавство гарантує їм не лише літнє, а й цілорічне оздоровлення.
 

 Проект «Зимова агрошкола» був започаткований з легкої руки тодішнього голови Волинської ОДА, а нині міського голови обласного центру Миколи Романюка та директора обласного центру зайнятості Раїси Кучмук. Час показав, що ідея виявилася життєздатною.

Після прийняття Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» органам Пенсійного фонду поступово вдалося отримати певні результати.

І якщо перші місяці практичного впровадження нової системи збору коштів на соціальне страхування були дуже складними, то до початку літа ситуація змінилася на краще. « Чи означає це, що платники призвичаїлися до єдиного внеску?» — запитую заступника голови правління Пенсійного фонду України Валентина Короневського.

Турбота про соціальний захист працівників повертається. Щоправда, переважно це властиво великим компаніям, у яких соціальну відповідальність обрали одним із пріоритетних напрямків. 45 млн грн вирішили витратити цього року у ДК «Укргазвидобування»  на оздоровлення 7,5 тис. своїх працівників та їхніх  дітей. 

За останні тижні, починаючи з 20 травня, заводчанам було виплачено понад 70 млн грн. Ця сума, як розповів голова профспілкового комітету підприємства Михайло Погорєлов, повністю покрила весь борг по зарплаті за останніх шість місяців. Кошти, за словами голови профспілки, були отримані завдяки наданим кредитам і продажу ресурсів підприємства. Пізніше з працівниками заводу, як і обіцяло його керівництво, почали розраховуватися за травень. Тож сьогодні борги по зарплаті на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, яке входило до п’ятірки найбільших заводів-боржників області, повністю ліквідовані.