Суспільство

  • Його кличуть Французом

    Знати ім’я людини, яка перебуває і виконує свої обов’язки в зоні АТО, — це знак найвищої довіри. Більшість людей під час зустрічі замість імені називають свій позивний. А є люди, про яких складають легенди та розповідають їх від блокпостів до позицій. Ось, наприклад, Француз. Людина залізних нервів та просто титанічної сили духу. Його робота — це знешкодження «тихої смерті». Іншими словами, убезпечення різноманітних мін та вибухових пристроїв, які щедро полишають за собою терористи. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Децентралізація починається із дорожньої реформи

    Полтавці активно обговорюють проект розпорядження Кабміну щодо реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування.

    Ця концепція передбачає передачу функцій з управління автодорогами місцевого значення у комунальну власність обласних рад, створення захищеного Державного дорожнього фонду. Також планується внесення змін у законодавство щодо оптимального розподілу обсягів фінансування будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автошляхів державного і місцевого значення, впровадження платних доріг та інших інвестиційних проектів зі створення об’єктів придорожньої інфраструктури. ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» реформують з можливістю оптимізації виробництва дочірніх підприємств, подальшої приватизації акцій та продажу надлишкового майна на конкурсних засадах.

  • Олег ЛИСТОПАД

    Не грайтеся зі словом «СМЕРШ»

    Генерал-лейтенант «Г» заявив днями, що хоче створити в українській армії структуру, аналогічну радянському «СМЕРШу». Причому — у своєму безпосередньому підпорядкуванні. Не Президента… Хоча створений 1943-го «Смерть шпигунам» підпорядковувався безпосередньо Сталіну.

    Цей генерал вочевидь передивився російських серіалів про «мужніх і доблесних» борців зі шпигунами та зрадниками. Офіційна радянська, а нині російська пропаганда багато сказала, написала та зіграла на екранах про успіхи цього ду-у-уже своєрідного підрозділу радянського Міноборони, який на певному етапі Другої світової підміняв у СРСР контррозвідку. Але якщо навіть ці досягнення добре відгодованих бійців внутрішнього фронту й мали місце, не варто забувати й про інший бік медалі.

  • Я знаю, що ви робили цього літа!

    Студентське товариство — вдачею найактивніша та найідейніша соціальна група — не могло залишитися осторонь нинішніх подій. Добровольцями до лав Збройних сил ідуть, з тилу солдатів забезпечують, опікуються пораненими, приймають переселенців — нема справи, за яку б не взялися сучасні українські студенти. 
    Загартовані ще взимку, вони показують справжні дива самоорганізації, ініціативності, хоробрості, волі, гідності, патріотизму, та що там — справжнього лицарства. Тож чим жили студенти цього літа і що готує для них новий навчальний рік?

     

  • Рішення про санкції до РФ ухвалено одностайно

    Співпрацю та експертну допомогу Україні у кількох напрямах обговорено під час зустрічі віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, міністра закордонних справ Норвегії Бьорге Бренде і міністра Норвегії у справах Європи Відара Хельгесена. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Росіяни можуть забути про безвізовий режим з ЄС

    Рішення Євросоюзу про припинення стратегічного партнерства з Росією засвідчило, що своєю політикою Володимир Путін загнав власну країну в глуху міжнародну ізоляцію. Про це в коментарі «УК» заявив старший аналітик Групи глобальної розвідки «Geostrategy» Володимир Денисюк.

    Термін «стратегічне партнерство» щодо країн, котрі не є членами ЄС, має конкретне наповнення. Таке партнерство між Росією та ЄС було започатковано у 1994 році за Бориса Єльцина та зафіксовано у спеціальній угоді про партнерство і співробітництво між РФ та Євросоюзом. 

  • Олена ОСОБОВА

    Визволений Лисичанськ оговтується після боїв, приймає численних переселенців і вимагає з’ясувати долю української гуманітарної допомоги

    На подвір’ї Лисичанської міської організації Товариства Червоного Хреста багатолюдно. Тільки-но прибув через Сєверодонецьк яскраво-жовтий мікроавтобус з гуманітарним вантажем від вірменської діаспори. Співробітники та волонтери розвантажують макарони та воду, борошно та соняшникову олію, миючі засоби. Вимушені переселенці — сумні гості міста — прилаштовуються до черги на отримання допомоги. 
    Коротко стрижена сивоволоса жінка суворо звертається до нас, дізнавшись, що журналісти: «У квітні народилися онуки-близнюки, а «дитячих» виплат немає. У сім’ї — п’ятеро і лише одна моя пенсія. Доводиться дуже скрутно!»  Співробітники Червоного Хреста ведуть балакучу даму без черги отримати «пайок». Але тут починають гарячкувати інші переселенці.

     

  • Заступник прокурора Чернівецької області Олександром ІВАНЮК: «Величезні масиви лісу опинилися без охорони»

    Дотриманню законодавства у сфері охорони довкілля і земельних відносин органи прокуратури Чернівецької області завжди приділяли велику увагу. Проте чи не вперше в наглядовій діяльності «прокурорське око» поглянуло на природоохоронні питання комплексно, з точки зору соціально-економічних інтересів краю. Про відносини екології й економіки та правові аспекти використання природних ресурсів Буковини — в розмові з першим заступником прокурора Чернівецької області Олександром ІВАНЮКОМ. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Якщо тато в Росії, а діти в Україні…

    У житті пересічних громадян часто виникають ситуації, коли без кваліфікованого юриста в проблемі не розібратися. Ось тільки коштує консультація такого фахівця недешево. Тож створення громадської приймальні на волонтерських засадах дає шанс малозабезпеченим громадянам не заблукати у законодавчих нетрях. Керівник цієї правової приймальні у Чернігові Сергій Потапенко говорить, що основне її завдання — захист прав людини та основоположних свобод. При цьому звертається увага на статки: якщо клієнт скаржиться на те, що на митниці забрали товарів на 100 тисяч доларів, або це власник магазину, якого оштрафували за неприбрану територію, то зрозуміло, що ці громадяни не малозабезпечені. 

  • Павло КУЩ

    Ніч військ ППО

    — Голова зараз дуже зайнятий, — грайливо всміхнулася лише кутиками напомаджених вуст жіночка біля дверей керівника сільської ради. — Та заходьте, заходьте, бо вам теж це цікаво буде, — тепер вона вже відверто засміялася. — Адже війська ці… як їх? Антипу… Ні! Протипо… Знову не так!… Коротше, війська ППО є не в кожному селі!