Місто Лева разом з агломерацією налічує понад мільйон жителів. Щоб розв’язати нагальне питання підтримання чистоти, тут швидкими темпами будують механіко-біологічний комплекс із переробки та перевантаження твердих побутових відходів. Про це, а також про те, як загоюють рани, що залишило на землі сумної пам’яті грибовицьке сміттєзвалище, розповідає «Урядовий кур’єр».

 Привид контрнаступу ЗСУ, в очікуванні якого тремтять рашисти, вештається між териконами Донбасу, жахаючи їх дедалі дужче. Де й поділися недавні хвальковиті заяви «визволителів» про темпи стрімкого загарбання всієї території краю. Тепер вони пошепки і вголос більше переймаються темою швидкості свого організованого відступу чи й загалом панічної втечі з раніше зайнятих позицій. Адже навіть певна активізація українських захисників на донецькому напрямку спричинила вереск і ґвалт в інформаційному просторі по той бік лінії фронту.

 Нині 85-ті роковини Великого терору — масових політичних репресій 1937—1938 років. І стало традицією, що в День пам’яті жертв політичних репресій Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки, який зберігає архівні кримінальні справи громадян, репресованих органами ДПУ — НКВС — КДБ у 1918—1950-х роках у місті Києві та Київській області, презентує цікаві документи, що розповідають про долі тих, кого стосувалися ті страшні події.

 Ще в день підступного нападу рашистів на українську землю Денисевичі, батько Борис і син Данило, добровільно прийшли до Голосіївського військкомату Києва, щоб стати до лав оборонців столиці. Ворога тоді відкинули, але війна палала на сході й півдні України, і Денисевичі знов-таки добровільно зголосилися воювати в одному з найпекельніших її котлів — на бахмутському напрямку.

 Цього року комунальники Полтави проявляють майже довоєнну активність у питанні озеленення рідного міста. Нині в різних районах обласного центру на узбіччях автошляхів можна побачити техніку КП «Декоративні культури», за допомогою якої працівники підприємства щось висаджують. Перевагу надають березі, тополі, катальпі, горобині, акації. Серед кущів популярні форзиція, спірея Вангутта, туя.

 Про прикордонну Охтирку на Сумщині добре знають не лише в Україні, а й у світі. Це місто першим в області стало на шляху російських військ, зламало їхні загарбницькі наміри і завдяки неперевершеному героїзму місцевих жителів змусило окупантів відступити.

 Мустафа Джемілєв — символ єднання кримськотатарського народу та його повернення на рідну землю. Він присвятив життя боротьбі із системою, за що провів 15 років у місцях позбавлення волі. Після окупації Криму росією Мустафа ДЖЕМІЛЄВ продовжує обстоювати права свого народу. В інтерв’ю Укрінформу він розповідає про те, що допомагало вистояти та зберегти ідентичність під час депортації, про боротьбу кримських татар проти російської окупації й те, яким бачить майбутнє Криму та кримських татар.

 У світ вишиваного одягу сумчанка Світлана Волик увійшла стрімко, легко і невимушено. Вона сама за порівняно короткий часовий проміжок створила окремішній світ, позначений особливим орнаментальним шармом і стилем, який відразу ж вказує на талановиту й неповторну авторку. І це попри те, що майстриня не має спеціальної освіти, вчителів-наставників, відомих родичів чи знайомих, які б популяризували її шедеври-витвори.

 Війна змусила Оксану Муравльову двічі збиратися в дорогу як переселенку. Але громадської діяльності, волонтерських справ вона не полишала. Її торік у грудні серед перших відзначили державною нагородою «Золоте серце» за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху.

 Моє останнє до широкомасштабної війни і перше відрядження в регіони вже цього року було в Чернігівську область. Місто-герой України (це звання Президент Володимир Зеленський присвоїв Чернігову на 11-й день великої війни, відзначивши подвиги та масовий героїзм громадян) ніби й не змінилося. Однак засмутив зруйнований готель «Україна» в самісінькому центрі, який 12 березня 2022 року бомбардували росіяни. Так і стоїть, зранений війною.