Сєверодонецьк став третім з міст сходу України, де творча група на чолі з письменником Юрієм Андруховичем представила мультимедійний колаж «Безкінечна подорож, або Енеїда». Загалом у турі шість зупинок, останнім його приймає Маріуполь.
Суспільство
Сьогодні багато українців замислюються: як захистити себе і власну сім’ю. Адже рівень злочинності стрімко зріс, а реформована правоохоронна система поки що не може похвалитися значними успіхами. Тож громадяни все частіше поглядають у бік магазинів зброї, яток на ринках, інтернет-сайтів, де виблискують сучасні її зразки. Та на практиці виявляється, що не завжди зброя може захистити, а інколи здатна й нашкодити людині. Як же не потрапити в неприємну ситуацію?
У фойє Вінницького обласного краєзнавчого музею стоїть скелет мамонта. Коли дивлюся на нього, то мимоволі виникає думка: хто кому прислужився? Коли ти, мамонте, був, то люди бігали за тобою, а праця і здоровий спосіб життя були в одній долоні. Коли тебе не стало, люди бігають одне за одним. Якщо настає відлига, вони біжать за своїм щастям. А в період, коли ніхто ліній на мапі не ламає, вони (ніби відтоді змінилася природа людини) починають такий диспут. Селянин прокинувся — треба дати їсти курям, гусям, а може, ще він утримує свиней і корову. Поратися біля худоби — це неабияка зарядка. Поснідав — знову спорт, уже на городі. А городяни, щоб бути у формі, тягають залізяччя у спортзалі. То що природно?
На це запитання відповідають малюнки та інтерв’ю, які можна побачити й почути на виставці «О.Ч.А.Г. Історії про дім у період турбулентності», що нині подорожує Луганщиною.
Крадіжки останнім часом стають мало не звичним, буденним явищем. Зловмисників особливо приваблюють електронні пристрої. У мого колеги, відомого на Черкащині журналіста, серед білого дня просто з робочого кабінету злодії поцупили ноутбук. Поліція, до якої звернулися, поспівчувала й нібито взялася за розшук. Однак після того минув уже третій місяць, а результатів — нуль. Обходив журналіст усі ломбарди та речові ринки, однак улюбленого ноутбука так і не знайшов.
Як відомо, нещодавно Кабмін доручив тимчасово обмежити ввезення міндобрив із Росії. Йдеться про розширення антидемпінгових заходів на коди продукції, які нині можна використовувати для нелегального ввезення російських добрив. Як було заявлено, це робиться, щоб досягти балансу між інтересами аграріїв і хімічної промисловості. Ось тільки аграрії вважають, що про жоден баланс інтересів не йдеться, їхні інтереси вкотре порушено.
Торік в Україні Мін’юст зареєстрував 690 звернень, 136 з яких мали ознаки рейдерських захоплень. Інші випадки — викрадення врожаю чи сільгосптехніки, самовільне захоплення земельних ділянок, незаконний обробіток земель. Про це на Запоріжжі під час засідання регіонального оперативного штабу, де розглядали питання рейдерського захоплення місцевих ТОВ «Агротіс» та ТОВ «Агротіс плюс», у користуванні яких майже 9000 гектарів землі, повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.
Здається, питання, винесене в заголовок, риторичне. Проте буває, що в житті за справи беруться, м’яко кажучи, не зовсім обізнані люди. Прикладом може бути нове видання Екологічного атласу Києва. Справа ніби й потрібна. Але хто став її основним виконавцем?
З-поміж процесів, які привертають увагу громадськості, — реформа судочинства. Із цього питання в Сумському аграрному університеті напрацьовано значний досвід, який стає у пригоді вітчизняній науці і практиці. Про це кореспондентові «УК» розповідає декан юридичного факультету СНАУ Світлана ЗАПАРА.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроект №7114-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків». Що позитивного і негативного буде в суспільстві після того, як Нацбанк сформує такий реєстр?
За роки 50-річної науково-педагогічної діяльності мені пощастило організувати й очолювати перший в системі ЖКГ науково-дослідний відділ зеленого будівництва і комплексного благоустрою міст (Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут міського господарства) і першу кафедру озеленення і благоустрою міст (Інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів житлово-комунального господарства України). Тут із 1971 до 1990 р. підвищували кваліфікацію керівники та фахівці не лише з України, а й з інших республік колишнього СРСР.
У школах Донецька, Макіївки, Горлівки, Єнакієвого й інших тимчасово окупованих міст і сіл Донеччини поки що немає уроку «українофобія». А навіщо? Дітей вчать зневажати, ненавидіти і звинувачувати в усіх бідах Україну на уроках «громадянськості», які введено у шкільну програму для всіх класів. Надпотужна російська пропаганда, від якої вже потерпіли люди похилого віку, повіривши у примарне повернення до СРСР, своїми наступними жертвами обрала дітей зі ще не зміцнілою психікою. Згаданий предмет ввели в розклад замість уроків української мови та літератури.