Мій співрозмовник — член однієї з мистецьких спілок Криму. В містах півострова відпочивальники могли бачити роботу мого візаві, їх відзначали на всеукраїнських фестивалях, з ними знайомі західноєвропейці. Він просить не вказувати своє прізвище, бо знає про зниклих на півострові людей, які мають проукраїнську позицію. 

Від землі літак відірвався якось нечутно й почав набирати висоту. В грудях у мене закалатало. Не від страху: за штурвалом надлегкого двомісного спортивно-навчального ХАЗ-30 сидів досвідчений пілот — начальник Харківського аероклубу імені Валентини Гризодубової Сергій Філатов, який здійснив сотні вильотів. Не по собі попервах було від якогось незрозумілого відчуття безпорадності: поки ноги впираються в землю — ти людина.

Зацькований погляд, закушені губи, нервове тупцяння — так, це вона. Це людина, яка стала новою жертвою тих, хто їздить у службових авто та дивиться на світ зі зручних службових кабінетів. Керманичам міст та містечок, які не відають усіх принад пересування громадським транспортом, проблема ця не зрозуміла. Вони ніяк не можуть второпати, що «сходити до вітру» можна там, де цей вітер таки є, — на природі. Але аж ніяк не в громадських місцях, аж ніяк не майже в центрі великого міста, зокрема й столиці. 

Питань, з якими в цивільному житті стикаються українські захисники, дуже багато. Часто вони скаржаться, що у виданих документах не вказується, що боєць був у зоні проведення АТО, а зазначається інше місце дислокації. Як наслідок, людині складно довести, що вона є учасником бойових дій, та отримати передбачені пільги. Особливо це важливо, коли йдеться про лікування поранених. Щоб уникнути подібних проблем, уряд прийняв рішення про створення Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО. 

Наскільки армія України забезпечена всім необхідним для ведення війни з озброєним до зубів агресором? Про реальну ситуацію з постачанням зброї  та військової амуніції розповіли на брифінгу в Кабінеті Міністрів відповідальні працівники Міністерства оборони. 

Українці — і військові, й цивільні, які потрапили до лап сепаратистів на сході України, — офіційного статусу полонених не мають. За словами прес-секретаря РНБО Андрія Лисенка, згідно з нинішнім правовим статусом в Україні, офіційно війни у нас немає, тому термін «полонений» в офіційних повідомленнях не вживають. Якщо терористи захоплюють наших людей, то це заручники. Якщо наші під час боїв затримують тих, що по той бік, — це затримані. Але в неофіційному спілкуванні використовують термін «полонені», щоб було зрозуміло, що українські військові й мирні громадяни зараз перебувають у заручниках у терористів.

110 правоохоронців зі зведеного загону міліціонерів і спецбатальйону патрульної служби «Тернопіль» нестимуть службу в зоні проведення Антитерористичної операції. Сотні тернопільців прийшли на центральний майдан міста, щоб провести їх на виконання відповідальних завдань на сході країни. Вручали оборонцям рідної землі хліб на вишитому рушникові, під оплески скандували «Слава героям!», говорили щирі побажання повернутися додому живими й здоровими. Були, звісно, й сльози рідних. 

Гальмування реформ у медіа-галузі, брак суспільного мовлення, втручання в редакційну політику — зовсім не повний перелік тих явищ українського інформаційного простору, що стали важливими чинниками впливу на перебіг трагічних подій в нашій країні, та, зокрема, причиною безпорадності перед інформаційною агресією з боку Російської Федерації.  

Із суперечливими почуттями я заходив до однієї з кращих в обласному центрі концертної зали «Плеяда», яка гостинно приймала учасників II Міжнародного форуму «Вінниччина — бізнес у центрі України». На сході нашої країни іде неоголошена війна, а відомо, що інвестиції люблять стабільність. То чи час гукати інвесторів? Утім, почувши іноземну мову у фойє, де на ярмарку демонстрували свої можливості підприємства, для себе зауважив, що навіть факт їхнього прибуття є виявом підтримки і довір’я. Приїхали на форум делегації і власники підприємств із Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, а також з областей нашої країни. Власне, якщо є довір’я, то має бути і результат. 

Ці новини з’явилися на стрічках агенцій майже одночасно. У Харкові, на проспекті Орджонікідзе, відновили пам’ятник Леніну, що лише цього літа двічі потрапив під руку патріотам. У цей самий час на Одещині, у селищі Комінтернівське, невідомі вандали зруйнували пам’ятник Небесній Сотні, споруджений тут у травні.