Художник Борис Марко йшов повільно-повільно, бережно притискуючи до грудей картину.
— Вибачте, що приніс одну й невелику, — тихо промовив до директора благодійної АРТ-асоціації «Золота палітра» Світлани Колесник, — щойно після важкої хвороби — більше підняти не можу, а транспорту в мене немає…
А художники несли й несли твори, відгукнувшись на заклик влаштувати виставку-аукціон, щоб виручені кошти перерахувати на лікування поранених учасників АТО. Поруч із маститим Іваном Марчуком — колекція чудових пейзажних портретів Ніни Божко. Очей не відірвати від робіт Вікторії Новосельської.

В Україні нині налічується понад 2,6 мільйона людей з особливими потребами, котрі потребують забезпечення засобами реабілітації, зокрема протезами. А кількість скалічених під час бойових дій на сході нашої країни, на жаль, чимала, а отже, зросте й потреба у візках, милицях, протезах ніг, рук, очей тощо. І в цей час, коли ми у стані війни, Кабмін видає постанову про скорочення і об’єднання вітчизняних заводів, що виготовляють протези. 

Ми відчиняємо ворота — й одразу на нас обвалюється багатоголосий собачий гавкіт. А ось і вони... Руді, чорні, сірі, сріблясті, кудлаті й гладкошерсті, велетні й малятка — стільки собак одразу мені ще ніколи в житті не доводилося бачити. Вони кидаються до нас, ставлять лапи на груди, ховають свої голови нам у ноги і гавкають, гавкають, гавкають…  

Повертаюся якось з роботи додому, а дружина й говорить: «Сьогодні  на АТО збирали гроші. Я 100 гривень дала». «А ти впевнена, що то на АТО збирали?» — запитую. «Мені так сказали. Окрім того, зі скринькою син нашого депутата Василя Хомича ходив. Він запевнив, що разом із головою сільради пізніше по бронежилети поїдуть…» «Добре, — заспокоюю дружину. — Може, й наші 100 гривень врятують комусь життя на фронті». 

Ось уже кілька місяців поспіль мої земляки-харків’яни воюють з терористами у сусідніх регіонах України. Дізнавшись, що керівництво області відправлятиме їм чергову партію гуманітарної допомоги, я та ще кілька харківських журналістів напросилися у попутники. Хотілося на власні очі подивитися, як живуть наші бійці на передовій, і з перших вуст почути відповіді на запитання, які накопичилися за час проведення АТО. 

За п’ять років нашого з Михайлом знайомства я не лише зрозумів значення термінів «розрахункова лісосіка» або «бонітет», а й став набагато більше поважати працю лісівників. Справжніх. Бо чимало тих, хто ходить у зеленій формі з дубовими листочками в петлицях, насправді високому званню не відповідають. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Як отримати статус учасника бойових дій?
Як виписати з квартири чужих дітей?
Чи може неповнолітній стати підприємцем?  

Сьогодні  святкуємо 150 років від дня народження Михайла Коцюбинського — видатного українського письменника-патріота, який безмежно любив свою Україну
Особистість визначного українського письменника Михайла Коцюбинського загадкова ще й тим, що своїх шанувальників, які вирушають у мандри його життєвими і творчими шляхами, він і досі обдаровує досить несподіваними сюжетами.

Майже шість століть тому — 1429 року — древній Луцьк приймав з’їзд європейських монархів. Древній, бо люди біля нього жили щонайменше п’ять тисячоліть. У замку над Стиром великий князь литовський Вітовт разом із головними литовськими та руськими княжими родинами вітав цвіт тогочасної Європи.
Разом із монархами Європи та іншими правителями у Лучеську та його присілках і навколишніх селах поселилося 15 тисяч їхнього почту та охорони. Метою такого представницького зібрання, що фактично заклало витоки нинішнього Європейського Союзу, став пошук шляхів підвищення європейської безпеки перед загрозою експансії Османської імперії.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про вдосконалення чинної системи центральних органів виконавчої влади