Весни та осені з їхніми помірними температурами ставатимуть довшими, влітку частіше траплятимуться дуже спекотні, а взимку — дуже холодні дні. Тобто півроку погода радуватиме комфортом, а ось другу половину року доведеться пріти або мерзнути. Такою наше кліматичне майбутнє бачать науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ).

«Температура повітря в Україні протягом останніх п’ятдесяти років збільшується. Ці зміни спостерігаються протягом усього року, — каже директор Інституту Володимир Осадчий. — За останні два десятиріччя середня за рік температура повітря в країні підвищилася на 0,8 градуса відносно кліматичної норми».

На перший погляд, що таке 0,8 градуса? Але — зверніть увагу — йдеться про середню температуру. Країна в нас доволі велика, отже, відчує потепління по-різному. Влітку трохи більше за середній показник температура зросте на північному сході, а взимку — в південних областях. 

Зазвичай ми ретельно плануємо, що смачненького приготувати до свята, а новорічного й поготів. Та яке ж застілля без алкоголю, список якого теж складаємо окремо! При цьому не слід забувати, що святкову атмосферу створюють люди, їхня культура, а не кількість випитого. На жаль, саме з культурою пиття у нас проблеми.

«Треба їсти і запивати, а не пити і заїдати, — завважує сомельє з Феодосії Руслан Фоменко. — У нас же спочатку випивають, а потім їдять. Часто бачу, коли вино смакують разом із виноградом, — це просто неприпустимо». Тому спробуємо з’ясувати, як споживати і з чим поєднувати алкогольні напої. 

Гнідий красень Патрон радіє спілкуванню. Він киває головою, немов відповідаючи на наші запитання, і навіть намагається поцілувати. Переходимо до наступного стійла, де стоїть Гриф, але той демонстративно повертається спиною. Всі заклики до розмови ігнорує, але при цьому косить оком: чи реагуємо?

— Образився. З Патроном стільки часу говорили, а на нього уваги не звертали, — пояснюють працівники стайні.

Зрештою Гриф змінив гнів на милість. А вже коли настав час щоденного тренування, блискуче продемонстрував нам усе, на що здатний. Причому старанно виконуючи команди тренера, обов’язково поглядав у наш бік: чи дивимося? 

Настала зима, а снігу нема. Синоптики прогнозують похолодання у другій половині січня. В народі ж є думка, що плюсову температуру утримує політична напруга в суспільстві. На жаль, цей могутній сплеск збуреної людської енергії не на користь народному господарству. Може, напруга в суспільстві спаде під час Новорічних та Різдвяних свят. 

Так уже склалося історично, що в січні празників найбільше. З окремими з них пов’язані й народні прикмети, за якими старі люди складали прогнози на весну й літо. За природними явищами здавна спостерігають у такі дні: 1, 6, 7, 13, 19 січня.

Попри те, що наш кіт боїться Діда Мороза навіть більше, ніж увімкненого пилососа, вирішили запросити цей ходячий (не завжди рівно) символ Новорічних свят і цього разу. Врахувавши гіркі уроки минулих відвідин, я попередньо ретельно підготував ймовірне «поле бою». Насамперед виніс із передпокою нове дзеркало (старе розгепав тип у червоному кожусі з носом такого самого кольору). Потім демонтував зі стелі світильник, бо минулого разу дідуган небезпечно розмахував своїм посохом. А ще від гріха подалі зняв килимову доріжку, аби гість потім не нарікав, що перечепився через неї. Само собою, котяру, який з переляку міг гасати квартирою, немов навіжений, вирішив тимчасово евакуювати до сусідів. 

Шановні реформатори, зайдіть у найближчу районну лікарню чи сільський фельдшерсько-акушерський пункт і запитайте пересічного співвітчизника, який теж прийшов сюди за найдорожчим — рятувати здоров’я, чи відчув він хоч йоту позитив від багаторічних реформацій медицини? Навпаки. Це ви почуєте і від мене, такого ж пересічного пацієнта районної лікарні. Я теж неодноразово запитувала в себе як журналіст і як людина, не байдужа до того, що робиться в моїй країні, та ще й у сфері, яка стосується кожного. Тоді чому галас про реформу медичної галузі нуртує тільки в чиновницьких кабінетах? 

Зовнішня реклама — це не лише додатковий дохід до місцевого бюджету, а й велика проблема для Києва. Часто вона агресивно впливає на середовище і зовсім не додає місту привабливості. Щоб переконатися в цьому, варто лише поглянути на зовнішній вигляд архітектурних пам’яток у центрі столиці, зокрема на Бессарабський ринок, обліплений лайтбоксами, брандмауерами та строкатими розтяжками. Хто і як намагається навести лад у цій галузі, ми і спробуємо з’ясувати. 
Спершу зазначимо, що, попри тотальну комерціалізацію сфери зовнішньої реклами, існує складний порядок її розміщення в Києві, регламентований законом «Про рекламу», рішенням Київради від 22 вересня 2011 року «Про затвердження Порядку розміщення реклами в Києві» та постановою Кабміну від 29 грудня 2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». 

Кримські бібліотеки  вчаться йти в ногу з часом, а їхні працівники стають містком між читачем та сучасним інформаційним світом. Нині мало просто видати книгу або порадити, що почитати, бібліотекар повинен бути менеджером, психологом, а головне, корисним людям у різних життєвих ситуаціях.  Потужним поштовхом для переформатування роботи цих установ стала Міжнародна програма «Бібліоміст». Власне, завдяки  проекту 80 бібліотек півострова отримали комп’ютерну техніку, їхні працівники  навчалися надавати більше  послуг. «УК» вирішив дізнатися, як їм працюється в новому форматі.  

Сивий дідусь заходить у центр квітника перед хатою із каністрою гасу, розправляє спину і починає щедро поливати ним землю. З вікна це бачить його онук і не стримується:

— Діду! Діду! Що ти робиш? Від гасу ж квіти повсихають!

На що старий відгукується зовсім несподіваним:

— Бог із ними, тими квітами! Нам головне, аби кулемет не заржавів! 

Пруту не щастить. Чернівці, перед якими він шанобливо розливається, упокорюючи свій гірський норов, перетворили його береги на стихійні сміттєзвалища, подекуди зі смертельно небезпечними хімікатами, а також на «дикі» кар’єри, звідки промисловими масштабами безкарно тягають гравій і пісок. Правоохоронці лише безпорадно розводять перед Прутом руками. 
На початку жовтня Чернівці сколихнула тривожна новина: на березі річки Прут випадковий рибалка натрапив на гору отрутохімікатів у заводських упаковках для роздрібної торгівлі, які хтось викинув за кілька десятків метрів від води. Спеціалісти управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, що терміново виїхали на місце події, знайшли 44 нашвидкуруч прикопаних мішки з різнокольоровими пакетиками, ніби гамузом забраними з торговельного складу. Усього нарахували 900 кілограмів (!) ще цілком придатних пестицидів, інших хімікатів українського та китайського виробництва для обробки садів, знищення гризунів і комах.