Суспільство

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Програма DOBRE обрала першопрохідців

    «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Програма з такою назвою набула офіційного статусу в стінах Національного центру ділового та культурного співробітництва «Український дім». Під час цього заходу Агентство США з міжнародного розвитку оголосило перші 25 громад із Дніпропетровської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Миколаївської, Тернопільської, Харківської, Херсонської областей, яких залучено до нової програми USAID DOBRE.

    На цю програму покладають великі надії. Передовсім вона має допомогти громадам поліпшити якість державних послуг, розширити можливості для участі людей у розвитку громад, досягти пожвавлення місцевої економіки, сприяти боротьбі з корупцією. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Поїхати, щоб повернутися

    Українці прагнуть залишатися у рідній країні. Однак змушені заробляти на краще життя за кордоном. Про це свідчать результати  дослідження міграційних настроїв, проведеного  соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування 16—22 вересня 2016 року. 

    Отож, згідно з опитуванням, майже  40% українців хотіли б знайти роботу за кордоном, проте лише  30% розглядають можливість змінити  країну проживання. Цифри на перший погляд вражають. То хто ці люди? Переважно хочуть емігрувати і шукати роботу за кордоном жителі західних регіонів України, молоді або ж середнього  віку чоловіки, радше з вищою освітою і забезпечені, зазначив на презентації дослідження в Укрінформі керівник соціологічної групи  Олексій Антипович. 

  • Олена ОСОБОВА

    Не будь байдужим!

    На Луганщину прибула делегація з Рівненської області, яка за часів АТО вперше привезла гуманітарний вантаж саме для мирного населення, яке живе неподалік лінії розмежування та поблизу кордону з Російською Федерацією.

    «Хочемо покласти початок, надати імпульс для співпраці всіх українських областей у допомозі Луганщині та Донеччині, щоб якнайшвидше запанував мир на всій українській землі. Щоб відновити територіальну цілісність нашої держави, щоб люди, які живуть тут, відчули себе українцями, що ми всі не байдужі до їхньої долі, що горе прийшло саме на луганську землю», — розповів у Сєверодонецьку голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко. 

  • Євген ЛОГАНОВ

    Крадіжки під перестук вагонних коліс

    Проблеми схоронності вантажів  під час перевезення залізничним транспортом та розвитку залізничної інфраструктури обговорили  на засіданні робочої групи з питань взаємодії та співпраці Запорізької ОДА й Придніпровської залізниці. Робоча група, до якої ввійшли  директор департаменту промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Андрій Антонов, заступник начальника залізниці Микола Кужавський, інші представники залізниці та її структурних підрозділів, була створена  для забезпечення реалізації положень Меморандуму про взаємодію та співпрацю між Запорізькою ОДА та регіональною філією «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». 

  • Ольга БУЛКОВСЬКА

    Віра й вишивка як ліки від війни

    Він потрапив на війну, про яку ще тоді майже ніхто не здогадувався, у квітні 2014 року під час першої хвилі мобілізації. І хоч мав на той час уже третю групу інвалідності, зважали лише на запис «командир саперного відділення». А вже в АТО — одна, друга, третя контузії. Остання — 26 серпня під час оборони Мар’їнки.

    Опіки передньої частини тулуба та обличчя, зараження крові, розбиті спинні диски поперекового відділу хребта, осколкові поранення ніг, важка черепно-мозкова травма. Таким його доправили до шпиталю. Медики рятували, але самі зізнавалися: після цих травм він вижив лише з Божої волі. 

  • Почуйте тих, хто поклав життя на вівтар культури

    Із задоволенням та великою надією прочитав про напрацювання столичних колег стосовно експертної платформи «Культура-2025» і вирішив одразу відповісти на заклик до культурної спільноти: «Якою мала б бути культура України в майбутньому і що для цього треба зробити?» Мені здавалося, що Біловодщина, яка вистояла в нинішні важкі часи, не допустила до себе жодного представника самопроголошених республік, захистилася від навали чужинців, завдячує своїм успіхом саме високому рівневі рідної української культури. Тож нашу думку щодо майбутнього варто врахувати, виписуючи подальші кроки. 

  • Олег ГРОМОВ

    Архбудінспекція чи будівельна поліція?

    Питання якісної забудови та дотримання усіх норм законодавства у галузі містобудівної діяльності в Україні стоїть дуже гостро.

    Слід нагадати, що будівництво залежно від категорії складності за декларативним принципом або на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, на думку юриста галузі, адвоката «Центру конфліктології і права» Тетяни Журавель, було не до кінця продуманим у процесі лібералізації містобудівної діяльності. Зокрема це стосується ухваленого в 2011 році Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Хотілося б наголосити, що це було зроблено для спрощення дозвільних процедур у містобудівній діяльності та уникнення бюрократичної тяганини. Але з часом з’ясувалися недоліки цієї новації. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Отруєна справедливість

    Стурбовані селяни з Великої Омеляни та Милостова Рівненського району завітали на корпункт «УК»: нас знову труять! Допоможіть! 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    У кожній з армій є свій солдат Джейн

    У якому війську служити добре? Звичайно ж, у мирному. Але… в один момент війна перевернула життя тисяч українців. Одні втікали зі сходу від смерті й розрухи. А інші — із заходу, центру, півночі, полишаючи домівки, бізнес, комфортні робочі місця, сім’ї й дітей, рушали туди, де їхня поміч була вкрай потрібною. Вони стали на захист своєї землі. До когорти добровольців активно долучалися жінки, дівчата — пацанки і панянки. Згодом навіть скептики-чоловіки погодилися: жінка і військова справа поєднувані. Це засвідчили участь жінок у боях і досягнуті результати. Маючи офіційну посаду на полі бою комірниці чи кухаря, жінки виконували бойові завдання як розвідниці, стрільці. Прекрасні результати не лише вразили чоловіків, а й змусили військові чини врегулювати питання призначення на бойові посади жінок. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Сумні традиції чернівецької алопеції

    У Чернівцях щоразу восени прийнято згадувати алопецію 1988 року — масове облисіння дітей (тотальне чи часткове), що супроводжувалося нервовими розладами, страшними снами, бронхітами, ураженням шкіри, болем у суглобах. Традиційно першу скрипку у таких спогадах грає доктор медичних наук професор, почесний громадянин Чернівців Леонтій Сандуляк. Останніми роками Леонтій Іванович упевнився нарешті в діагнозі й на запитання «Що спричинило випадіння волосся у маленьких чернівчан?» відповідає: «Це було отруєння комплексом солей важких металів, серед яких домінував талій».