Суспільство

Мир досягається не стільки на полі бою, скільки за столом переговорів. Гарантом режиму припинення вогню та роззброєння незаконних збройних формувань на частині окупованого Донбасу може стати місія ООН. На неї покладено завдання стимулювати виведення російських військ з окупованої території й забезпечити закриття неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону. Про можливості та ризики перебування миротворчої місії ООН на сході України кореспондент «Урядового кур’єра» говорив з експертами.

Цими днями Ліплявсь­­ка об’єднана територіальна громада разом із ГУ Держгеокадастру в Черкаській області підписала меморандум про передачу земель державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність громади.

Унікальний проект презентували під час зустрічі із захисниками донецького аеропорту. «Кіборги» — це серія коміксів, створених на основі спогадів сучасних героїв про оборону летовища. «Коли чуєш розповіді захисників, то розумієш, що це не історія однієї людини. Це історія країни, яку творять люди і жертвують усім, щоб країна змінилася. Так ми зрозуміли, що, створивши проект, зможемо донести цю історію до людей, які ніколи не були на війні», — розповіла координатор ГО «Вірні традиціям» з позивним «Док». 

Розмови про заміну податку на прибуток так званим податком на виведений капітал у владних структурах й на рівні експертів і підприємців тривають уже давно. Президент країни навіть, було, запланував його впровадження з 1 січня 2018 року, але потім це перенесли на рік.

В одному з інтерв’ю радник президента США з національної безпеки генерал-лейтенант Герберт Макмастер зауважив на необхідності винайти спосіб протистояння стратегії, яку Росія постійно вдосконалює. Зокрема дезінформація, пропаганда і соцмережі — канали для розколювання суспільства й посилення соціальної конфронтації. Макмастер уточнив: ця проблематика є в американській Стратегії національної безпеки, оскільки питання, які роз’єднують чи об’єднують націю, особливо ті, що стосуються цінностей, критично важливі саме в контексті нацбезпеки. Україна — фактично передовий полігон і лабораторія, де теперішня Росія випробовує технології інформаційної вій­ни, спеціальних медіа-операцій та соціальної інженерії.

Їхні величезні портрети височать над Майданом. Відкриті й щирі обличчя, навічно оповиті небесною блакиттю, нагадують усім нам, якою ціною здобуто перші перемоги Революції гідності. Перші — тому що її досі не завершено. А чотири роки, що минули відтоді, як перші герої окропили своєю кров’ю центр охопленої справедливим протестом столиці, так і не дали відповіді на просте запитання: хто й коли спокутуватиме гріхи за скоєний проти власного народу злочин?  

Тема сучасних відзнак для військовослужбовців не залишає мене байдужою. Як, напевне, і багатьох українців. Хай би хто що говорив, вони потрібні. Це хороший психологічний мотив для бійців. Окрім моральної підтримки, вони спрацьовують як розпізнавальний знак для побратимів. Окремі нагороди мають матеріальне підкріплення, і це теж дуже добре. Адже йдеться про героїв, які, ризикуючи здоров’ям, а часом і ціною власного життя захищають нас від ворожих атак. А що робити, якщо нагорода з якихось причин була загублена? І куди звертатись тим, хто знайшов чужу бойову відзнаку? 

Відтепер голови об’єднаних територіальних громад Запорізької області спільно формуватимуть позицію з питань захисту інтересів територій, співпрацюватимуть із депутатами облради, облдерж­адміністрацією, розроблятимуть пропозиції до міжнародних донорів щодо підтримки секторальних реформ. Задля цього створено раду голів ОТГ Запоріжжя.

Жителі села Будище Лисянського району на Черкащині й досі не зовсім переконані у правильності кроку згуртування в громаду. Зрозуміло, що їх непокоять одвічні сакраментальні питання: що з того вийде і чи не програє в чомусь їхнє село? Селяни й порушили їх на зустрічі з ініціативною групою об’єднання територіальних громад у районі.

Воля, яку українці здобули після постання державного суверенітету, нині виявилася спотвореною до повного правового нігілізму, ризикованої самодіяльності на грані чи вже й за гранню фолу, отаманщини.

На нещодавній зустрічі з Володимиром Омеляном, міністром інфраструктури, почув цифру, яка дуже здивувала. Виявляється, кількість наших громадян, котрі скористалися торік авіаційним транспортом, не перевищила… п’яти відсотків. І це за умови, що два роки поспіль зростання авіаційних перевезень у країні становить 30 відсотків. Ця тенденція, за прогнозами очільника МІУ, збережеться цього року і наступного, потім відбудеться стабілізація.

Ніде правди діти, щодня засоби масової інформації та інтернет повідомляють про дорожньо-транспортні пригоди, у яких водії й пасажири нерідко зазнають травм. А для когось ці аварії закінчуються загибеллю. Трагедія для рідних, але для читачів-слухачів така страшна інформація, на жаль, вже перетворюється на буденну.