Споживач

У більшості споживачів якість кетчупу не викликає сумнівів. Адже помідори, з яких його виготовляють, непогано плодоносять в Україні. Та й спецій, які додають до нього, теж вистачає. Тому мало хто зі споживачів очікує знайти у складі цієї приправи ароматизатори, консерванти, замінники цукру, сподіваючись, що кетчуп мав би бути натуральним продуктом. Проте міг би бути, та не є таким. Тож із чого насправді виготовляють українську приправу до шашлику, дізнавався «Урядовий кур’єр».  

Процедуру держзакупівель повинно бути спрощено для державних підприємств, які здійснюють закупівлі не за рахунок бюджетних коштів. Таку думку на брифінгу в Будинку уряду висловив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко. 

У ці дні тисячі школярів області проводять літні канікули в різних таборах — пришкільних, профільних, освітянських, праці та відпочинку. Тут вони відпочивають, набираються сил. А як при цьому обійтися без повноцінного і безпечного харчування? Не випадково батьки, готуючись відправити сина чи доньку на оздоровлення, неодмінно цікавляться харчуванням. Якщо воно буде сяким-таким, то навряд чи й вирядять туди дитину. А якщо калорійним, якісним — з овочами, фруктами, м’ясними і молочними продуктами,  і на всі 100 — безпечним, то це вже зовсім інша річ. 

В українців ставлення до імпортних рослинних жирів усе ще неоднозначне. Адже цей продукт, не пристосований для нашого організму, який його «не розуміє», тобто відмовляється повністю розщеплювати. Тож до чого може призвести постійне споживання такої екзотики, дізнався «Урядовий кур’єр». 

 Дітям все найякісніше та найкраще! Цими словами більшість виробників характеризує свою продукцію, орієнтовану на найменших споживачів. Проте за гарними словами дуже часто приховується дещо інше. Адже, з одного боку, підприємці роблять пафосні заяви, а з іншого, підмішують у їжу для малечі заборонені добавки, а одяг, який мав би бути виготовлений із натуральних тканин, шиють із синтетики. Все це робиться заради одного — додаткового прибутку. Вочевидь, гроші для вітчизняних бізнесменів важливіші, ніж здоров’я маленьких українців. Та чи є на прилавках якісні товари для маленьких українців, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Загальновідомо, що діти повинні не лише споживати якісну їжу, а й вдягати одяг та спати на простирадлах із натуральних тканин. Ось тільки яка постільна білизна небезпечна, а яка ні, знають не всі. На думку лікарів, найкорисніша для здоров’я постіль із натуральних тканин, зокрема бавовни, льону та шовку. Виготовлені із синтетичних волокон та ниток простирадла та підковдри можуть спровокувати хронічні алергії та шкірні захворювання. Також дитину час від часу може лихоманити або почнеться головний біль, приступи екземи чи астми. 

Нині ситуація на українському плодоовочевому ринку досить скрутна для виробників, але сприятлива для споживачів. Зумовлено це тим, що минулого року Україна зібрала гарний урожай. Проте наші сусіди — росіяни та білоруси — теж непогано впорались із цим завданням. Відповідно вітчизняні виробники не мали можливості експортувати свою продукцію за кордон. Оскільки український ринок був буквально завалений овочами та фруктами, виробники не могли підвищувати на них ціни. Чи вигідно вирощувати овочі та фрукти та скільки вони коштуватимуть для споживачів, дослідив «Урядовий кур’єр».  

Подивившись на свою платіжку за комунальні послуги, щоразу бачу заборгованість, хоча розраховуюся регулярно. До несплати мені зараховують дворічної давнини різницю між тоді чинними тарифами і незаконно підвищеними. І це попри те, що столичним органам місцевого самоуправління погрожував пальчиком і Антимонопольний комітет (ціни економічно не обгрунтовані, механізм нарахування непрозорий, виконавці послуг не визначені), і постійно бореться фракція «Удар» у міськраді, подаючи від імені киян позови до суду. Але віз і нині там: тарифи залишилися підвищеними, а тим, хто у проміжку між тимчасовим їх зростанням і пониженням платив по-старому, нарахували заборгованість.  

Не буває товарів поганих, бувають товари дорогі й дешеві, — цією фразою мене привітала продавчиня ятки, яка торгувала продуктами тільки з вичерпаним терміном придатності. Про те, що тут не варто отоварюватися, свідчить усе: від їх зовнішнього вигляду і до ціни. Але покупців тут хоч відбавляй. Хто купує явно небезпечні продукти та чому цей вид торгівлі взагалі існує, дізнавався «Урядовий кур’єр».  

Купувати чи ні свіжу тепличну городину? Це питання сьогодні турбує багатьох. І якщо одні споживають свіжі овочі та фрукти навіть узимку, то інші остерігаються й навесні: мовляв, у цій продукції надто багато пестицидів та нітратів, якими можна отруїтись. Та експерти заспокоюють боязливих покупців. Вони зазначають, що за останні кілька років не зафіксовано випадків отруєння свіжими овочами та фруктами, купленими в місцях офіційної торгівлі.  

Ще один парадокс нашої дійсності: сьогодні виробник має довести, що він не збирається порушувати закон і не порушує його. Така система чомусь сприймається усіма як належне, хоча насправді тут маємо ситуацію в стилі знаменитого письменника Оруела. Уявіть собі, що ви маєте кожного ранку нести довідки до міліції, буцімто вночі не зробили нічого протиправного. І тільки на тій підставі, що маєте фізичну можливість щось скоїти. Смішно? Якщо торкатися системи контролю за безпечністю, приміром, харчових продуктів, то подібних скособочених підходів тут удосталь. 

Хоча б раз на день кожен з нас заходить до магазину, щоб купити харчі. Та коли оглядаєш буквально набиті різноманітними товарами полиці, мимоволі закрадається думка — наскільки якісна та безпечна ця продукція. Дослідження, які проводять як громадські організації, так і державні контролюючі органи, доводять, що попри широкий асортимент товарів, справді якісних серед них дуже мало.