Через свята й канікули грип і застуда трохи відступили: за даними Центру грипу та ГРВІ, нині спостерігається тенденція до зниження захворюваності. «Змінилася навіть вікова структура: якщо в час, коли діти ходять на заняття, ми реєструємо до 70% хворих саме серед них, то на перший тиждень нового року занедужало 52%. Найвищий показник ураження вірусами у Волинській області, найменший — у Луганській», — розповіла на брифінгу завідувачка Центру грипу та ГРВІ Тетяна Дихановська.
Суспільство
У місті Великі Мости, що на Львівщині, діє кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України. Вирішив його відвідати. Зимовий день уже котився до надвечір’я, коли я стояв на контрольно-пропускному пункті військової частини.
Нещодавно один із колег жартома й серйозно привітав із найкращою, за його словами, оцінкою моєї дитячої книжки в сусідній Росії. Виявляється, немало тамтешніх ресурсів буквально накинулися на повість «Чотири нявкісти і ВІН», звинувачуючи бозна в чому автора, головних героїв книжки — котів і навіть… Президента України.
Мої студентські роки припали на другу половину 1960-х — початок 1970-х років. Ніби відьма, та ще й з двома порожніми відрами дорогу перейшла, — практично щороку на канікулах під час перебування в батьківській хаті траплялася ось така історія. Прокидаюся вранці. Все нормально. Життя безхмарне, і жити хочеться далі. В обідню ж пору, невідомо чого і звідки, маю запалення легенів. Термометру ледве вистачає шкали. У селі була лікарня, бо про оптимізацію мережі лікарень у період застою ніхто і не думав. Якби хтось заїкнувся про закриття лікарні, то це б вважалося підступами світового імперіалізму, а такий агітатор — заклятим ворогом трудового народу, а то й світового пролетаріату загалом.
«Їдеш Донеччиною годину —де ми зараз? На будівельному майданчику! Їдеш три години —де ми? На будмайданчику! Їдеш п’ять — де ми? На будмайданчику! Диханіє спирає…». Аналогії з мріями головного героя п’єси «Сто тисяч» із класики української літератури стосовно нинішньої відбудови зруйнованої гібридною війною інфраструктури прифронтового краю, може, й не зовсім доречні. Та дуже відповідає ситуації заголовок твору. Адже, виявляється, окрім багатьох тисяч гривень на відновлення і будівництво нових об’єктів, не завадить мати ще й компетентних керівників і фахівців, здатних ефективно використовувати їх за призначенням. А іноді від дій деяких із них чогось аж «диханіє спирає», бо є загроза перетворення перспективного будівельного майданчика на банальний довгобуд.
По закінченні новорічних і різдвяних свят ті області України, які найбільше потерпали від снігової негоди, поступово оговтуються. Хоч на деяких ділянках рух автотранспорту й залишається обмеженим. Більшою мірою це стосується південних регіонів. Станом на вчорашній ранок автомобільних заторів унаслідок ускладнення погодних умов на території країни зафіксовано не було. Прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій повідомляє, що до розчищення автодоріг на території України залучено 1547 одиниць техніки та 2248 осіб. Загалом ситуація в тих областях, де було ускладнення погодних умов, нині стабільна і перебуває під контролем відповідних служб. Про це Президентові Петрові Порошенку доповів керівник Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін.
У трійку найпоширеніших захворювань населення області, де третій рік триває АТО, входять серцево-судинні патології, онкологічні недуги і туберкульоз. Та якщо до війни на Луганщині було понад шість десятків медичних установ обласного рівня, то нині відновлено роботу тільки дев’ятьох з них. Про пріоритетні завдання в організації медичної допомоги та реформування охорони здоров’я області розповідає в. о. начальника обласного департаменту охорони здоров’я Ольга РИБАЛКA.
«Щедрик-щедрик, щедрівочка…» Найвідоміша українська різдвяна мелодія долає безкраї океани й сповнює духовною радістю всіх людей у Святвечір від Австралії до Канади. Причому не лише наших земляків у далеких діаспорах у всьому світі. Адже тепер навіть іноземці на свята підтанцьовують під «Carol of the bells» — саме так англійською лунає наш шедевр, який ще 100 років тому створив українець Микола Леонтович. Але ми пишаємося не тільки «Щедриком» — пісенного доробку наших предків не перелічити.
Газета Урядовий кур’єр щиро вітає своїх читачів з Різдвом!
І що то за Різдво без снігу і морозу? Але арктичний циклон, який почав уже вирувати на території України, приніс не просто сніг, а потужні снігопади, внаслідок яких у західних регіонах склалася надзвичайна ситуація на дорогах. Рух через гірські перевали на шляхах державного значення Київ — Чоп та Львів — Самбір — Ужгород припинено. У Тячівському і Хустському районах Закарпаття зійшли снігові лавини, які заблокували десятки транспортних засобів і людей. Так, у Хустському районі у сніговий полон потрапили шість автомобілів. Одинадцять людей самостійно вибралися з них, так що обійшлося без жертв і травмувань. Вони тимчасово розміщені в Ольшанському будинку-інтернаті для дітей-інвалідів.
Загалом у фондах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького зберігається майже 20 тисяч предметів народного мистецтва. Найбільше — гуцульського. Тому нині тут вирішили поєднати твори ХІХ — першої третини ХХ століття із тематикою зимових свят і підготували добірну виставку «Гуцульське Різдво». На ній представлено чи не півтисячі взірців гончарства, обробки шкіри, мосяжництва, декоративного різьблення, народного іконопису, вишивки, одягу, ткацтва, словом, усього, що яскраво відображає і побут, і звичаї цієї етнографічної групи українців. Подбали організатори експозиції і про цікаве виставлення експонатів, влаштували навіть кілька інсталяцій.
Уперше таку експозицію започаткували чверть століття тому. І впродовж цих років її творять вихованці та педагоги обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Директор цього центру Іван Герц каже, що щороку відбувається традиційний конкурс «Замість ялинки — зимовий букет», у якому беруть активну участь навчальні заклади краю. Тож кращі роботи й становлять основу виставки новорічних і різдвяних прикрас, яку відкривають в Українському домі «Перемога» у Тернополі. У переддень свята Андрія в еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді розпочинає роботу «Різдвяна майстерня».