Газета Кабінету Міністрів України3 жовтня 2026
3 жовтня 2026

Споживач

Ліки для «Лікарської»

Із чого насправді виготовляють ковбаси, в нашій країні достеменно відомо хіба що виробникам. Оскільки здебільшого в своїй роботі вони керуються не державними стандартами (ДСТУ), а технічними умовами (ТУ). А рецептура, прописана в останніх, є комерційною таємницею компанії. Здавалося б, ну що тут поганого: адже рецептура, прописана в ТУ, згідно з вимогами законодавства, не повинна бути гіршою за ДСТУ. Проте, як показує досвід, так відбувається лише на папері, в реальному житті все з точністю до навпаки. Намагаючись здешевити складові ковбаси, виробники додають у неї багато різних не дуже корисних добавок.  

Таємний бонус

Більшість представників сфери торгівлі обважування покупців не вважає чимось ганебним. Адже зарплата у них невелика, тож вони буквально «змушені» самостійно напрацьовувати такі собі «бонуси». Наскільки брешуть терези на базарах та чи можна довіряти фасованим продуктам у супермаркетах?   Щоразу, скуповуючись на базарі, починаю замислюватись:  а яка справжня вага товару? Адже не секрет, що на більшості яток продавці вважають мало не своїм обов’язком обважити покупця.

Сергій ОРЄХОВ: «Ставити на вітрину цигарки можна, рекламувати ні»

За тиждень реклами сигарет на теренах нашої країни поменшає. Адже з 16 вересня набуде чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» (№3778-VI). Про те, які заборони вводить новий закон і яким чином держава стежитиме за його виконанням, розповідає голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергій ОРЄХОВ. 

І оцет буває «синтетичний»

Осінь — пора заготівель. Це час, коли більшість господинь перетворюються на мурах, які роблять запаси на зиму для своєї родини. Приміром, моя тітка завжди забиває погріб «під зав’язку». І без 200 баночок консервованих огірків, помідорів, салатів та варення вона не уявляє, як можна пережити зиму великій родині. Звісно, мови про те, щоб купувати в магазині консервацію, не може бути. Адже не зрозуміло, хто, де і з яких овочів та фруктів готував ті самі салати. Не кажучи вже про приправи, які додають до овочів. Адже, як виявляється, навіть оцет виробники примудряються фальшувати.

Як ми посеред траси «базарували»

Кореспондент «Урядового кур’єра» разом з фахівцями із захисту прав споживачів навідали один зі столичних оптових ринків. Щоправда, цю торговельну точку важко назвати такою: ні яток, ні самого торговельного майданчика ми не побачили. Базар дислокується безпосередньо на проїжджій частині вулиці. Товар реалізується з машин. Про лабораторію, яка б перевіряла продукцію на безпечність, у цьому випадку не йдеться. Проте покупців тут вистачає. Адже продукція, хоч і сумнівної якості, дешевша в середньому на 30%.  

Пальмове «задоволення»

Питання, що насправді ми купуємо, останнім часом турбує багатьох українців. Адже беручи в руки пачку масла, достеменно не знаємо, це — молочний чи все ж рослинний продукт. І якщо вершкове масло на 96-97% засвоюється організмом, то про спред (продукт, виготовлений із додаванням олій) цього сказати не можна. Як відрізнити масло від спреду, дізнавався «Урядовий кур’єр».   Справжнє масло після того, як його дістали з холодильника, погано намазується, на відміну від свого клона. На смак, як переконують деякі споживачі, спред теж кращий.

Куди поділося «живе» пиво?

Мабуть, кожен із нас пам’ятає, як вихваляли наше пиво футбольні фанати Євро-2012. Переважно за дешевизну: мовляв, за невеликі гроші обпиватися можна. Про якість напою, що лився ріками, не йшлося: не брали ж бо на експертизу кожну пляшку. А ось у науково-дослідному інституті Полісся, що в Житомирі, зразки пива з українського ринку дослідили саме на вміст натуральних складників. І у відомих брендах (окрім «Оболоні») не знайшли ні солоду, ні хмелю. А пиво без них — те саме, що ковбаса без м’яса. 

Олександр ПІЧУГІН: «За якісну продукцію відповідає і сам споживач»

Цього року виповнилося 110 років із дня заснування державної метрологічної служби. 18 липня 1902-го видатний вчений Дмитро Менделєєв заклав фундамент системи метрологічного забезпечення у царській Росії: за його ініціативою було відкрито Київську повірочну палатку мір та ваг №11, що забезпечувала єдність вимірювань у Київській та Чернігівській губерніях. Нинішній правонаступник тієї організації — ДП «Укрметртестстандарт». Про розвиток та досягнення цього підприємства кореспондентові «Урядового кур’єра» розповів генеральний директор Олександр Пічугін.   

Сир… із лазні

Уявіть приміщення, яке ще недавно було сільською лазнею, а зараз тут активно виготовляють сир сулугуні. І не варто думати, що перед тим, як обладнати колишню «купіль» під продовольче виробництво, тут бодай щось змінили. Ні, кмітливий підприємець просто вирішив зекономити на всьому, на чому лише можна. А над тим, що від такої економії постраждають споживачі, він не замислювався.  Люди справді могли б постраждати, адже в цьому разі не дотримувалися жодних санітарно-гігієнічні вимог. 

Як почуватимуться авто після «допінгу»?

Нещодавно Верховна Рада прийняла закон про введення обов’язкової норми біоетанолу в бензині на рівні 5% з 2014 року і не менше 7% — з 2016 року. Наступного року 5% будуть лише рекомендовані. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, метою прийняття документа є створення сприятливих умов для розвитку виробництва та споживання альтернативних видів пального на території України, розвитку ринку моторного пального та посилення енергетичної незалежності України.  

Креветки чи… лід?

Що може бути смачнішим за пиво з креветками?! Особливо влітку, коли вони щойно виловлені та приготовані. Якщо свіжих немає де зловити, можна купити заморожені. Їх вибір у торговельній мережі вражаючий. Щоправда, придбавши такий делікатес, потрібно готуватися до того, що за ті самі гроші в доважок до морських рачків купуєш… лід. Інколи в пакетах з цим делікатесом замороженої води більше, ніж власне креветок. Чому так відбувається та хто з виробників грішить подібною підміною, досліджував «Урядовий кур’єр».  

Смугастий б’є рекорди

В Україні цього року баштанні культури б’ють чергові рекорди зі швидкості достигання. Посприяло цьому кілька чинників: рання весна, а також те, що ягоди не сіяли, а садили розсаду, яку почали вирощувати ще в березні, і, звісно, поля поливали та накривали агроволокном. Розпочався сезон із херсонської продукції й триватиме до кінця вересня — початку жовтня.  Хоча сьогодні варто було б розповідати про ранні кавуни та дині, але вони вже не є такими. Розпочали продавати цю продукцію ще 10—15 червня.