Попри вихідний, на корпункті «УК» в Рівному лунала настирлива міжміська. У трубці — приглушений і спантеличений голос рівнянина Сергія Кобилінського, якого знаю вже не перший рік:  

— Телефоную з київської лікарні «швидкої допомоги». Потрапив сюди, як кажуть, не з власної волі. Просто не розрахував свого життєвого ресурсу: в Інституті Амосова моя черга на чергову, вже четверту, операцію — 25 січня наступного року.

«Ббігають щурі, водопровідні труби геть заржавіли і течуть. Треба ремонтувати, а нам кажуть, що треба чекати. Скільки можна? Не хочемо чекати! За тридцять років так нічого й не дочекалися, куди йдуть наші гроші!?».   

Правоохоронці таки одягнули наручники на Доктора Пі, чиїми «феноменальними» здібностями та «лікарським талантом» упродовж двадцяти років захоплювалася вся Україна. Розвіяти міф про його унікальний талант вдалося журналістам з львівської газети «Експрес». Утім, саме з легкої руки працівників ЗМІ свого часу цей спритник і  розпочав сходження на Олімп.  

Навчання в Києві студента, якому судилося стати корифеєм не лише російської науки, донині трактується біографами видатного мислителя як малозначущий факт. Мовляв, жадібний до знань юнак «у Києво-Могилянському колегіумі знайшов лише порожні словопріння», через що невдовзі вимушений був повернутися до Московської слов’яно-греко-латинської академії.  

Я —  багатодітна мати, виховую восьмеро дітей. Від першого чоловіка в мене троє дітей. Розписані ми не були, тож в органах соцзахисту щодо цих дітей я вважаюся матір’ю-одиначкою. Нині живу з другим чоловіком. Від нього маю п’ятеро дітей. Але ми також офіційно шлюбу не брали. Проте визнати мене матір’ю-одиначкою щодо цих п’яти дітей органи соцзахисту відмовилися. Чи мають вони на це законне право, адже всі діти записані на моє прізвище?

Наталя ДЗЮБЕНКО,
м. Київ

Я — військовий пенсіонер. Маю статус інваліда ІІ групи, який отримав захворювання під час проходження військової служби, та ветерана військової служби.

Згідно зі ст. 6 Закону «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист» ветерани військової служби мають право на безоплатний проїзд (туди і назад) у межах України один раз на рік залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого та пасажирського потяга або водним чи автомобільним транспортом міжміського сполучення для лікування та відпочинку. А як інвалід ІІ групи, який отримав захворювання під час проходження військової служби, я маю право на отримання безоплатної санаторної путівки.

З 1 квітня 2011 року, за моїм зверненням до Управління Пенсійного фонду в  Харківській області, мені перерахували пенсію за віком.

Тому в мене виникло запитання, чи зберігається при цьому моя пільга на безоплатний проїзд як ветерана військової служби та як інваліда ІІ групи військової служби  на отримання безоплатної путівки?

Раніше ці пільги я отримував по лінії Міністерства оборони через Харківський облвійськкомат.

Євген ЗАМУЛА,
м. Харків

Хочу дізнатися, на які пільги має право мій син? Адже отримує пенсію у 960 гривень і ледь виживає. Заздалегідь вдячна за відповідь.

Валентина ІВАЩЕНКО,
м. Коростень Житомирської обл.

 Зібравшись нашою веселою компанією, вирушили на стадіон. Проте вже біля кас столичного Палацу спорту (свої «Олімпійський» ще не обладнав) зрозуміли, що потрапити на футбол буде не так вже й легко. Квитків на матч уже не було… Хоч ні, вони були, та за 600 гривень! 

Виявляється, тіні не зникають удосвіта з третіми півнями. Просто вони одягають маски, сіре невиразне вбрання, намагаються розчинитися  серед юрби, щоб таким робом продовжувати творити негідне й неправедне.  

...За словами свідків, це було жахливе видовище. Щойно працівники бригади, задіяної на спорудженні одного з об’єктів першого енергоблоку Ленінградської АЕС-2, залишили будмайданчик, ідучи на обідню перерву, як величезна металева стіна-сітка заввишки з майже триповерховий будинок та вагою у понад тисячу тонн зі скреготом рухнула на землю. На щастя, ніхто не постраждав.