ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ

Верховна Рада врегулює статус службовця органу місцевого самоврядування

Щодня десятки тисяч наших співгромадян з тими чи тими проблемами звертаються до найближчої до людей влади — сільських, селищних та міських рад. Причиною звернення може бути неякісна робота комунальників, необхідність отримати якусь довідку, потреба з’ясувати схему руху транспорту, участь у діяльності органу самоорганізації населення, бізнесові справи тощо.

Під час таких візитів, безпосереднього спілкування ми й даємо оцінку діяльності тих, кого громада наймає собі на службу, і кому вона платить зі своїх статків заробітну плату. Загалом у країні нині нараховується понад 100 тисяч посадових осіб місцевого самоврядування, діяльність яких до цього часу регулювалася відповідним законом.

Компетентність посадових осіб місцевої влади громадяни перевіряють під час особистих прийомів, як-от у селі Вишенському Білгородського району АР Крим, де днями на запитання людей відповідала начальник районного відділу юстиції Олена Темпер (ліворуч). Фото з сайту minjust.crimea.ua

Багато хто з них бездоганно виконував свої службові обов’язки, хоча, звісно, ця робота вимагає особливого такту, вміння толерантно вести розмову, аргументовано переконувати відвідувачів, вчасно забезпечувати надання допомоги передусім представникам соціально вразливих прошарків громадян. Та, на жаль, трапляються серед загалу і необов’язкові працівники, ті, хто поводиться з людьми зверхньо, а що гірше, не чистий на руку. І часто-густо така погана вівця завдає недоброї слави всій системі.

Підвищенню професійності та ефективності апаратів вітчизняних місцевих рад покликаний новий закон «Про службу в органах місцевого самоврядування», проект якого уряд щойно подав до Верховної Ради.

Як пояснили в Мін’юсті (а саме тут готували згаданий законопроект), необхідність ухвалення такого акта викликана адміністративною реформою, одним із напрямків якої є оптимізація управлінської діяльності та реформування системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування.

Нагальною стала проблема оновлення методологічного і регулятивного фундаменту правового забезпечення служби в органах місцевого самоврядування, що, на думку розробників, забезпечить їхню ефективну діяльність та надання якісних послуг громадянам.

Після ухвалення парламентом та підписання главою держави 10 січня цього року нового Закону «Про державну службу» виникла необхідність оптимально адаптувати до його концептуальних підходів і основи служби в органах місцевого самоврядування. Йдеться передусім про умови вступу на цю службу, порядок її проходження та припинення, правовий статус службовців, засади їхнього соціального та правового захисту.

Відповідні положення законопроекту містять нові підходи до таких питань, як статус службовця органу місцевого самоврядування, вводять в дію прозорі механізми прийняття на службу та запобігання корупції, забезпечують створення політично нейтрального інституту служби, враховують проблеми підвищення рівня соціального та матеріального захисту службовців.

Представники загальноукраїнських асоціацій місцевого самоврядування, з якими розробники погоджували згаданий проект, вважають, що заслуговує на увагу намагання авторів чітко визначити межі застосування законодавства про державну службу та про місцеве самоврядування, а також визначення таких понять, як «виборна посада служби в органах місцевого самоврядування», «адміністративна посада служби в органах місцевого самоврядування». Вдаліше передає природу діяльності і заміна узвичаєного нині терміну «посадова особа місцевого самоврядування» на «службовець органу місцевого самоврядування».

Проектом закону запропоновано нову кваліфікацію посад служби в органах місцевого самоврядування: передбачається, що вони поділятимуться на групи та підгрупи у межах класифікації посад державної служби (за винятком посад групи ІV). Автори наголошують на необхідності встановлення десяти рангів (на державній службі їх дев’ять). 10-й ранг законопроект відводить службовцям виконавчих органів сільських та селищних рад.

Розробники завважують, що дія норм Закону «Про державну службу» та законодавства про працю поширюється на службовців органів місцевого самоврядування у частині відносин, не врегульованих проектом репрезентованого закону. Зазначене стосується питань оформлення результатів конкурсу та проведення повторного конкурсу (за необхідності); проведення випробування при призначенні на посади; оформленні правил внутрішнього службового розпорядку; оцінювання результатів службової діяльності та підвищення рівня професійної компетентності службовця; підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування; підстав для притягнення службовця до дисциплінарної відповідальності та видів дисциплінарних проступків і дисциплінарних стягнень тощо.

У Пояснювальній записці до проекту закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» зазначено, що реалізація його положень потребуватиме додаткових фінансових витрат із місцевих бюджетів пропорційно до витрат, необхідних для реалізації вже ухваленого Закону «Про державну службу». Впровадження в дію цього законодавчого акта передбачається в 2015 році.

Проект пройшов антикорупційну перевірку: за словами його розробників, в ньому відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Погоджено його і зі Спільним представницьким органом всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні.

Чи сприятиме (у разі прийняття!) закон «Про службу в органах місцевого самоврядування» комплексному реформуванню управління на місцях та створенню професійної, політично нейтральної та ефективної служби в радах усіх рівнів, покаже час. Принаймні, за нашими джерелами, Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування не має наміру класти цей законопроект у довгу шухляду. Члени комітету візьмуть його в роботу одразу після закінчення парламентських канікул.

ДОВІДКА «УК»

Чинний Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування був ухвалений  7 черв?ня 2001 р. Він розглядав  таку службу як професійну, на постійній основі діяльність громадян, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих їй законом. Складався з семи розділів і 24-х статей. До цього  законодавчого акта неодноразово вносилися зміни.